Йде workshop |
Ви помітили, деякі наші готелі мають зірки, а деякі — ні? Усе тому, що категоризація в Україні — справа суто добровільна. Лише 12% наших готелів пройшли сертифікацію й здобули енну кількість зірок. Коли господар готелю вважає, що може працювати й без категорії, — перешкод немає.
Це призвело до того, що людина, заїжджаючи в готель, навіть не уявляє, який рівень сервісу її очікує. І деякі кримські готелі не гребують брати з постояльців по 300—400 гривень на добу, навіть не спромігшись організувати цілодобову подачу гарячої води...
Ліфт? Забули...
Коли столиця України готувалася прийняти гостей міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення-2005», питання про реконструкцію готелів знову виносилося на порядок денний як одне з найгостріших. Пам’ятаєте, у Гідропарку навіть установлювали намети (типу — екзотика!) — для того, аби розмістити там не надто вимогливу публіку. Але ціна за проживання в наметовому містечку просто зашкалювала: 15 у.о. з носа за ніч. Із цього приводу свого часу «пройшовся» і міністр культури і туризму України Ігор Ліховий: «У Європі в готелях туристичного класу можна відпочити за 15—20 дол. на добу, у США — взагалі за 8—10. Причому гаряча вода, телевізор, телефон — цілодобово й безперебійно. А київська влада пропонувала за такі самі гроші пожити в наметах. А в готелях, котрі пропонують убогий сервіс, за проживання просять по 80—120 дол. добових… Такого немає ніде у світі»
Нині Україна разом із Польщею готують пакет документів для участі в тендері на проведення в 2012 р. фінального турніру чемпіонату Європи з футболу. Питання зависло: навіть великі міста нашої країни — Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, — маючи змогу організувати проведення футбольного матчу, далеко не завжди можуть забезпечити належний рівень проживання футболістів. Більше того: у нас у жодному місті немає пристойного конференц-холу для масштабних заходів! Український дім у цьому плані обладнаний набагато гірше, ніж стандартний п’ятизірковий готель у турецькій Анталії...
Одна із найгарячіших тем — зниження туристичної активності на кримському напрямку. Нічого дивовижного в цьому немає: багато об’єктів розміщення пропонують дуже сумнівний рівень сервісу (це ще дипломатично сказано), зате ціни виставляють позахмарні. Деякі пансіонати, не спромігшись грамотно розробити меню й навіть не гарантуючи подачу гарячої води, встановили ціни, які вдвічі перевищують проживання в три- й чотиризіркових готелях Золотих Пісків або Варни! Не дивно, що багато наших колег-журналістів, побувавши за останні п’ять-сім років у Туреччині чи Болгарії, однозначно заявляють: «У Крим за свої гроші не поїду ніколи». Аналогічної думки, зважаючи на дані статистики, дотримуються й багато росіян, котрі минулого літа віддали перевагу неукраїнським курортам.
Недавно один з авторів цього матеріалу побував у прес-турі, учасники якого відвідували кримські готелі. Як ви розумієте, показували найкраще з того, що є. В одному селищі, розташованому в дуже красивій бухті, нам продемонстрували новий готель: мовляв, ми тут також розвиваємося. «Найдорожчі номери — люкс — розташовані на п’ятому поверсі, звідти відкривається чудовий краєвид, — розповів господар. — Просимо порівняно недорого — лише по 300 гривень на добу з людини». Ми попросили показати нам ці номери й почали шукати ліфт. З’ясувалося, ліфта... немає. «Тобто сім’я з трьох чоловік має викласти за десять днів відпочинку 9000 гривень і постійно бігати туди-сюди східцями?» — запитали журналісти. Хазяїн відповів, що проектував готель його брат (це обійшлося дешевше), і ліфтову шахту просто «забули намалювати». Як то кажуть, і сміх, і гріх...
Туреччина в міжсезоння: із літом наввипередки
А от на середземноморському узбережжі Туреччини, де взимку повітря прогрівається до плюс п’ятнадцяти й купатися в морі не рекомендується, продовжують сезон навдивовижу надійним і перевіреним способом: знижують ціни за незмінно високого рівня сервісу. Оскільки навіть у холодну (за тамтешніми мірками) пору року намагаються будь-що забезпечити високе завантаження. Як результат — заповнюваність не опускається нижче 80—90%, завдяки чому готель не закривається цілий рік. Не розпускається персонал, не консервується обладнання, не згортаються анімаційні програми. Так вигідніше.
Туристична індустрія Туреччини від самого початку створювалася так, аби приймати гостей усі 12 місяців поспіль. Тому й у «низький» сезон тут усе працює — і SPА-центри, і поля для гольфа, і боулінг, і кав’ярні, і численні екскурсійні фірми. До того ж постояльці готелю, який працює за системою «все включено», можуть безплатно відвідувати сауну, турецькі бані, джакузі, відкриті та закриті басейни...
За символічну плату (коли порівнювати з Європою) вам зроблять масаж, пілінг, ви зможете пройти курс оздоровчих і омолоджувальних процедур. Між іншим, програми омолодження тут — науково-обгрунтований комплекс, що включає дієтичне харчування, послуги SPА-центру, різноманітні косметологічні й релаксаційні процедури: тайський масаж, ароматотерапію, цілющі ванні... Омолодження по-турецькому обходиться в середньому в 800—1500 євро. Для порівняння: у Швейцарії ті самі послуги полегшать ваш гаманець мінімум на 8000 євро.
