З релігійного погляду, пророцтва - це повідомлення Бога суспільству, через обраних ним людей, про майбутнє.
Значна частина Старого заповіту складається з передбачень юдейських пророків стосовно долі їхнього народу і негараздів, що очікують людство. Коран також, але в меншому обсязі, містить передбачення й попередження. Пророки в монотеїстичних релігіях вважаються святими, а істинність їхніх пророцтв не підлягає сумніву. Такий погляд є загальноприйнятим і в нашому суспільстві.
Поступово вкорінюється думка, що на пророцтва можна спиратися, в них треба вірити (бо раніше ж вони справджувалися!), що вони є джерелом істини. У цьому контексті поширюються передбачення Нострадамуса, Ванги, Едгара Кейсі, Раньо Неро, Василя Немчина та ін. Популяризуються оптинські старці, екстрасенси, відомі й невідомі астрологи. Телепередачі, круглі столи, публікації - це нинішні засоби донесення до людей численних пророцтв. Прогнози провидців з'являються зазвичай напередодні Нового року або за кілька місяців до нього.
Наприкінці 2015-го, як і в попередні роки, популярними були кілька тем. Одна з них - третя світова війна. Цікаве спостереження: у телевізійних програмах і фільмах, створених російськими федеральними телеканалами, пророцтва про третю світову війну лунають не перший рік. В одному з таких фільмів під піднесену патріотичну музику диктор повідомляє, що Росія до 2020 року витратить на переозброєння 20 трильйонів рублів.
На сайті, присвяченому 2016 року, що містить пророцтва, астрологічні прогнози, гороскопи, передбачення екстрасенсів тощо, одна зі статей має назву "План оборони Росії на 2016–2020 роки". У ній ідеться про передачу армії в 2015 році 701 одиниці бронетехніки, двох бригадних ракетних установок "Іскандер-М", 1545 багатофункціональних автомашин, 26 літаків, 88 гелікоптерів, двох підводних човнів, п'яти крейсерів, а також про необхідність "70-відстокового заміщення комплектуючих, які надходили на озброєння в рамках кооперації з закордонними партнерами" та "започаткування роботи над планом оборони РФ на 2016–2020 роки". Таким чином, пророцтва про третю світову війну і месіанську роль сусідньої держави у світовому конфлікті є зручним обґрунтуванням її переозброєння для релігійно налаштованої частини населення.
Хтось називає ці плювки перлинами?
Інші "шедеври" пророчого натхнення, що їх також широко використовують російські медіа, містять посилання на Нострадамуса, Вангу, Раньо Неро, Василя Немчина і менш відомих провидців. Ось, наприклад, одне з узагальнених пророцтв про Америку: "чорний президент", "44-й правитель" держави "між двох океанів", "буде для неї останнім", бо "Америка замерзне" або "зазнає найбільшої економічної кризи". Можливо, "навіть розпадеться на південні і північні штати".
На Немчина на початку 1990-х почав часто посилатися популярний астролог Павло Глоба. Він розповідав, що
1989 року знайшов у Полоцькому архіві книгу пророцтв невідомого білоруського провидця, зробив з неї виписки, після чого вона безслідно зникла. Тепер, через 20 років, вона "знайшлася" в Інтернеті.
Що ж до Раньо Неро, то достовірних джерел про його життя на сьогодні немає. А портрет цього провидця в одній з російських телепередач - благообразний, інтелігентний старець у шапочці і з сивою бородою - виявився одним з відомих портретів Миколи Реріха.
Тепер щодо Ванги. Її ім'я вже стало авторитетною гарантією здійснення пророцтв, адже вона передбачала:
- загибель підводного човна Курськ - "потоне велике місто";
- аварію на Фукусімі - "хімічні дощі";
- анексію Криму - "Крим відірветься від одного берега і приросте до іншого";
- долю південного сходу України - "В краю підземних нір і рукотворних гір усе затрясеться, від цього багато зруйнується на Заході та багато підніметься на Сході. І прийде Стрілець, і буде стояти двадцять і три роки, а те, що стояло двадцять і три роки, зітреться в порошок". Шахти, Ігор Стрєлков - лідер військових формувань "ДНР", 23 роки української незалежності…
З великого різноманіття книжок про Вангу оповіддю очевидця вважається книжка її племінниці Красиміри Стоянової "Правда про Вангу", що вийшла 1997 року. В ній немає жодного з наведених пророцтв. Вони з'являлися в ЗМІ поступово й одночасно з відповідними лихами й катастрофами.
