Друге дихання кохання
Як засвідчують дані десятирічного дослідження, проведеного вченими з Чиказького університету, подружні пари, шлюб яких був на межі краху, проте вони утрималися від поспішного розлучення, у підсумку змогли здобути довгождане щастя. Причому таких пар у пропорційному відношенні набагато більше, ніж тих, хто не зміг зберегти пута Гіменея і спробував створити щасливий осередок суспільства з іншим партнером.
Аналіз даних дослідження також показав, що несприятливі чинники, які найчастіше стають головними причинами можливих розлучень — фінансові проблеми, депресія і навіть подружня зрада, — згодом перестають сприйматися членами подружжя як катастрофа. І якщо їм вдається об’єднати зусилля, спрямовані на подолання труднощів, то по закінченні певного часу відкривається «друге дихання кохання». Щоправда, у цьому разі почуття грунтуються вже не на нестримній пристрасті, а на спільних інтересах, взаєморозумінні й повазі одне до одного.
«Дуже важливо розуміти, що розлучення — не ліцензія на щасливе життя. Я не кажу, що всі розлучення шкідливі. У деяких випадках це справді необхідно. Та найчастіше причина розлучення — це втеча від труднощів, які виникли в родині. Якщо набратися терпіння і спробувати спільними зусиллями ці труднощі подолати, багато хто згодом із жахом згадуватиме про те, що колись хотів розлучитися», — стверджує Лінда Вайт, автор звіту, представленого на недавній соціологічній конференції, яка відбулася у Вашингтоні.
Для гармонії в шлюбі секс не важливий
Сексуальні тяжіння партнерів абсолютно необов’язкові для щасливого шлюбу.
Такого висновку дійшли експерти Лондонського університету.
За результатами дослідження вчені з’ясували, що для щасливого спільного проживання подружжя передусім необхідно, щоб у них збігалися політичні погляди. Другим номером іде любов до одних і тих же телепрограм і збіг гастрономічних смаків. Замикають п’ятірку найважливіших чинників ставлення до тварин і порнографії. Якщо й тут погляди чоловіка і жінки збігаються, то, за словами британських учених, ніщо не завадить парі жити разом довго і щасливо, поки смерть не розлучить їх.
Чого боїться справжній чоловік?
Бельгійський психолог Жан Лур’є виокремив сім страхів, які переслідують чоловіків усе життя. На першому місці — побоювання владних жінок. Чоловік побоюється опинитися під каблуком у такої дами. Другий страх, який з роками стає гострішим, — втратити чоловічу силу. Третій — побоювання, що начальником стане жінка. Навряд чи знайдеться чоловік, який у цьому випадку не згадає жіночу непередбачуваність, схильність керуватися не розумом, а почуттям тощо. Четвертий — страх перед зрадою. Це почуття — замішане не лише на ревнощах, а й на самолюбстві, потязі до суперництва — із народження закладене в чоловічому характері. П’ятий зі страхів — хвороба. На думку вчених, серед чоловіків переважають іпохондрики, тому будь-яке нездужання вони сприймають трагічно. Одружені, зрозуміло, побоюються тещі. І нарешті, чоловіки панікують перед облисінням, оскільки твердо впевнені, що жінки віддають перевагу партнерам із густим чубом.
Стриптиз-клуби: школа сексуальності
За твердженнями британських психологів, жінок дуже приваблюють нічні клуби зі стриптизом. Причому відвідують вони такі заклади підсвідомо, бажаючи порівняти своє тіло з тілом стриптизерки і зробити невтішні чи обнадійливі висновки.
Член Британського товариства психологів професор Петра Бойнтон вважає, що жінки учаться у стриптизерок сексуально розкутої поведінки. «У багатьох жінок є прогалини в сексуальній освіті, і вони ходять у стриптиз-клуби, аби частково ці прогалини заповнити», — каже Петра Бойнтон.
Власник популярного лондонського нічного клубу Covent Garden Пітер Стрінгфеллоу стверджує, що як мінімум 30% його клієнтів — особи жіночої статі, причому практично всі ці дами є постійними відвідувачками клубу. «Вродливим жінкам подобається дивитися на інших вродливих жінок. Це не означає, що вони мають сексуальний потяг, просто багатьом жінкам подобається споглядати гарні тіла в русі», — так пояснює психологію своїх клієнток містер Стрінгфеллоу.
Хоча вважається, що візуальне сприйняття більш розвинене у чоловіків, насправді це не зовсім так. Доктор Бойнтон переконана, що у жінок неймовірно розвинені чутливість, пов’язана з візуальними образами. Вони уявляють себе на місці стриптизерок, немов приміряючи подібну сексуальну поведінку. Якщо вона їм імпонує, то глядачки запам’ятовують рухи і пластику, а потім переносять усе це в домашні умови, дивуючи своїх сексуальних партнерів.