Що день сильніше відчувається наближення наступної літньої Олімпіади. Здається, зовсім недавно вирували олімпійські пристрасті на спортивних майданчиках Сіднея-2000, а вже 13 серпня 2004 року літні Ігри відкриються в Афінах.
Авторам статті вдалося побувати на олімпійських будовах взимку 2003 року. Греція чимось скидалася на колишні ударні комсомольські будови — хтось займався пошуком грошей, хтось шукав партнерів, готових постачати потрібне устаткування, а хтось будував. Грецькі робітники й інженери, з котрими ми спілкувалися під час поїздки Афінами, запевняли, що заплановану до Олімпіади спортивну інфраструктуру буде створено. Мовляв, греки, як слов’яни, довго запрягають, зате роблять усе швидко. Сподіватимемося, що православні брати світове співтовариство не підведуть...
Чи потрібна Олімпіада Греції?
Греція — друга невелика європейська держава (населення до 10 млн. чол.) у повоєнній історії Старого Світу, якій Міжнародний олімпійський комітет на своїй 106-й сесії 1997 року доручив проведення літньої Олімпіади-2004. Як відомо, першою стала Фінляндія, що проводила в себе Ігри 1952 року. Перемозі на конкурсі в Лозанні раділа вся країна, а разом із нею — великий та середній бізнес. І зрозуміло, чому. У поділі величезного «олімпійського пирога» були зацікавлені й інші міста Греції, а також місцеві та зарубіжні промислові, комунікаційні, будівельні компанії, готельно-туристичні структури.
Провести Олімпіаду на високому організаційному рівні без грошової підтримки держави й великих міжнародних компаній практично неможливо. Це під силу тільки містам американським. Інші потребують і державної опіки, і допомоги МОК, і щедрого фінансування... Не стали винятком й Афіни.
1997 року президент оргкомітету «Афіни-2004» Ж.Ангелопулос-Даскалакі, представляючи місто на олімпійському конкурсі у Швейцарії, запевнила членів МОК не тільки в спортивній унікальності столиці Греції, а й у її 70-відсотковій готовності до літньої Олімпіади. Тоді грекам удалося переконати світову громадськість у тому, що більшість спортивних арен уже готова до Олімпіади-2004 (приблизно 29 із 39) разом з олімпійським стадіоном на 80 тис. місць (не найбільший стадіон, побудований під Ігри). «Залишилося зробити кілька штрихів при реконструкції та будівництві Палацу водних видів спорту на 15 тис. чол., велодрому на 5 тисяч і тенісних кортів на 17 тисяч», — стверджувала президент.
На жаль, минуло понад шість років після «жорстокої битви в Лозанні», а частина спортивних об’єктів досі далека від олімпійської досконалості. Підкреслимо, що за масштабністю, грандіозністю й за фінансовими видатками створювану спортивну інфраструктуру годі й порівнювати з базою Ігор-1896. Сто вісім років тому Олімпіада коштувала грекам копійки. Майже всі спортивні споруди перших ігор сучасності зосередилися в одній зоні — навколо Мармурового стадіону. Зараз необхідні, як мінімум, два-три великих олімпійських ареали й кілька середніх центрів, об’єднаних у єдине ціле, плюс затишне олімпійське селище.
Політичні й економічні ставки Афін, пов’язані з проведенням Олімпіади, дуже високі. На думку міжнародних і вітчизняних експертів, успішне проведення Ігор має дати імпульс господарському розвитку країни загалом, поліпшити транспортну інфраструктуру в межах 500 км афінського регіону, прискорити процес інвестиційного відновлення, передусім у сфері туризму та послуг, щоб повернути Афінам колишню туристичну привабливість і, як декілька десятиліть тому, можливість обслуговувати 10 млн. туристів на рік.
У період підготовки до Олімпіади-2004 уряд К.Сімітіса одержав від Євросоюзу 26 млрд. євро на структурні зміни. За оцінками фахівців, «економічні наслідки» братерської допомоги Греція відчуватиме принаймні до 2006 року. Міністр національної економіки та фінансів Греції Нікос Христодулакіс вважає, що Олімпіада-2004 — це «чудовий інструмент», яким гріх не скористатися, щоб поліпшити ситуацію в туристичній і транспортній сферах. Тим паче що ЄС дозволив використовувати частину грошей на потреби господарського розвитку Афін. Деякі солідні проекти вже втілено в життя. 2000 року відкрився новий аеропорт у Спата, який обслуговує поки що 16 млн. чол. на рік (через кілька років його пасажиропотік планують довести до 50 млн. чол.). У травні 2003 року офіційно відкрили Міжнародний центр зв’язку вартістю 103 млн. євро, у якому на площі 60 тис. кв. м розміститься прес-центр Олімпіади. Побудовано першокласну шестисмугову магістраль від аеропорту до в’їзду в столицю, якою автомобілі мчать зі швидкістю 120 км на годину. Зате в старій частині Афін усюди затори, і якщо влада не розв’яже транспортної проблеми тепер, то в дні масового напливу туристів у серпні 2004 року місто може виявитися паралізованим. Необхідно побудувати 200 км автострад і доріг, трамвайну колію, що з’єднає центр Афін з узбережжям, навести «лоск» на станціях старого метро й побудувати нові лінії.
