Гетьманство, слава і любов

Вирушаючи в подорож по Україні, часто їдемо куди завгодно, але не на Чернігівщину. Проте в Чернігівській області, другій за площею після Одеської, є чимало визначних пам’яток, крім широко розрекламованої Качанівки.

Наприклад, гетьманська столиця Батурин. Та перш ніж потрапити в це колись козацьке місто, є сенс роззирнутися довкола. Ще кілька років тому багато екскурсоводів, не зупиняючись, проїжджали повз Козелець — районний центр, що стоїть на автомагістралі Одеса—Санкт-Петербург. І були неправі.

Палац Розумовського

Головна визначна пам’ятка Козельця — прекрасний собор Різдва Богородиці XVIII століття, де, за однією з версій, таємно вінчалися імператриця Єлизавета і Олексій Розумовський (кажуть, у Козельці вони провели й медовий місяць). Собор Різдва Богородиці, який побудовано так, щоб його було видно звідусіль, недарма називають найкращим зразком храмового зодчества XVIII століття. Найцінніша окраса храму — іконостас, виконаний італійськими різьбярами за проектами Растреллі.

Тривалий час собор, яким свого часу милувалися Олександр Пушкін і Тарас Шевченко, був занедбаний, що, втім, не дивно для української історії. Зате нині храм відреставровано, його прикрашають чудові ікони.
А сам Козелець дивує дерев’яними будинками XIX століття.

Вирушаючи з Козельця до Батурина, розумієш, як час змінює маршрути. Про цю гетьманську столицю ще п’ять років тому фактично нічого не чули, а нині сюди приїжджають урядові делегації, і президент України пропонує цьому населеному пункту, де живе три тисячі людей, надати статус міста. Там, де колись лунала яса історичних баталій, нині пасуться кури, та значимості місця це не применшує: майже півстоліття столицею Лівобережної України, офіційною резиденцією гетьманів, був саме Батурин.

Відроджується гетьманська столиця

Починаючи з 1669 року, тут розміщувалися й функціонували вищі урядові установи, жили представники козацької старшини, котрі не шкодували грошей на облаштування й прикрашання Батурина. Нині тут теж не шкодують грошей, відновлюючи один із головних символів гетьманської столиці — знаменитий палац Розумовського.

У середині листопада 2008-го в гетьманській столиці відзначатимуть 300-річчя від дня Батуринської трагедії. За останніми даними, від рук карателів під час штурму Батурина військами О.Меньшикова загинуло 14 тисяч людей, а саме місто було спалено й знищено... Єдина споруда, що вистояла після бою, — дім Кочубея, будинок генерального суду Гетьманщини. Нині цей будинок має цілком охайний вигляд. До речі, саме в парку, який колись оточував садибу, на таємних побаченнях зустрічалися Іван Мазепа і Мотря Кочубей...

1994 року в Батурині на базі місцевого краєзнавчого музею створили історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», у складі якого 39 об’єктів — унікальних пам’яток історії, архітектури та природи. Рік тому заповідникові надали статус національного. А от Глухову (це вже Сумська область) — теж гетьманській столиці, де збереглося чимало дуже цікавих об’єктів, бюджетних грошей на відновлення гетьманської слави, на жаль, не перепадає.