UA / RU
Підтримати ZN.ua

Картуш на пам’ять

— Привіт, Хатшепсут! Як справи? — Здоров був, Тутмосе! Все гаразд. А що новенького в Нефертарі?.. Піс...

Автор: Павлина Семиволос
О-о-сь такі колони в Карнакському храмі!

— Привіт, Хатшепсут! Як справи?

— Здоров був, Тутмосе! Все гаразд. А що новенького в Нефертарі?..

Після поїздки до Єгипту тільки так одне одного й називаємо: замість звичних Лєра, Льоня й Павлина використовуємо виключно звучні псевдоніми. Точніше, картуші, привезені нами разом із чудовим чаєм каркаде, футболками Hard Rock Cafе Hurghada й засмагою додому. У холодну зиму — з ласкавого літа...

У єгипетських ієрогліфічних текстах картушами іменуються овальні обрамлення імен фараонів — своєрідні паспорти давніх владик. Сьогодні такий «документ» як сувенір (причому з вашим ім’ям, написаним ієрогліфами) може купити кожен бажаючий. Наприклад, придбати картуші пропонує гід, який супроводжує вашу групу під час екскурсії до Луксора. Вранці робиш замовлення, а ввечері після приїзду отримуєш новий «паспорт» — срібний чи золотий медальйончик. І нехай тепер хтось спробує сказати, що у вас немає ані краплі шляхетної крові!..

Картуші картушами, але все-таки головне, за чим їдуть до Єгипту, — це можливість чудово відпочити. А взимку — ще й зануритися в оксамитове літо. І, зауважте, втішитися морем, сонцем і комфортом нині можна за цілком прийнятну ціну, про що багато наших співвітчизників, очевидно, ще не дуже добре поінформовані, бо, як і раніше, продовжують масово атакувати єгипетські курорти в липні-серпні, коли стоїть неймовірна спека.

А на Червоному морі, найчистішому і другому за солоністю у світі, зараз ой як добре!.. Вода тепла. Навіть коли ви належите до числа страшенних мерзляків, котрих теперішні +22 °С не влаштовують, до ваших послуг — басейн (його має кожен солідний готель). Температура повітря вдень не піднімається вище +30 °С, отож про виснажливу спеку не може бути й мови. Ще один із незаперечних плюсів зимової відпустки в Єгипті — нечисельність туристів.

Одне з див Червоного моря — риба-крилатка

У цьому ми змогли переконатися, побувавши на одному з найвідоміших єгипетських курортів — Хургаді. Жили у п’ятизірковому готелі InterContinental Hurhgada, що найкраще підходить для спокійного сімейного відпочинку. До того ж він розміщений за шість кілометрів від аеропорту, на самому березі моря. Основні враження — чудово вимуштруваний персонал ресторану («по секрету» додам: нарікань робота покоївок також не викликає, але якщо хочете, аби все було взагалі ідеально, не забувайте бодай через день лишати невеличкий «бакшиш» — чайові на суму один-два єгипетських фунти; за один долар США в обмінниках тут дають 5,75 фунта), прекрасна територія, на якій, крім основного корпусу, розмістилися сім VIP-віл зі своїми басейнами, високопрофесійна команда аніматорів, вражаючі вечірні шоу-програми, в яких беруть участь найкращі в Хургаді танцівниці живота, і надзвичайно різноманітний та до неможливості смачний шведський стіл. До речі, кухня європейська, місцевих делікатесів можна скуштувати в розміщених на території готелю ресторанчиках.

Звісно, провалятися на пляжі цілісінький тиждень, а то й два під силу не всім — більшості подавай розваги. Можете не сумніватися: їх у Єгипті будь-якої пори року предосить. І не таких собі, сіреньких і середньостатистичних, а по-справжньому класних, яскравих і здатних надовго закарбуватися в пам’яті. Єдине — треба не гнатися за дешевизною (до слова, вельми відносною) і купувати екскурсії не в людей у буквальному значенні слова з вулиці, а в гіда, що обслуговує вас і працює в турфірмі, в якій ви придбали путівку. У такому разі ви гарантовані від неякісного обслуговування і знатимете, до кого висувати в разі необхідності претензії, радять співробітники міжнародного туроператора TEZ TOUR.

