Нинішній курортний сезон у Криму почався рано: в Ялті його відкрили ще 1 травня, на місяць раніше від звичайного. Причому нетрадиційно — згадали про етнічне розмаїття півострову і влаштували фестиваль творчості народів «Ялта — берег дружби». Євпаторійці не хотіли відставати і теж не стали чекати літа: провели перший республіканський забіг офіціантів і оригінальне шоу «З грязі в князі». І погода не підкачала — у середині травня стояла вже червнева спека.
Нинішнє літо в Криму, на думку міністра курортів і туризму АРК Олександра Таряника, буде переломним. По-перше, очікується прибуття рекордної кількості курортників. Експерти думають, їхнє число вперше за пострадянський час може досягти 8 млн. По-друге, кримчани нарешті зрозуміли — далі розвивати галузь совковими методами неможливо, необхідно йти в ногу зі світовими тенденціями.
Останні статистичні дані Міністерства курортів і туризму Криму також підтверджують особливість літа 2005 р. Із середини травня розпочали роботу понад 170 здравниць — на 23 санаторно-курортні заклади більше, ніж у травні 2004-го, — їхня місткість зросла на 11 489 місць. До кінця травня здравниці було заповнено більш як наполовину, у них одночасно відпочивали понад 26 тис. чоловік. Це на 15% перевищує торішній показник.
Всі путівки в кримські здравниці розпродали ще в квітні. Не в останню чергу тому, що за рішенням української влади громадяни РФ можуть перебувати на території нашої країни без реєстрації 90 днів, а громадяни держав Євросоюзу та Швейцарії — в’їжджати без віз. За підрахунками Міністерства курортів і туризму АРК, нинішній курортний сезон обіцяє дати скарбниці Криму на 20% більше прибутку, аніж торішній, який приніс 150 млн. грн.
Рада міністрів АРК готується оголосити природну територію Судакського регіону курортом державного значення. Планується комплексний розвиток Керченського, Західно-Кримського, Приазовського курортних регіонів Криму. Відповідно до генерального плану розвитку Великої Ялти, тут на будівництво нових курортно-рекреаційних закладів мають намір виділити 380 гектарів. Орієнтовна вартість будівництва — близько 2 млрд. грн. У найближчому майбутньому новими чотиризірковими курортними комплексами обростуть Форос, Лівадія, Симеїз, Гурзуф. У планах — організація зимового туризму на плато Ай-Петрі (природно, при збереженні заповідного статусу цієї території), спорудження на ПБК шикарного п’ятизіркового готелю.
В Ялті ж планується створити і Міжнародний тенісний центр, який відповідатиме всім вимогам європейської та міжнародної федерацій тенісу, необхідним для проведення турнірів міжнародного класу. Інвесторами проекту готові виступити шведсько-литовська й англійська фірми.
Зрозуміло, що попри всі зміни й досить позитивну динаміку, туристичний сектор Криму поки не конкурентоспроможний на світовому турринку. Насамперед, через застарілі проблеми, які неможливо вирішити за рахунок адміністративних ресурсів. Йдеться і про недостатньо розвинену туристичну інфраструктуру, і про низький рівень культури обслуговування. Наслідки неефективного маркетингового позиціонування та просування ускладнюються неузгодженими діями основних гравців туристичної галузі. Щоб у найкоротші строки максимально підвищити туристичну привабливість регіону, місцеві туроператори і керівництво автономії вирішили створити туристичний кластер.
Кластер — комплекс необхідних умов і ресурсів для найбільш ефективного функціонування галузі. Наприклад, для успішної роботи сучасному курорту недостатньо існування, скажімо, музеїв і пляжів. Необхідний належний рівень і постійна модернізація транспорту, зв’язку, банків, торгової мережі, готелів тощо. У наявності зростання інтересу до українського узбережжя Чорного моря з боку німецьких, польських, китайських, французьких, прибалтійських туристів. Але унікальне поєднання культурних, історичних і кліматичних чинників Криму не здатне компенсувати проблеми із сервісом. Кластер же цілком може стати ефективним механізмом підвищення рівня обслуговування, оптимізації співвідношення ціни та якості турпослуг і поліпшення транспортної інфраструктури. Чи стане? Зрозуміємо найближчим часом.