До Олімпіади греки вирішили побудувати нове «диво світу». За 210 км від Афін заплановано спорудити найбільший у світі підвісний міст через Коринфську затоку. Довжина мосту Ріон—Антиріон становить 2250 метрів. Ідея його будівництва виникла ще 100 років тому, а реалізацію проекту розпочали в XXI столітті (нині найбільшим підвісним мостом вважається японський — Акасі Кайке, 1991 м).
Завершується відновлення «серця Афін» — Акрополя, передусім відновлення в первозданному вигляді Парфенона за проектом швейцарського архітектора французького походження Бернарда Шумі. Греки настійливо вимагають від англійців повернути знаменитий фриз Парфенона та інші скульптурні фрагменти 2500-річної давності, 60% яких перебувають у Британському музеї в Лондоні. Цілком можливо, що «парфенонські шедеври» повернуться на батьківщину на час Ігор-2004.
Греки пропонують англійцям відкрити в Акрополі виставку — аналог Британського музею в Афінах. Планується завершити спорудження фешенебельних готелів (хоча момент уже втрачено), розважально-оздоровчих комплексів і тематичних парків, екологічного парку в прибережній зоні Фалірон, де планують проводити змагання з кількох видів спорту, а також побудувати декілька торгових центрів, облаштувати туристичні ареали навколо Афін (у програму передбачалося інвестувати мільярд доларів), реконструювати будинки, перефарбувавши фасади й замінивши безліч телеантен однією потужною — на весь будинок, розширити тротуари, посадити 10 тисяч великих і 300 тисяч невеличких дерев, не кажучи вже про кущі, обчислювані мільйонами. Планується також завершити модернізацію Національного археологічного музею в Афінах, музеїв в Олімпії та Дельфах, провести широкі реставраційні роботи на Криті, ошляхетнивши передусім те, що залишилося від унікального палацу царя Міноса, побудованого 4000 років тому.
Свій внесок в олімпійський рух вирішили зробити альпіністські організації різних областей Греції, запропонувавши встановити прапор Олімпіади на вершині гори Олімп (2917 м), так званому Троні Зевса. За інформацією, що надходить з Афін, якщо не буде затримок із фінансуванням, то реалізувати більшу частину проектів грекам удасться.
Скільки ж коштує Олімпіада?
Щоб одержати невеликий дохід, потрібно вкласти в Олімпіаду не менше чотирьох мільярдів доларів, а в окремих випадках і більше. Звісно, можна було б узяти на озброєння досвід американської Атланти, яка зуміла провести «олімпійські комерційні Ігри-96», інвестувавши в них мінімум коштів й одержавши дохід у кілька мільйонів доларів. Проте оргкомітет «Афіни-2004» відкинув заокеанський варіант проведення й фінансування Ігор, що спрацьовує майже на 100%. Міністр мистецтв і спорту Греції Є.Венізелос заявив: «Олімпіада-2004 не буде надмірно комерційною, як були інші. Греція спробує відновити норми чесної і справедливої боротьби між спортсменами-аматорами, закладені ще в 776 р. до н.е. на Пелопоннесі. Ігри в Афінах повинні сприяти рівності між представниками різних рас, культур та релігій». На всіх рівнях влада у Греції наголошує: маленька країна хоче зробити Олімпіаду-2004 «сумірною людині». На словах це означає, що, по-перше, Афіни не збираються впадати в гігантоманію, перекроївши місто з багатотисячною історією на радість творцям най-найбільшого басейну чи стадіону. По-друге, Афіни зроблять усе необхідне, аби спортсменам, глядачам та гостям Ігор було зручно, але для цього зовсім не обов’язково все перевертати з ніг на голову.
Проте підготуватися до «людської Олімпіади», не маючи на рахунку достатнього обсягу коштів, не так і просто. Щоб устигнути завершити модернізацію старих і спорудження нових олімпійських об’єктів, оргкомітет звернувся по допомогу до рідного уряду й міжнародних фінансових структур. Уряд Сімітіса «підкинув» 4,64 млрд. євро.
Хоча «пробуксовування» в будівництві олімпійських об’єктів намітилося ще кілька років тому, раніше команда прем’єра такою щедрою не була. Схоже, у міру наближення літніх Ігор міжнародний імідж країни став уряду дорожчим за важкий процес пошуку коштів на створення сучасної олімпійської інфраструктури (наступним поколінням греків доведеться не один рік відпрацьовувати вкладені в Ігри кошти). До речі, Нікос Хрістодулакіс, виступаючи на недавній конференції «Грецька економіка після Олімпіади-2004», оголосив про можливу приватизацію усіх споруджуваних спортивних об’єктів, оскільки вартість підтримання в робочому стані багатьох із них ляже важким тягарем на бюджет.
Аби зменшити дефіцит олімпійського бюджету, з 1 січня 2004 року Греція вирішила випустити в обіг спеціальну монету з олімпійською символікою номіналом у 2 євро. Євросоюз дозволив викарбувати таку монету й продавати її як сувенір. Від продажів організатори Ігор сподіваються одержати 100 млн. євро. Небагато, звісно, але приємно.
