«Обожнюю мандрувати світом», — зізнається провідна українська дизайнерка Лілія Пустовіт. Але особливе місце в її серці посідає Індія. І ось чому.
— До Індії їжджу фактично кожного Нового року. І зовсім не тому, що там можна краще відпочити у святкові дні. Вже вісім років як я займаюся сахаджа-йогою, а в цей час туди з усього світу з’їжджаються ті, хто її практикує. Тож спілкування з однодумцями для мене значно цікавіше від ситних застіль і традиційних розваг, — пояснює дизайнерка. — Гадаю, у багатьох, і не тільки в мене, кінець року — завжди складний період. І кращого місця для «перезавантаження», аніж Індія, як на мене, просто не знайти. Хоча, зізнаюся, дуже люблю гори, сніг і гірські лижі. Але коли постає вибір, куди їхати, — не вагаючись вибираю Індію: тамтешні можливості для відновлення справді унікальні. Саме після відвідин цієї країни починаєш гостро розуміти, як багато уваги ми приділяємо повній нісенітниці, безглуздій гонитві за матеріальними цінностями, які насправді жодними цінностями не є...
Якщо ти вмієш по-справжньому розслабитися (а цього, зокрема, і вчить сахаджа-йога), то зможеш відчути, наскільки там неймовірна, воістину священна земля. Величний спокій панує повсюди. Уявіть собі — навіть у галасливій і брудній міській товкотнечі... Індуси володіють надзвичайним даром, якщо можна так висловитися, вивищуватися над обставинами. Їхнє життєве кредо: нічого не планувати й ні на що не налаштовуватися. Якщо поламалася в дорозі машина — не слід засмучуватися, метушитися, нервувати. Вочевидь, так було потрібно. Сідай, відпочивай, думай про щось хороше, споглядай навколишню красу. Індуси живуть у зовсім іншому ритмі, ніж ми. Вони не квапляться до своєї смерті...
Абсолютно неповторний Індійський океан. Я взагалі дуже люблю море, побувала на багатьох. Найкращим вважаю наше Чорне, але Індійський океан — це щось! Якщо Чорне море, як примхлива красуня, сьогодні — одне, завтра — інше, то Індійський океан, як батьки, — умиротворяє, огортає. Такий рідний-рідний. У ньому навіть плавати не хочеться: просто лягаєш на спину і розчиняєшся...
В Україні віддаю перевагу одягові чорного кольору. В Індії ж носити чорний неможливо: він там здається зовсім чужим, грубим і незрозумілим. Абсолютно неестетичним навіть! Там гарно ходити в червоному, зеленому, білому. І мені дуже шкода, коли індуси вдягаються у стандартні костюми. Адже їхній національний одяг такий гарний, що личить не лише мешканцям батьківщини йоги, а й представникам будь-якої національності.