…Увечері, на другий день наших зимових канікул, удосталь накупавшись у морі й наніжившись під сонечком, вирушили в готельний комплекс Alf Leila Wa Leila, на сцені якого відбувалося яскраве шоу «Тисяча й одна ніч». Передує йому коротка розповідь (кілька разів на тиждень вистава супроводжується російськомовними коментарями) про історію Єгипту та його найвидатніші пам’ятки, мініатюрні копії яких обрамовують сцену. А потім... Потім розпочинається казка. Розкішні процесії фараонів і побут кочівників пустелі, весільний обряд і відтворені давні легенди, неймовірні трюки наїзників на баских арабських скакунах, танці різноманітних регіонів Єгипту... Насамкінець — танець живота, національний чоловічий танець із хусткою, танець на ходулях і навіть політ на килимі-літаку! Шоу-програма перманентно оновлюється, отож якщо ви навіть і бачили одну з казок, майте на увазі — їх, як мінімум, тисяча.

Увечері — шоу, вранці — риболовля. Вартість цієї розваги, що триває з 9.00 до 16.00, варіюється від 30 до 50 у.о. і залежить від класу катера, на якому ви виходите в море, та запропонованого обіднього меню. Для ловлі коралових риб не потрібні велика вправність і спеціальні снасті: як правило, рибалять із борту човна на волосінь із гачком. Із «ось та-а-а-кою-от рибою» нам не пощастило, зате в одній із волосінь заплуталося справжнє морське чудовисько — мурена, схоже на вугра створіння з рожевим «дзьобом».

Удосталь надивившись на свій «багатющий» улов і відпустивши його в рідну стихію, зайнялися вивченням коралових рифів. Надягли маски з трубками й ласти, спустилися з борту човна у воду, занурили голови в безодню і... потрапили в іще одну казку. Вигадливої форми корали, серед яких є лілово-рожеві, вражаючі риби — насиченого чорнильного кольору, плямисті, прозорі риби-голки, «дихаючі» мушлі... Тепер (навіть після такого «чайниківського» вивчення чудес, схованих під водою Червоного моря) добре розумію, чому ті, хто бодай один раз випробував на собі, що таке дайвінг, на все життя стають його палкими шанувальниками.

У тих же, кому до звання просунутого дайвера ще далеко, є можливість удосталь намилуватися кораловим раєм і познайомитися з рибами, які живуть на 25-метровій глибині Червоного моря, завдяки сорокап’ятихвилинній подорожі на підводному човні «Сіндбад». Вартість такої екскурсії — 50 у.о. для дорослого і 25 у.о. для дитини. Фото- й відеозйомка обов’язкові, отож не забудьте взяти з собою необхідну апаратуру.

Раджу не пошкодувати 50 у.о. — це вже на двох — і на сафарі на квадроциклах. Ця розвага також варта найвищої похвали. Спочатку їдете пустелею (з вітерцем, так здорово — слів бракує!) до села бедуїнів. Там милуєтеся заходом сонця й катаєтеся на верблюдах. Потім гід розповідає про життя та побут бедуїнів. Тут-таки одна з дівчат демонструє, як ці кочові люди печуть із борошна, солі й води (жодних дріжджів або масла) хліб, і відразу, прямо з вогню, дає його покуштувати всім бажаючим. Смачно! Потім на мандрівників чекає вечеря та бедуїнські пісні й танці. І знову дорога — уже нічною пустелею. Єдине, за чим і тоді, і опісля шкодуєш, — чому шлях назад завжди такий короткий?..

Відпочиваючи в Хургаді, обов’язково відвідайте місцеве Hard Rock Cafe. Хургадинський представник достойно презентує знамениту династію всесвітньо відомих закладів (утім, інакше він до неї не належав би). Суперові музика і звук, атмосфера, властива виключно Hard Rock «сімейству», на стінах за традицією розвішані особисті речі, подаровані рок- та поп-зірками. Серед них — рожевий ковбойський капелюх Мадонни, в якому вона хизувалася під час усесвітнього турне 2000 року Music, пояс Шер, берет Брітні Спірс, гітара Ленні Кравіца, чорно-біле пончо Елтона Джона, синій піджак Рода Стюарта.

До речі, лише в єгипетських Hard Rock Cafe (крім Хургади, вони є в Каїрі та Шарм-ель-Шейху) можна придбати унікальний сувенір — ведмежа-мумію. Не лякайтеся, ведмежа аж ніяк не зловісне, а плюшеве, добродушне й дуже симпатичне. А його мумі-вбрання за бажання легко зняти — й іграшкове звірятко постає в національному єгипетському костюмі. Коштує, правда, таке ведмежа недешево — близько 50 у.о., зате кожен примірник унікальний, оскільки має особистий номер. Цікаво, а що буде родзинкою фірмового магазину при київському Hard Rock Cafe, яке має відкритися в недалекому майбутньому?..