Фінансову лепту в організацію Ігор вніс і Європейський інвестбанк, до якого звернувся уряд Сімітіса, — він виділив 1,5 млрд. євро. Під заставу деяких споруд і землі кредит одержала компанія «Олімпійська нерухомість». На допомогу оргкомітету-2004 прийшли й деякі грецькі банки — Alpha Bank і EFG Eurobank Ergesias. На жаль, вони не такі багаті, як німецькі чи французькі.
За розрахунками європейських експертів, грошей потрібно багато — щоб не тільки побудувати олімпійське селище вартістю 250 млн. євро і 30 різноманітних середніх та малих спортивних об’єктів, а й профінансувати реконструкцію міських споруд і культурних пам’яток.
Загалом у плані фінансування грекам нині нелегко. Не від хорошого життя уряд і оргкомітет, щоб завершити будівництво об’єктів за кілька місяців до початку Ігор (орієнтовно у травні 2004 р.) та провести Олімпіаду недорого й на належному «людському» рівні, мусять іти навіть на секвестр олімпійського бюджету. Багато привабливих і дохідних проектів у сфері туризму й послуг довелося переглянути, про багато з них просто забути, зосередивши зусилля переважно на спорудженні олімпійських об’єктів. До речі, частину здійснюваних проектів планують перетворити з «нових і дорогих парфенонів» на тенти й тимчасові спортивні конструкції. За даними часопису Economist, греки заощадять на цьому 285 млн. доларів. Бажання греків організувати не занадто «витратні Ігри» знайшло розуміння в Жака Рогге — президент МОК готовий підтримувати зусилля невеликих країн, спрямовані на проведення недорогих і безпечних Ігор.
Ж. Ангелопулос-Даскалакі заявляє, що нині випереджаючими темпами будуються олімпійське селище, центр кінного спорту в Маркопуоло. Інтенсивно споруджуються футбольні стадіони у Волосі, Патра, Іракліоне (острів Крит). Продовжується будівництво центру вітрильного спорту в Aджиос Косма, олімпійського комплексу в Фаліроні, веслувального каналу в Схініа.
МОК порадив грекам відмовитися від чудового проекту зірки іспанської архітектури Сантьяго Калатрави — спорудження над олімпійським стадіоном покриття зі скла й металу. Але греки до рекомендацій Ж.Рогге не прислухалися, пообіцявши світовому спортивному співтовариству створити для уболівальників комфортні умови, захистивши їх від пекучого серпневого сонця. Металевий каркас, виготовлений у Німеччині, та суперсучасне устаткування з Італії вже доставлено в Афіни. Грецькі фахівці розпочали монтаж «гарної парасолі-даху». Амбіційний іспанський архітектор не приховує свого задоволення тим, що його проект таки втілять у життя і ця споруда буде неперевершеною.
Мабуть, щоб привернути до Ігор увагу, греки запропонували Міжнародній легкоатлетичній організації (ІААФ) перенести змагання зі штовхання ядра в жінок і чоловіків з Афін на античний стадіон в Олімпію. При цьому ніяких будівельних робіт на арені не заплановано. Спортсменів, тренерів, прес-центр планують розмістити на території Міжнародної олімпійської академії.
Підготовка до Олімпіади-2004 в Афінах ввійшла у завершальну фазу. Будівництво деяких об’єктів значною мірою залежить не тільки від трудового ентузіазму греків (Олімпіада дала роботу 120 тис. чол.), а й від наповненості фінансових потоків, на які розраховує грецький уряд. За 250 днів до старту Олімпіади навряд чи котрась із відомих міжнародних компаній захоче стати партнером оргкомітету «Афіни-2004». Західні фірми давно вже «переключилися» на Пекін-2008.
На змагання Олімпіади-2004 передбачено 5,3 мільйона квитків. Із них 3 мільйони вже надійшли у продаж, а 2,3 призначені для партнерів та спонсорів Ігор. Мінімальна ціна квитка — 10 євро, середня вартість — 35 євро (у Сиднеї-2000 — 60 дол.). Аби потрапити на відкриття й закриття Олімпіади, доведеться викласти від 100 до 950 євро. Від реалізації квитків Оргкомітет сподівається одержати 205 млн. євро.
На змагання в Афіни прибуде 10,5 тисячі спортсменів і 5,5 тис. супроводжуючих із 201 країни. Вони боротимуться за 300 комплектів нагород у 28 видах спорту на 33 спортивних об’єктах. Для тренувань буде задіяно 72 майданчики.
Змагання висвітлюватимуть 21,5 тисячі акредитованих журналістів, понад 5 тисяч фотографів. За Олімпіадою стежитимуть 4 млрд. телеглядачів.
Видатки на гарантування безпеки на Іграх перевищать 800 млн. дол. Цими питаннями займатимуться близько 50 тисяч чоловік, із них 25 тисяч — поліцейські. У зону їхньої відповідальності входитиме понад 100 олімпійських об’єктів та 213 готелів у столичній області Аттика й чотири — за її межами.