Недарма європейці вже кілька десятиліть воліють відвідувати Анталію саме в міжсезоння. А літні німці так і взагалі наприкінці жовтня — на початку листопада «консервують» свої квартири в Німеччині (відключають світло, газ, опалення) та на півроку перебираються в ці краї: живуть або в готелях, або знімають квартири. Насолоджуються «оксамитовою» зимою, дихають найчистішим повітрям, навіть заводять домашніх улюбленців... До речі, і багато наших співвітчизників останніми роками усе частіше їдуть до Анталії саме в міжсезоння. І не дивно: адже тижневий тур, що влітку коштує, скажімо, 1200 у.о. (авіапереліт, страховка, трансфер і проживання в п’ятизірковому готелі з харчуванням за системою «все включено»), цієї пори можна придбати всього за 330 у.о. Так, зараз не попляжишся. Але винайшли ж для чогось солярії та басейни!
Туреччина в міжсезоння — чудове місце і для підтримання спортивної форми. Тут можна займатися практично будь-якими видами спорту (відвідання тренажерних залів у всіх п’ятизіркових готелях безплатне). До слова, саме сюди холодної пори року приїжджають на збори, зокрема, й українські футболісти.
У всіх турецьких «п’ятизірковиках» є дискотеки, кінотеатри, пункти прокату автомобілів, крамнички, працюють обладнані за останнім словом офісної моди конференц-зали. На останніх — а точніше, на тому, як оперативно турки реагують на новітні віяння туристичної моди, пропонуємо зупинитися докладніше.
Високодохідний, перспективний... Діловий!
Поняття «діловий туризм» досить нове. Як про самостійний і високодохідний сегмент індустрії подорожей про нього заговорили в 70—80 роках минулого століття. На українському ринку діловий туризм по-справжньому став розвиватися лише наприкінці 1990-х. Нині у світі він вважається одним із основних сегментів ринку гостинності й однією з високорентабельних галузей світової економіки, яка найдинамічніше розвивається. За прогнозами фахівців Всесвітньої туристичної організації, у найближчі десять років на планеті очікується справжній бум бізнес-туризму: кількість ділових поїздок зросте приблизно втричі, а доходи збільшаться десь уп’ятеро.
Діловий туризм багатоманітний. Левову частку становлять корпоративні поїздки — як індивідуальні ділові, так і для участі в заходах, які проводять промислові й торговельні корпорації. Сюди ж належать і інтенсив-тури (від англійського intensive — стимул) — подорожі, організовувані компаніями з метою заохочення співробітників, зайнятих переважно просуванням і продажем виробленого цією компанією товару чи послуги. Поїздки, пов’язані з участю в різноманітних з’їздах, симпозіумах, конференціях, семінарах etc., що їх проводять політичні, економічні, культурні, релігійні й інші організації, також становлять вагому частину ринку ділового туризму. Як і подорожі з метою відвідання торговельно-промислових виставок, ярмарків і участь у їхній роботі.
Корисне — з приємним
— Туреччина в «низький» сезон — це не лише гірськолижні курорти, — твердить директор Анталійського представництва міністерства туризму і культури Туреччини Ібрагім Аджар, — а й оздоровчий, спортивний, історичний і, звісно ж, діловий туризм.
За словами губернатора Анталії Аладіна Йюкселя, сьогодні на Анталійському узбережжі працюють близько тисячі туристичних комплексів, 160 із них — п’ятизіркові. Усі вони одночасно можуть прийняти 300 тис. гостей і забезпечити плідну роботу й повноцінний відпочинок 46 тис. конгресменів. До речі, і українцям поїхати в конференц-тур до Туреччини, а не до рідного Криму, набагато вигідніше — і в плані комфорту, сервісу, і що стосується матеріальних витрат: поїздка до тієї ж Анталії обійдеться дешевше, ніж, скажімо, до Ялти.
— На оформлення всіх необхідних для організації конференц-туру документів потрібна лише доба, — говорить директор з туризму компанії «ПАН УКРЕЙН» Олена Шаповалова. — Далі все йде за принципом: ваша справа приїхати, про решту подбають. І це не пусті слова. У Туреччині навіть чотиризіркові готелі будуються з конференц-залами, не кажучи про п’ятизіркові, точніше, про їхні можливості.
Усі номери турецьких «п’ятірок» обладнані письмовими столами та інтернет-гніздами. Усі такі готелі працюють за системою all inclusive або ultra all inclusive, що скорочує витрати на гала-вечері та кава-брейки. Так, оренда конфренц-залу — це плюс 10—15 відсотків до стандартної вартості туру. Але за умови щільного конференц-графіка чи на велику групу завжди робиться знижка. І не забувайте про те, що конференц-туризм — поєднання корисного з приємним: роботи з якісним, повноцінним відпочинком і класними розвагами. І в цьому плані турецькі готелі дадуть фору дуже багатьом.
Ми змогли оцінити можливості одного з найкращих на Анталійському узбережжі готелів — величезного й пафосного Sungate Port Royal і мережі престижних готелів Riva. Приміром, Sungate має у своєму розпорядженні цілий конфренц-центр, де є 18 різноманітних залів (загальна площа 20 тис. кв. м), які одночасно можуть вмістити 6000 чоловік. Кожен із семи нині діючих готелів мережі Riva також може похвалитися мінімум двома конференц-залами (а шикарна Riva Diva — сімома!), оснащеними всією необхідною технікою для проведення ділових зустрічей, воркшопів, семінарів, конференцій тощо.
…Відчуваєте відмінність між Україною і Туреччиною? У нас — дорого й сердито, у них — оптимальна ціна за якісного обслуговування. У нас — «ліфт забули встановити», у них... А в них туризм перетворився на модернову, гнучку, високотехнологічну та високодохідну індустрію. Про яку ми наразі можемо лише мріяти.
За організацію прес-туру до Анталії (Туреччина) автори дякують туроператорові «ПАН УКРЕЙН» і Асоціації журналістів «Туристичний прес-клуб України»