Нещодавно вчені вкотре підтвердили, що романтичне кохання і секс — це зовсім різні речі, інколи навіть не взаємопов’язані. Під час одного дослідження добровольцям показували фотографії коханих і одночасно сканували мозок: механізм активізації певних ділянок мозку при цьому дуже відрізнявся від того, що відбувається під час сексуального збудження. Взагалі, за словами вчених, кохання є таким самим потужним двигуном у житті людини, як, приміром, голод. Керівник дослідження антрополог Хелен Фішер з Університету Ратджерс у Нью-Брансвіку нагадала, що впродовж усієї історії людства люди створювали вірші та музику, співали пісні, танцювали й навіть умирали заради кохання, але зовсім не через секс! Хоча вважається, що для чоловіків секс значно важливіший за кохання, це зовсім не применшує їхньої здатності кохати: у середньому три з чотирьох самогубств через нещасне кохання скоюють саме чоловіки. Чоловіки частіше закохуються, ніж жінки, завдяки тому, що є візуалами, тобто справді «люблять очима». І цьому є логічне пояснення: чоловіки візуально визначають партнерку, спроможну дати здорового нащадка. А ось жінки схильні мислити іншими категоріями: при погляді на фото коханих у них активізувалася частина мозку, пов’язана з пам’яттю. Фішер припускає, що цей рефлекс складався мільйони років і «давньою мовою» може означати таке: «А чи приносив цей чоловік м’ясо минулого тижня?» Для виживання сім’ї й роду це мало величезне значення. Може, саме тому жінки дуже добре пам’ятають усі подробиці стосунків зі своїм партнером. На запитання, чому ж так швидко минає стадія романтичної закоханості, Фішер висунула припущення про обмеженість людських можливостей: постійно жити на піку емоцій неможливо, це потребує великих енергетичних витрат і виснажує людину. Тому після стадії закоханості настає стадія прив’язаності.
