UA / RU
Підтримати ZN.ua

Кабмін — переселенцям: стежити, карати, економити

За даними УВКБ ООН, на 18 вересня 2015 р. в Україні було зареєстровано 1млн 495тис. 596 переселенців. Утім, точність цих цифр під сумнівом, зокрема через недосконалість системи обліку, а отже реальна численність може бути набагато більшою. Однак уряд України досі не вважає масове внутрішнє переміщення громадян реальним викликом для країни.

Автор: Олександра Дворецька

За даними УВКБ ООН, на 18 вересня 2015 р. в Україні було зареєстровано 1млн 495тис. 596 переселенців. Утім, точність цих цифр під сумнівом, зокрема через недосконалість системи обліку, а отже реальна численність може бути набагато більшою.

Однак уряд України досі не вважає масове внутрішнє переміщення громадян реальним викликом для країни. Так, 19 серпня на засіданні уряду Арсеній Яценюк підтвердив цю тезу, заявивши, що цифри сумнівні й потребують перевірки та підтвердження того, що зареєстровані як тимчасово переміщені особи справді живуть на відповідних територіях, а не на окупованих.

І, хоча уряд прийняв низку нормативно-правових актів, які допомогли б вияснити реальну кількість ТПО і місця їхнього мешкання на території України, в червні й серпні нинішнього року Кабмін розробив ще кілька механізмів контролю за переселенцями.

Так, 15 червня на засіданні уряду постановою №427 було внесено зміни до Постанови КМУ №505 від 1 жовтня 2014 р. Зокрема, всі виплати допомоги переселенцям здійснюватимуться тільки через Ощадбанк.

Продовжуючи свій виступ 19 серпня на засіданні уряду, прем'єр-міністр також зазначив, що має інформацію про обслуговування карток для отримання пенсії ночами в закладах розважального характеру. Звідси висновок: інформація про рух коштів на персональних рахунках пенсіонерів-переселенців, відкритих в АТ "Ощадбанк", моніторилась і була передана третім особам. Крім того, характер висловлювань прем'єра свідчить, що в уряді немає розуміння простих речей: пенсіонер, як і будь-який інший громадянин, вільний витрачати свої кошти коли, як і де йому заманеться, якщо це не суперечить законам.

Невдовзі після цього виступу А.Яценюка було офіційно оприлюднено ще одну "ініціативу" - постанову №615 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. №1596 і від 5 листопада 2014 р. №637", якою встановлено, що виплати пенсій переселенцям здійснюватимуться виключно через Ощадбанк.

Як і раніше, нововведення не обговорювалося з громадськістю, а про рішення уряду стало відомо з повідомлення на урядовому порталі тільки 26 серпня.

Тенденції, які простежуються в діях уряду стосовно внутрішньо переміщених осіб, свідчать про бажання влади встановити негласний контроль над їхнім переміщенням, подавши систему нагляду за їхніми діями через мережу відділень Ощадбанку як "турботу про комфорт і благополуччя громадян".

Як Ощадбанк стає соцзабезом

Важливо зазначити, що на Ощадбанк покладено функцію не тільки відкривати рахунки для зазначеної категорії осіб, а й приймати заяви та документи для призначення цієї адресної допомоги, що має супроводжуватися соціальною і правовою консультацією.

Громадські організації ВБФ "Право на захист" і БФ "Схід-SOS" вирішили перевірити готовність Ощадбанку взяти на себе, крім банківської, роль соціальних працівників у допомозі переселенцям. Моніторинг провели у 210 банківських відділеннях у 13 областях, де мешкає найбільше переселенців. Його результати засвідчили: в 90% відділень немає жодної інформації про послуги для переселенців, у 42% - переселенців посилають оформляти адресну допомогу в інше відділення банку або просять записатися на прийом через контакт-центр. У відділеннях банку також немає бланків заяв та їх зразків. Переселенцям рекомендують скачати їх на сайті, попри те, що 67% із них - пенсіонери.

Результат моніторингу з рекомендаціями був представлений керівництву Ощадбанку і мав бути представлений на спільній прес-конференції.

Закритий Ощадбанк

Юристи "Схід-SOS" вирішили також дізнатися, як будуть захищені персональні дані переселенців. Чи має намір банк передавати дані про рух на рахунку, і чи стане це причиною для позбавлення виплат і зняття з обліку переселенців? Надіславши в Мінсоцполітики і Ощадбанк запити з проханням надати договір, у якому йдеться про порядок обміну даними, юристи з подивом виявили, що Мінсоцполітики вважає цей договір "конфіденційним", а Ощадбанк взагалі не вважає за потрібне відповідати, ігноруючи тим самим закон "Про доступ до публічної інформації". Громадські організації вже подали позов до суду й вимагатимуть текст цього договору, який стосується 1,5 млн громадян.

