«Весь світ театр, а люди в ньому — актори», — сказав колись великий Шекспір. Люди грають від незапам’ятних часів — спочатку на кам’яних, потім на дерев’яних підмостках, а тепер на дивовижно декорованих, освітлених софітами сценах. А що таке гра? Можливість прожити інше життя. Відволіктися на якийсь час від реальності та перенестися в зовсім інший світ. Комп’ютер надає таку можливість. Та для того, щоб грати на сцені театру, потрібно мати талант і тривалий час навчатися, а для гри за комп’ютером досить просто натиснути кнопку...
…Можна стати великим полководцем і повести свою армію в бій задля слави своєї імперії. Можна, уявивши себе потішним Твінсеном, рятувати кохану, а заодно й всю планету, а потім ще й Всесвіт. Можна стати пілотом-асом чи уявити себе великим Шумахером. Можна бравим героєм битися з армією монстрів. Можна... Та багато чого ще можна, граючи в комп’ютерні ігри!
Всі, хто більш-менш регулярно забавляється комп’ютерними іграми, напевно чули про непоправну шкоду, яку вони заподіюють. Про те, що сидіти перед комп’ютером (як і перед телевізором!) годинами, особливо, якщо на екрані все мерехтить і блискає, — дуже шкідливо. У цьому є частка правди: коли людина протягом тривалого часу грає в якусь аркаду, де постійно доводиться здійснювати ті самі дії, мозок зациклюється на виконанні цих відносно нескладних операцій. Втім, комп’ютери, телебачення, високі технології та інші блага цивілізації повсякчас «піддаються анафемі», але відмовлятися від них чомусь ніхто не поспішає. Зрештою зловживати можна чим завгодно, і в будь-якому випадку це шкідливо за визначенням. А недавнє дослідження працівників університету Рочестера показує, що й користь від комп’ютерних ігор величезна... Виявляється, запеклі гравці, шанувальники динамічних ігор, мають підвищені здібності до опрацювання візуальної інформації. Та це не єдине їхнє достоїнство. Комп’ютерні ігри розвивають. Завдяки «Цивілізації» та «Епосі Імперій» можна вивчити історію та географію, із «Сімсіті» підігнати математику, у процесі гри в «Вовче лігвище» розвити хорошу реакцію, і навіть елементарний «Сапер» допомагає тренувати логіку!
У будь-якому випадку, вважаєте ви комп’ютерні ігри шкідливими чи навпаки, навряд чи вам удасться відмінити їх чи заборонити своєму чаду. Можна переконливо сказати, що від комп’ютерних ігор уже ніхто не відмовиться. І навіть якщо мама з татом авторитарно заборонять своїй дитині, уже звиклій відстрілювати погань у темних коридорах, то вона, або надто пізно «повертатиметься зі школи», або «пропишеться» вдома у приятеля, в якого більш індиферентні батьки. А стосунки між батьками та їхніми нащадками можуть бути зіпсовані серйозно та надовго. Отже, вихід один — уважніше ставитися до характеру й якості тих ігор, у які грають ваші діти, непомітно спрямовуючи інтерес дитини в потрібне (або хоча б у більш безпечне русло). А для цього, зрозуміло, потрібно мати хоча б загальне уявлення про предмет.
Навчання чи гра? І те, й інше!
Ігри для найменших — це щось на кшталт мультфільму, у дії персонажів якого можна втрутитися та проявити творчу кмітливість. Вони, як правило, навчають і розвивають дітей. Так, ігри «Вежа знань» і «Кліффорд вчиться читати англійською» дозволяють дітям, мандруючи разом із головним героєм, одержати початкові знання з англійської мови. Ігри-казки про пригоди популярного троля Кузі з серії «Сили природи» несуть знання про природні явища. Гра «Колобки» — це прекрасна можливість цікаво провести час усією сім’єю, вирішуючи цікаві завдання, проходячи заплутані лабіринти, тренуючи пам’ять, розвиваючи логіку і розгадуючи головоломки та загадки. Все це — навчальні ігри в жанрі квест (від англ. kwest — пошуки). Квести для дітей старших «Привид старого парку» і «Агент — особливе завдання» пропонують вирішення більш складних інтелектуальних завдань для тих, хто не боїться труднощів.
Розвиваємо швидкість реакції
Шутери (англ. shooter — стрілок), шутер-екшн (англ. action — бій) і різноманітні ігри-стратегії люблять підлітки. Боротися зі злом, рятувати світ від терористів і навали інопланетних істот, відчути себе «міцним горішком» — чи не про це мріє будь-який хлопчик? Серед улюблених ігор цього жанру — «Пригадати усе» (подорож на одну із найзагадковіших планет нашої Сонячної системи Марс), «Форт Байард» — квест-шутер, що пробуджує інтерес до історії та розвиває стратегічне мислення.
Ігри-комбі (наприклад, симулятор шутер-екшн), такі як Battlefield 1942 (штурм позицій супротивника, прорив ворожих укріплень на танку, патрулювання неба в кабіні винищувача — словом, Друга світова війна), — одні з найзахоплюючих завдяки використанню цілого арсеналу військової техніки та запаморочливих можливостей. Однак вони — й «найнебезпечніші», оскільки під час гри кров гравця насичується цілком реальним адреналіном і ендорфінами, що, як відомо, викликає звикання. Не можна припускати, щоб дитина цілу добу перебувала в полоні «віртуальних пристрастей» навіть під час канікул, хоча чимало батьків вважають таке дозвілля дуже зручним для себе — адже підліток весь час удома, під наглядом. Постарайтеся урізноманітнити вільний час свого «шутера» вилазками на природу, спортом, цікавими книжками та спілкуванням — адже кожна година, витрачена вами на власне дитя, неодмінно буде виправданою.
Заробити, граючи
В останні кілька років серед підлітків 15—16 років особливо популярними стали так звані азартні комп’ютерні ігри. Не слід лякатися — як правило, це ті ж самі логічні ігри, але з можливістю виграшу. Серед таких ігор слід виокремити, мабуть, «Тотобін» — гру, що стає дедалі популярнішою від моменту своєї появи в 2000 році. Грати в неї нескладно — у закритих клітинах розташовані одиниці та нулі; чим більше одиниць угадає гравець, тим більший виграш на поставлену ставку. Мінімальна ставка — копійка. Ставки роблять у межах суми на гральному рахунку, що спочатку відповідає номіналу картки гравця, а потім збільшується чи зменшується залежно від результатів гри. Гра примітна тим, що гарантує чесність — є так звана «гарантія випадку», завдяки якій гравець може бути переконаний, що його вибір не контролюється програмою. З цією метою перед початком гри на диск комп’ютера копіюється контрольний файл. Отримавши пароль для його розшифрування після закінчення гри, можна переконатися, що розставляння одиниць і нулів відповідає їхньому фактичному місцю розташування під час гри.
Щоб потренуватися, можна «замовити» гру на фанти. Крім того, навіть захопившись, неможливо програти суму, більшу від уже витраченої на придбання картки. Це — одна з переваг віртуальних азартних ігор.
Отже, дорогі батьки, ви вже не зовсім «чайники» — ви попереджені, поінформовані, отже, готові стати товаришами для своїх дітей, які стають дорослішими. Розділивши їхнє захоплення, матимете вплив на підлітка — не з позиції сили, а з позиції дружби. Тоді «підводні рифи» віртуальної реальності напевно обминуть їх стороною.