Немає у книжці Стоянової й одного з найвідоміших пророцтв Ванги про Росію. На початку нульових у пресі почала з'являтися інформація, що 1979 року під час зустрічі з російським письменником Валентином Сидоровим вона сказала: "Все розтане як лід, тільки одне залишиться незайманим - слава Росії, слава Володимира! Надто багато принесено в жертву. Ніхто не зможе зупинити Росію. Все змете вона на своєму шляху і не тільки збережеться, а й стане володарем світу". Перекладачем на цій зустрічі була донька генерального секретаря ЦК Компартії Болгарії Тодора Живкова Людмила.
Справді, Сидоров Валентин Митрофанович (1932–1999) був поетом, письменником, ученим, громадським діячем, членом Спілки письменників СРСР, кандидатом філологічних наук, професором Літературного інституту імені Горького, засновником Всесоюзної (з 1991 року - Міжнародної) асоціації "Світ через Культуру". На початку 1980-х почав цікавитися творчістю Миколи Реріха, а наприкінці - очолив комісію з його літературної спадщини при Спілці письменників СРСР. Був знайомий зі Святославом Реріхом.
Цікаво, що в біографічній довідці письменника про таку знакову зустріч з відомою ясновидицею не згадується, у двотомнику його вибраних творів 1990 року - також.
2009-го відоме російське видавництво "Ексмо" накладом 25 тис. примірників, як вказано на сайті інтернет-магазину "Озон", видало книжку В.Сидорова "Ванга. Россия. 2010, 2012, 2019, 2039". Знайшовши її в електронних бібліотеках Мережі, читаємо проникливі спогади автора про його спілкування з відомою ясновидицею.
"Наші зустрічі з бабою Вангою мали особливий, суто конфіденційний характер. По-перше, вони проходили не в Петричах - в це місто я так і не зумів потрапити, - а в Софії, куди, перериваючи прийом нескінченної низки людей, Ванга приїжджала спеціально. Ми розмовляли з бабою Вангою як би в умовах певної конспірації, повністю ізольовані від зовнішнього світу. Ніхто не заважав нашій розмові. Ніщо не обмежувало нас у часі".
У частині, присвяченій пророцтву про "славу Володимира і славу Росії", додано: "Мов орел здійметься Росія над землею й осінить усю землю своїми крилами. Її духовну першість визнають усі, в тому числі й Америка". Але здійсниться це далеко не відразу. За словами Ванги, через шістдесят років. Наскільки я пам'ятаю, тричі ми поверталися до цієї теми і тричі називала вона один і той самий термін: "через шістдесят років". Але цьому, знову ж таки за словами Ванги, передуватиме зближення трьох країн. "В одній точці, - казала вона, - зійдуться Китай, Індія і Москва".
- А Болгарія? - поцікавилась Людмила.
- Болгарія також, але якщо буде разом із Росією і ніби частиною Росії. Без Росії Болгарія не має майбутнього.
- Знову прийде Христос у білому одязі, - пророкувала Ванга. (І, звертаючись до мене: "А ти повинен будеш описати це у своїх книжках".)"
Дивно, але цієї книжки немає серед творів В.Сидорова. Її - накладом 25 тис. примірників - немає у продажу в жодній інтернет-книгарні Росії й України. Мало того - і в інтернет-книгарні самого видавництва "Ексмо", в каталозі якого є тільки посилання, що не відкривається для перегляду.
