Колись жуйку жували просто для того, щоб згаяти час. Нині, якщо вірити цілком об’єктивній рекламі, її жують за рекомендаціями стоматологів. І лише найобізнаніші можуть стверджувати, що вони віддаються процесу жування з метою підвищення власного коефіцієнта розумового розвитку. Принаймні таку можливість їм надали британські вчені, які спеціалі-зуються на оптимізації процесів читання, сприймання і засвоєння.
Ендрю Щолі з Нортамбрійського університету подав на щорічній конференції Британського психологічного товариства доповідь, де в цілком недвозначний спосіб доводить, що жування жуйки істотно підвищує здатність запам’ятовувати незнайоме слово і давати раду найрізноманітнішим тестам. За словами вченого, різновид жувальної гумки — м’ятна, фруктова або вітамінізована — не має жодного значення. Важливий лише сам повторюваний рух жувальних м’язів.
Дійти такого висновку вченому дозволив експеримент, у якому взяли участь 75 чоловік — активних «жуйних», ситуативних і людей, які взагалі не захоплюються жувальними гумками. Всім учасникам пропонували протягом трьох хвилин жувати справжню або уявну жуйку, а потім протягом 25 хвилин працювати над спеці-ально розробленим тестом на короткострокову пам’ять (запам’ятовування слів і розпізнавання графічних образів), а також на так звану оперативну пам’ять (здатність використовувати знання, необхідні в повсякденному житті). Крім того, в усіх піддослідних вимірювалася частота серцевих скорочень. При цьому в групі справжніх любителів жуйки набагато вищими виявилися не лише результати психологічного тестування, а й частота серцевих скорочень — у середньому на три удари на хвилину більше, ніж у нелюбителів жуйки. У групі ситуативних любителів жуйки цей показник у середньому був на 1,5 удару на хвилину вищим.
На думку доктора Щолі, інтелектуальні здібності тих, хто жує жуйку регулярно, поліпшуються внаслідок вищої насичуваності мозку киснем і глюкозою, викликаної активними жувальними рухами. Крім того, вчений не виключає впливу на мозкову активність додаткових доз інсуліну, що має рефлекторно вироблятися в організмі у відповідь на подразнення смакових рецепторів ротової порожнини. В кожному разі, гарячкові рухи щелепами напередодні складного іспиту не замінять сумлінної підготовки, проте тривалий процес систематичного зубріння можуть трохи полегшити.
за матеріалами зарубіжної преси