Світова першість осиротіла. Неймовірно, але вже на стартовому відтинку турніру, всупереч усім прогнозам, зійшли з турнірної дистанції не лише діючі чемпіони світу і Європи французи, а й дворазові володарі Кубка світу аргентинці. Футбольний світ моментально позбувся можливості спостерігати за грою Зінедіна Зідана і Габріеля Батістути, Фаб’єна Бартеза і Клаудіо Лопеса, Тьєрі Анрі і Хуана Себастьяна Верона... Хто міг повірити в таке ще пару тижнів тому?
Футбольний король повержений зі свого трону! 11 червня стало для французького футболу чорним днем. Ще жодного разу(!) за понад 70-річну історію проведення світових першостей діючі чемпіони світу не залишали турнір із такою ганьбою. Максимум, що дозволяли собі раніше володарі почесного трофея, — то це двічі на наступному після свого тріумфу чемпіонаті не подолати стартового бар’єру (1950 року — італійці, а 1966-го — бразильці). А щоб ось так, як французи, посісти останнє місце в групі і не забити при цьому жодного гола, —такого ще не було ніколи! Втім, головний тренер французької команди Роже Лемерр поставився до поразки своєї команди філософськи: «Я мусив визнати, що перед чемпіонатом світу на нас звалилася безліч проблем, пов’язаних із травмами гравців. Останнім часом збірна Франції не була на сто відсотків здоровою командою. Хоч як гірко це визнавати, але ми не заслужили грати в другому колі і повинні прийняти поразку як даність. Так, як ми сприймали наші перемоги. Але, повірте, Франція оговтається від цього удару».
Щоправда, для цього французам потрібен час. Ми ж, не претендуючи на істину в останній інстанції, спробуємо по гарячих слідах подивитися на причини провалу «трибарвних» своїм поглядом. По-перше, Лемерр, схоже, так і не зумів знайти потрібних слів, аби в його обласканих славою підопічних виникла мотивація; щоб вони, забувши про свої титули та банківські рахунки, з першого ж матчу почали «гризти землю». Не виключено, що лихий жарт зі збірною Франції зіграла й та обставина, що чемпіон світу звільнений від участі у відбірному циклі. Адже ніякі товариські поєдинки за напругою не можуть зрівнятися з офіційними іграми. Ось французам виявилося й не під силу впоратися з командами, котрі горять прагненням боротися. І навіть наявність у їхньому складі найкращих бомбардирів чемпіонатів Італії (Давид Трезеге), Англії (Тьєрі Анрі) та Франції (Джибріль Сіссе), а в останньому матчі проти датчан і самого Зінедіна Зідана не могла врятувати ситуацію. У «трибарвних» просто не було колективу, що прагне перемагати. Багато хто схильний списувати невдачі команди Роже Лемерра на відсутність Зідана в стартових зустрічах. Однак пригадайте, чи не без дискваліфікованого Зідана на минулій світовій першості французи провели кілька зустрічей, і нічого — команда вигравала. Схоже, що тепер яскравий приклад збірної Франції нарешті примусить ФІФА ухвалити рішення про те, щоб і чемпіони світу проходили крізь відбірне сито.
Не можна забувати також, що більшість провідних виконавців збірної Франції (те ж саме, за великим рахунком, можна сказати і про аргентинців) у зв’язку з ущільненням єврокалендаря провели у своїх національних чемпіонатах та міжнародних кубкових турнірах виснажливий сезон. І якщо фізичні сили в них ще залишилися, то з психологічним чинником у зірок виникли серйозні проблеми. Зрештою, не роботи ж... Більше того, не здивуюся, коли хтось іще з фаворитів зійде з турнірної дистанції на далеких підступах до п’єдесталу. До речі, незавидна доля вже могла спіткати італійців, але їм підсобили бронзові призери ЧС-98 хорвати, несподівано поступившись дебютантам з Еквадору. До слова, хорватська збірна припинила боротьбу на світовій першості цілком обгрунтовано. І перемога над італійцями нікого не має вводити в оману, оскільки того дня за балканців, які пересварилися між собою, «грав» ще й англійський арбітр Грем Полл. Хорвати вирушили додому шукати нових Шукерів, Просінечкі та Ярні. Старі більше ні на що не придатні.