Крім того, книжка "Ванга. Россия. 2010, 2012, 2019, 2039" цілком тотожна іншій (також є тільки в Інтернеті): Сидоров В.М. "Людмила і Ванга". Тексти збігаються до коми.
З цього напрошується висновок, що ці книжки, як і пророцтва Ванги з них, - фальшивка, що пропагує певні ідеї.
Тож цілком імовірно, що автор, маючи таку фантазію і користуючись прізвищем померлого діяча культури та сучасними засобами поширення інформації, ощасливить нас творами про прихід Христа спочатку в Росії, а потім і в світі…
Крім того, в теле- та відеопрограмах поширювались і поширюються й інші пророцтва.
Наприклад, щодо переломного для Росії 2015 року: "Народ виходитиме на майдани на підтримку президента… який, побачивши величезну підтримку жителів, зробить сміливі кроки для знищення внутрішніх ворогів… і що раніше вийдуть, то менше горя доведеться пережити …але, поки всі не встануть, як у 41-му, все буде гірше й гірше".
А також про велич Росії: "Перед смертю Ванга окреслила руками велике коло і сказала, що Росія знову стане великою імперією, але насамперед імперією духу".
Жахлива перспектива, коли сусідам озвучується необхідність дійти рівня 1941 року в підтримці своєї влади...
Що ж до останнього, то навряд чи людина, перебуваючи на смертному одрі думатиме про долю держав, а не свою власну...
Як сказав 1914 року Володимир Маяковський у вірші "Послушайте!"
"Ведь, если звезды зажигают -
Значит - это кому-нибудь нужно?
Значит - кто-то хочет, чтобы они были?
Значит - кто-то называет эти плевочки жемчужиной?..
Замініть "зірки" на "пророцтва" - вийде дуже актуально.
Немає нічого нового
під сонцем
Як сказано в Екклезіастовій книзі, що було, те і буде; що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем.
Термін "пропаганда" виник у Європі під час Тридцятирічної війни 1618–1648 років між католиками і протестантами. І походить від назви заснованої 1622 року Папою Римським Конгрегації пропаганди віри (Sacra Congregatio de Propaganda Fide. Дослівно - "те, що підлягає поширенню"). Конгрегацію було створено як засіб боротьби з протестантами й утвердження католицизму.
Пропаганду почали широко застосовувати під час Першої світової війни, а потім - і Другої. Певний вид пропаганди визначають як поширення упереджених ідей і поглядів зазвичай за допомогою брехні з метою, щоб її отримувач "добровільно" прийняв пропаговану в такий спосіб думку як власну.
Росія, як наступник СРСР, успадкувала й радянську машину агітпропу (агітаційно-пропагандистський відділ ЦК РКП(б), який упродовж існування радянської влади мав різні назви, але однакову суть).
Механізм було розроблено й випробувано впродовж сімдесяти років радянської влади. Досвід і час показують, що державний апарат не змінюється. Можуть об'єднуватися або знову розділятися міністерства й відомства, змінюватись їхні назви й структури, а функції переходитимуть від однієї установи до іншої. Отже, коли є працююча машина, змінюється тільки водій, який обирає маршрут на власний розсуд.
Тому маємо розуміти, що не можна грати за правилами колишньої радянської імперії. Навіщо нам створювати таку саму машину й задіювати її механізми? Це потребує залучення величезних коштів і людського ресурсу. Чи маємо ми зайві 70 років? І чи хочемо подібного результату?
Звісно ж, ні. Відтак мусимо спрямувати ресурси на розвиток суспільства, підтримку розумних ініціатив, на освіту, культуру, охорону здоров'я. У благополучному суспільстві подібна пропаганда просто не діятиме.
І ще одне. Вивчаючи розумові техніки та методики буддизму, західні вчені з'ясували, що негативні емоції руйнують ДНК і пригнічують імунітет. А під впливом пропаганди ми відчуваємо гнів, ненависть, обурення, страх, депресію (перелік можна продовжувати). Тобто, реагуючи на пропаганду, ми стаємо суспільством хворих людей.
Тож не реагуйте на пропаганду і щасти вам у новому році!