| ||
Міка Хаккінен |
Все життя думав, що перегони «Формули-1» нам недоступні, що мрія про них розвіюється, мов сон, мов ранковий туман. Бо й у Радянському Союзі, і в незалежній Україні лише дві проблеми: дороги і дефіцит світлих голів. Чи навпаки. Кількість несвітлих голів за будь-якої влади є незмінною, а ось дороги в нас які були, такі й залишаться навіки. А «Формула-1» насамперед має їздити по ідеальній поверхні. Не сперечатимусь, була й у нас ідеальна поверхня: це коли до колишнього СРСР приїхав президент США Річард Ніксон. І вирішив заскочити по ходу візиту до Києва. Тоді й виникла єдина в Україні дорога вищого класу — від аеропорту «Бориспіль» до Києва. Коштувала вона шалені гроші: десь 30 мільйонів карбованців один кілометр. Але ж це для Ніксона. А де ж та «Формула-1»?
Втім, бували й у нас світлі голови з неймовірними проектами. Як зараз пам’ятаю, у Харкові, вщерть забитому секретними інститутами й поштовими скриньками, раптом захопилися автоперегонами. І якось оголосили, що КБ такого-то секретного заводу побудувало гоночну машину, здатну перевищити швидкість звуку. Харків опинився в центрі уваги преси, а я опинився на прес-конференції авіаційного генерала, голови ДТСААФ України. На моє запитання: «Чи правда, що в Харкові побудовано машину, здатну перевищити швидкість звуку?» — генерал відразу відповісти не зміг. Та одразу нагодився помічник, який сказав ось що: «Так, автомобіль, здатний показати швидкість понад 1200 кілометрів за годину, в Харкові є. Однак поки в нього немає підходящих коліс і приладу, що перешкоджає зльоту автомобіля над дорогою на цій швидкості!»
Тепер ви, може, зрозумієте мій скепсис з приводу перегонів «Формули-1» в Україні.
Я гадав, що враховуючи стан доріг і автомобілебудування, яке дійшло до рівня «Запорожця», перегони «Формули-1» пройдуть у нас не раніше, аніж через сотню років. І помилився. Минулої суботи тисячі киян почули страшенний грім мотора «Формули-1» на Хрещатику. Там теж підходяще покриття — метрів 800 ще залишилося. І ось на цьому просторі пройшов небачений, неймовірний захід: знаменитий Міка Хаккінен возив на своєму автомобілі мера міста Олександра Омельченка, Володимира Кличка, Сергія Бубку, Андрія Медведєва...
Між іншим, як виявилося, справжніми гонщиками із цих великих спортсменів можуть бути лише Сергій Бубка й Олександр Омельченко. За зростом: у машину Хаккінена вміщається тільки людина не вища 186 см. Куди вже тут братам Кличкам чи Медведєву. Так і залишаться вони навік боксерами й тенісистом. Щоправда, одні мчали в гоночних костюмах, а кому вони не дісталися, то були при краватці. Олександр Омельченко, вийшовши з боліда, трохи хитався, але встояв і вимовив історичні слова:
— Буде в Києві «Формула-1»!
Віримо, чекаємо і сподіваємося.