Розчарували цього тижня й решта слов’янських збірних. Словенці стали першою командою на світових першостях, яка програла південноафриканцям, поляки — корейцям, а росіяни — японцям. А до цього європейці на всіх фінальних турнірах азіатам, приміром, поступалися всього двічі. Поступившись учора збірній Бельгії з рахунком 2:3, російська збірна поповнила лави невдах азіатського мундіалю. Сумний результат виявився, на жаль, закономірним. Гра команди Олега Романцева (якого заступник голови Держдуми РФ Володимир Жириновський уже пообіцяв позбавити громадянства), м’яко кажучи, не вражала. Наставникам росіян так і не вдалося збалансувати склад: гра ветеранів Онопка, Никифорова й Аленічева виглядала занадто старомодною, гра необстріляних новачків Піменова, Кержакова і Сєннікова — занадто сирою. У черговий раз не відпрацював щедрі аванси Єгор Титов, котрий не зумів стати істинним лідером «трибарвних». Єдиною розрадою для шанувальників російської дружини може слугувати хіба що яскравий виступ Дмитра Сичова. Спартаківський вундеркінд, вийшовши на заміну в поєдинку з господарями першості, завдав по воротах суперників більше ударів, аніж усі його партнери разом узяті. Саме уродженець Омська організував обидва голи в ворота де Влігера. Однак і йому не судилося стати рятівником Росії...
На жаль, росіяни прогриміли на весь світ з іншого приводу. Поразка їхньої збірної від японців стала однією з причин людської трагедії, що розігралася на Манежній площі в Москві. Серед тисяч справжніх уболівальників, які спостерігали за трансляцією з Японії з великого екрана, знайшлося кілька десятків «відморозків», що й спровокували заворушення. Їх результат невтішний — десятки спалених і перетворених на купи брухту автомобілів, розбиті вітрини магазинів, сила-силенна поранених і двоє загиблих. Втім, учора в Москві знову був організований масовий перегляд футболу. Щоправда, цього разу за дотриманням порядку стежили близько двох тисяч міліціонерів. Якщо в Росії до погромів призвела невдача збірної країни, то в Мексиці, наприклад, «народні гуляння» відбулися з нагоди виходу національної команди до
1/8 фіналу, після чого лише в Мехіко було заарештовано близько 150 чоловік.
Якби не сталася катастрофа з французами й аргентинцями, головним розчаруванням першого етапу, напевно, слід було б визнати чемпіонів Африки — камерунців. «Неприборкані леви» не реалізували і половини свого потенціалу, обмежившись 45 хвилинами класного футболу — у першому таймі стартового матчу з Ірландією. Передтурнірні амбіції німецького тренера Вінфріда Шефера, який погрожував усілякими прикрощами своєму колезі і співвітчизнику Руді Феллеру, також виявилися непідтвердженими. Щоправда, поєдинок Камерун — Німеччина усе ж таки ввійшов в історію. Сумно відомий українським уболівальникам «історією з шубами» іспанський рефері Мануель Лопес Ньєто в цій зустрічі 16 разів діставав із кишені жовту і двічі — червону картки, встановивши тим самим рекорд світових першостей.
Слід сказати кілька слів і про особистості. Не виключено, що нинішня світова першість стане зоряним часом для бразильця Роналдо, який через дуже серйозну травму останнім часом перебував у тіні. Принаймні на рахунку «Зубастика» вже чотири забиті м’ячі (після перегляду відеозапису рішенням ФІФА автогол коста-ріканського футболіста в результаті було записано на рахунок бразильця). Вражає і його гра. Не щоднини, а щогодини зростає вартість і найкращого на сьогодні бомбардира ЧС-2002 — форварда збірної Німеччини Мирослава Клосе. Вже зараз турінський «Ювентус» готовий заплатити за футболіста «Кайзерслаутерна» 15 мільйонів доларів та ще й дати німцям на додачу одного зі своїх гравців.
Сьогодні світовий чемпіонат входить у нову фазу — починаються поєдинки на виліт (причому із застосуванням правила «золотого гола»). А отже, на нас чекає ще більш захоплююче видовище...