UA / RU
Підтримати ZN.ua

Хутір— кластер—добробут

Якось у майстра народної творчості Миколи Огородника виникла екзотична ідея: заснувати на батьківщині своєї дружини, в мальовничому селі Дермані, що на Рівненщині, хутір...

Автор: Роман Якель
Микола Огородник

Якось у майстра народної творчості Миколи Огородника виникла екзотична ідея: заснувати на батьківщині своєї дружини, в мальовничому селі Дермані, що на Рівненщині, хутір.

«Ну навіщо в місцевості, багатій розкішною природою та історичними пам’ятками, якесь нове дрібне поселення?», — дивувалися його товариші. А село Дермань справді реклами не потребує. Знаменитий Дерманський монастир, закладений у ХVII столітті, є одним з найстаріших релігійних, освітніх та культурних осередків Волині. Деякий час його маєтком управляв сам першодрукар Іван Федоров. По чотириста років відсвяткували дерманська гімназія (яка, до речі, діє і досі) і друкарня. Село здобуло визнання завдяки діяльності відомих релігійних та освітніх діячів — Дмитра Наливайка, Герасима і Мелетія Смотрицьких, Іова Борецького, Івана Вишенського, Ісака Борискевича. Дермань — колиска письменників Уласа Самчука та Бориса Тена… Тож доплюсовувати до дзвінкої слави Дермані кілька хатин «під соломою», здавалося б, смішно.

Проте пан Микола розробив проект незвичного хутора під назвою «Плугаки». Він уявив собі туристичний осередок не просто у вигляді однієї будівлі, а цілого господарського обійстя. Придбав в одного з дерманських господарів старовинну трикамерну хату, якій уже 150 років. Її первісний вигляд майже повністю зберігся — було перекрито лише дах. У майбутньому пан Микола планує побудувати тут клуню, кузню та інші будівлі. Засновник дерманського хутора перевіз сюди пасіку і заклав фітосад. Вже нині жителі села і туристи дістали добру нагоду не лише оглянути предмети традиційного побуту — тут відразу можна почастуватися медом з хутірської пасіки, поласувати фруктами та оздоровитися лікарськими рослинами.

На думку сільського голови Дермані Любові Живлюк, ремісничий хутір започаткує цілий туристичний кластер, де туристів прийматимуть і обслуговуватимуть не один чи два господарі, а ціла громада. Це забезпечить жителям села, де вмерла промисловість, зайнятість, а місцевому бюджету — додаткові доходи. Плани керівника села не виглядають фантастичними: подібний кластер вельми успішно працює у селищі Гриців на Хмельниччині. А чим рівненчани гірші?..