Прес-конференція з презентацією результатів моніторингу готовності Ощадбанку обслуговувати переселенців відбулася. Попри домовленості, представник Ощадбанку відмовився від участі за 10 хвилин до початку заходу, тим самим позбавивши можливості переселенців дізнатися позицію банку.

Знущання чи некомпетентність Мінфіну

Зате без запрошення і погодження на прес-конференцію, організовану ВБФ "Право на захист" і БФ "Схід-SOS", прийшли представники Міністерства фінансів України, повідомивши, що цілком можуть замінити представників Ощадбанку.

Спікером виступив заступник директора департаменту фінансів охорони здоров'я та соціальних програм Андрій Рязанцев, який розповів про причини прийняття урядом таких рішень: "Враховуючи інформацію, отриману, зокрема, і з відкритих джерел (ви також читаєте пресу й знаєте), про виплату пенсій особам, котрі насправді не є переселенцями і отримують ці гроші, перебуваючи десь в інших місцях, було прийнято рішення про моніторинг. Майже 70% переселенців - це пенсіонери. І проведене дослідження довело, що близько 50% реципієнтів допомоги від держави здійснюють певні, невластиві цій цільовій аудиторії, транзакції… Так, 22% транзакцій відбуваються в нічний час - з 22.00 по 4.00".

І знову підставою для запровадження обмеження переселенців виявляються дані, отримані Мінфіном від банку. При цьому незрозуміло: на якій підставі приводом до припинення виплат може стати зняття грошей у нічний час?

Однак дискусія з представником Мінфіну стала неможливою після його заяви, що жителі окупованих територій, не оформлені як переселенці, продовжують отримувати пенсію: "Згідно з законодавством, на їхні карткові рахунки перераховуються пенсії, на ті рахунки, які були в них відкриті".

На запитання, як фізично пенсіонер там одержує гроші, Андрій Рязанцев відповів просто: "Як вони фізично одержують гроші, я вам зараз сказати не можу. Як кожна фізична особа одержує гроші на своєму картковому рахунку. Право обслуговувати пенсійні витрати на сьогодні розподілене між усіма банками"…

Продовжувати далі дискусію не було сенсу. Вже півтора року пенсіонери, які перебувають на окупованій території, не можуть отримувати пенсії. Уряд раз у раз намагається "відловлювати" тих, хто повернувся, але встиг переоформити виплати - єдине джерело існування, зароблене своєю працею протягом усього життя. І водночас представник профільного міністерства прямо в очі бреше журналістам, що пенсії можна отримати в окупованому Сімферополі або Донецьку…

***

Ну, а висновки такі.

1. Обмеження переселенців у вільному виборі банку є порушенням свободи договору та вибору контрагента, що здійснює послугу. Необхідність визначати єдиний банк для надання такої допомоги - неясна.

2. Виділення переселенців-пенсіонерів і переселенців - одержувачів допомоги в окрему групу з обмеженням їхніх прав - дискримінаційне. Уряд вирішив зробити "більш комфортними" й "захищеними" виплати не всіх пенсіонерів в Україні, а лише пенсіонерів із територій, неконтрольованих українською владою.

3. Зважаючи на тісні зв'язки між державним банком і урядом (уже зараз є факти розкриття банківської таємниці), це викликає додаткові перевірки переселенців на предмет їх перебування на зареєстрованому місці проживання. Так, будь-який пенсіонер в Україні може переміщуватися територією країни та за її межі й розплачуватися своєю карткою, а пенсіонер-переселенець - ні.

4. Відмова надати громадськості текст договору між Ощадбанком та Мінсоцполітики суперечить нормам Закону "Про доступ до публічної інформації", оскільки в цьому договорі йдеться про передачу Ощадбанку владних повноважень - прийому документів для призначення адресної допомоги, а також питань, пов'язаних із розподілом бюджетних коштів.

5. Відсутність тексту договору також може загрожувати порушеннями у сфері захисту персональних даних (досить чутливих) про тих людей, котрі покинули зону конфлікту, залишивши на неконтрольованій території майно і родичів. Так, усе ще незрозуміло, як банк передаватиме дані в соцзабез і отримуватиме їх від нього.

6. Попри постійні наміри Кабміну всіх перерахувати, єдиної онлайн-бази переселенців, до якої мали б доступ усі причетні міністерства та відомства, досі не створено. Всі дані оновлюються раз на два тижні і передаються між відомствами на флешках.

7. Єдиної державної цільової програми, спрямованої на вирішення проблем переселенців, усе ще немає. Як немає й уповноваженого органу, який би займався проблемами понад 1,5 млн громадян, що постраждали від військового конфлікту. Проект програми, розроблений Мінсоцполітики, декларативний. А його виконання, у разі прийняття, під великим сумнівом, оскільки в тексті проекту не вказані можливі джерела фінансування, що не відповідає правилам оформлення програм і свідчить про формальний підхід. Програма заради програми, коли всі знають, що не виконають жодного пункту з написаного.