Безумовно, відпочивати в Хургаді й не побувати в Луксорі — злочин. Адже це місце, де в наші дні зосереджена більша частина культурної спадщини Стародавнього Єгипту, відкрита для туристів: Луксорський і Карнакський храми — найдавніші культові споруди у світі, трикілометрова алея сфінксів, яка їх з’єднує, знаменита Долина царів... Саме в Долині царів знайдено поховання Тутанхамона. До речі, нічим не примітного правителя, котрий став такий відомий лише завдяки тому, що його гробницю не розграбували і світ дізнався, з якою пишнотою ховали навіть пересічних фараонів.

У Долині царів у скельних породах були створені похоронні камери більшості фараонів Нового царства Стародавнього Єгипту. Під час екскурсії туристам дають можливість побувати в кількох із них і помилуватися розписами, які прикрашають їхні стіни. Дивна річ: начебто бачив усе це і в підручниках, і по телевізору, начебто давньоєгипетське мистецтво вже настільки розрекламоване, розтиражоване і стало таким глянсово-туристичним, що, здавалося б, що тут може здивувати?.. Але ефект — разючий. Адже тільки тут можеш зрозуміти й відчути те, чого жодне зображення передати не в змозі: наскільки стародавні єгиптяни тонко відчували красу, як вміло могли з допомогою малого сказати про багато що...

Під час луксорського вояжу туристів обов’язково везуть і до храму єдиної в історії Єгипту жінки-фараона Хатшепсут. Незвичайна і її «вотчина» — більше в країні немає храмів такої архітектури. Величну споруду частково висічено зі скелі, частково зроблено з вапняку. За рішенням уряду Єгипту, тепер її відновлюють у первозданному вигляді.

Далі — подорож по Нілу й обід (шведський стіл) у п’ятизірковому готелі. Коли пливтимете річкою, якнайглибше дихайте: тамтешнє повітря таке цілюще, що люди, котрі живуть уздовж цієї водної артерії, ніколи не хворіють на туберкульоз. Ну й, нарешті, неперевершений Карнакський храм, котрий будували 2000 років і який тепер щорічно відвідують три мільйони туристів. Це найбільший храмовий комплекс на планеті з усесвітньо відомим гіпостильним — колонним — залом (до слова, щоб обхопити одну з колон, знадобляться дев’ять чоловік). Намилувавшись унікальним місцем, не забудьте віддати належне й тутешньому мешканцю — найбільшому в світі жуку-скарабею, виготовленому з рожевого граніту. Стародавні єгиптяни вірили, що скарабеї виконують бажання. Тому, коли перебуватимете в Карнаку, згадайте про найзаповітніше і тричі проти годинникової стрілки обійдіть скульптурне зображення жука. Я, звісно, могла б збрехати, що моє бажання вже здійснилося, але не буду. Краще зачекаю: може, бодай скарабей виявиться «людиною справи»...

І ще про карнакські дива. На одному з обелісків ми абсолютно чітко розгледіли обличчя справжнісінького... інопланетянина! Голомозого, з великими очима й вухами. Ми вирішили, що він був капітаном космічного корабля, який доставив із «тридев’ятого царства» в Карнак цю величезну колону, висічену з суцільного мармуру. Ну не сподобалося нам прозаїчне пояснення гіда про хитромудрі пристосування, що їх стародавні єгиптяни використовували для транспортування! І потім, як бути з відвертою інопланетністю зображеної на обеліску істоти?..

Останній пункт луксорської екскурсії — музей-магазин папірусу, де співробітник, який чудово володіє російською мовою, знайомить туристів із процесом виготовлення цього старовинного писального матеріалу. Знайте: справжні папіруси продаються виключно в магазинах і до кожного з них додається сертифікат якості. Усе, що пропонують вуличні торговці, — не більш як дешева підробка.

Від купівлі папірусу плавно переходимо до теми шопінгу в цілому. Робити покупки в Хургаді — заняття специфічне. Продавці, побачивши туриста, завищують ціни на товар. Настільки завищують, що не торгуватися — себе не поважати. Але єгиптяни, розбещені німцями та французами, які покірно скуповують уподобані сувеніри, часом неадекватно реагують на спроби наших співвітчизників збити ціну до розумних меж. Після прогулянки по магазинчиках Хургади та обміну враженнями ми дійшли одностайної думки: тамтешні продавці — мабуть, найбільше лихо курорту.

Ось пишу про це, а сама думаю: і чому не купила вподобану порцелянову чашку з зображенням кішки Бастет — богині кохання й веселощів у стародавніх єгиптян? До речі, і продавець, у чиїй крамничці її знайшла, був дуже навіть дружелюбний та привітний... Усе-таки доведеться їхати в Хургаду, як мінімум, ще один раз. А то що як мені тепер ані любові, ані веселощів не бачити?!