Кожна поїздка до Західної Галілеї — це не лише подорож до «маленької Європи» із її континентальним кліматом і гірськими пейзажами, які перехоплюють подих, а й зустріч із духовністю. Тут Ісус провів велику частину свого життя, тут він творив вісім з одинадцяти чудес. Саме в цих благословенних краях сталося більшість подій, описаних у Новому Завіті.
Якщо ви хочете відкрити або зміцнити свої духовні корені, неодмінно відвідайте Акко і Назарет — усесвітньо відомі центри християнської культури.
Коли імператор Костянтин Великий проголосив християнство офіційною релігією своєї імперії, прочани стали будувати на Святій землі церкви. Із занедбаної і непокірливої провінції Ізраїль перетворився на всесвітній центр християнства. Для будівництва першої церкви на території Галілеї обрали місто Акко-Птолемей (у наші дні цю церкву можна побачити в реконструйованій частині приморського міста). У ході археологічних розкопок, проведених у Західній Галілеї, було виявлено понад 60 церков, побудованих у період із V по VII століття нашої ери.
Розкопки тривають донині в лицарських залах кварталу ордену госпітальєрів у Старому Акко. Частину робіт завершено, завдяки чому перед мандрівниками в усій своїй величі відкривається хвилююча історія, що увібрала в себе героїзм та шляхетність наших предків. Опинившись у лицарських залах, багато туристів поспішають подивитися пізнавальний кінофільм, який розповідає про історію Акко.
Під час екскурсії підземним містом хрестоносців слід відвідати урядову будівлю — так званий Великий будинок, а також cклеп із його знаменитим потайним тунелем і зали Аль-Поста.
Хвилює уяву давній замок хрестоносців ордену тамплієрів. 1291 року його скорила армія мамелюків, яка поклала край королівству хрестоносців. Екскурсії англійською, німецькою, французькою, арабською, іспанською і, звісно ж, російською мовами можна замовити заздалегідь. Ми, приміром, так і зробили, завдяки чому почули дуже компетентну та емоційну розповідь одного з кращих в Ізраїлі російськомовних гідів.
Як розповідає Новий Завіт, архангел Гавриїл явився Пресвятій Діві Марії в арабському місті Назареті. Тут Ісус провів свої молоді роки. Місто вражає туристів неповторною сумішшю яскравих прикмет екзотичного Сходу з зовсім чистою духовною атмосферою, що панує в тридцяти церквах і монастирях, зведених християнами.
Та головна визначна пам’ятка Назарета — це храм Благовіщення, сучасна будівля, споруджена на місці церкви, побудованої на початку візантійської епохи, а згодом відродженої та реанімованої хрестоносцями.
Церква святого Гавриїла — ошатна споруда XVII століття, побудована на руїнах трьох давніх церков і проголошена православною церквою справжнім місцем Благовіщення. Підземний водоспад з’єднує його з джерелом Діви Марії, яке стало центром сучасного Назарета.
Синагога, де Ісус молився в юні роки, була відновлена й сьогодні відома як Синагогальна церква. Цей скромний будинок, обнесений неймовірно товстими вигнутими кам’яними стінами, розташований на торговому майдані біля Грецької католицької церкви.
Приїжджаючи до Назарета, ми неодмінно здійснюємо рейд місцевими магазинами. Араби — дуже доброзичливі торговці, вони дуже послужливі. Нещодавно, приміром, ми з друзями їхали на весілля до єврейського міста Нацрат-Іліт, що сусідить з Назаретом, і захотіли купити молодим букет квітів — наймальовничіший у країні й на всьому Близькому Сході.
— Тільки не купуйте квіти в розташованих уздовж Приморського шосе крамницях, — попередив один із старожилів. — Єдине місце, де виконають усі ваші побажання, — це Назарет.
Так і вийшло. У центрі міста ми пригальмували біля квіткового магазина з ошатною, старанно оформленою вітриною. Щойно побачивши мандрівників, продавець вискочив на вулицю і, попри дощовий день, радісно нас привітав.
У приміщенні розгорнулося воістину театральне дійство: спритними, натренованими руками араб-християнин витягав із відер найсвіжіші лілії і віртуозним, артистичним рухом складав їх у настільки запаморочливо-досконалу ікебану, що від одного вигляду перехоплювало подих.
«Зараз здере з нас по повній програмі»... — прошепотіла російською моя подруга.
— Тридцять шекелів! — оголосив торговець, завершивши свою роботу.
Ми, зізнаємося, дуже здивувалися: у будь-якому місті центру країни такий букет обійшовся б у суму набагато більшу.
Останніми роками в місті посилюється присутність і вплив мусульман, повним ходом ведеться будівництво мечетей. Одну з них було вирішено збудувати в двох кроках від усесвітньо відомого храму Благовіщення. Уряду Ізраїлю довелося докласти неймовірних зусиль, щоб не припустити виникнення та нагнітання внутрішньоарабського конфлікту на релігійному грунті. Зрештою, суперечку вирішили полюбовно, проте певна напруженість у стосунках між місцевими християнами та мусульманами відчувається й донині.
Якщо бажаєте помилуватися величною панорамою Назарета, рекомендуємо відвідати Салезіанську церкву, побудовану в готичному стилі. Чимало міських монастирів — це відокремлені храми, побудовані на тлі чарівної природи. Вони відкриті для тих, хто молиться.
Найбільша церква, виявлена на території Галілеї, знаходиться в безпосередній близькості до друзького села Джуліс.
А найбільш ранньою з чотирьох великих церков, відновлених у Галілеї, вважається Еврон, що знаходиться на території кібуца. Археологам вдалося очистити чудову декоративну мозаїку з дванадцятьма написами, зробленими грецькою мовою, яка прикрашала підлогу цієї церкви, що дозволяє віднести час побудови цього храму до початку V століття нашої ери.
Однак найпрекрасніша та складна мозаїчна підлога була виявлена у Візантійській церкві в місті Нагарія. Створена в VI столітті нашої ери, вона відтворює чудові сцени полювання.
Ще одне унікальне християнсько-єврейське поселення Галілеї — Нес-Амім (у перекладі з івриту — «чудо народів») — було засновано 1960 року групою християн, які поставили перед собою завдання створити новий тип сосунків між християнами всього світу та євреями Ізраїлю. Сьогодні можна сміливо сказати, що експеримент не просто вдався, а й перевершив усі сподівання. Відвідувачі Нес-Амім можуть взяти участь у навчальних програмах, прекрасно провести вільний час у пансіонаті та отримати задоволення від концертів класичної музики, які зимовими місяцями проводять тут регулярно по п’ятницях.
Взагалі зима (а вона в Ізраїлі схожа на ранню європейську осінь) — це час найяскравіших фестивалів, свято мистецтв, що запам’ятовуються. Не є винятком і Західна Галілея. Торжества розпочинаються зазвичай у вересні-жовтні: у дні єврейського свята Суккот у Старому Акко проходить популярний фестиваль експериментальних театрів. Поголоска про нього давно вийшла за межі країни. Найталановитіші спектаклі, показані на цьому фестивалі, представляють Ізраїль на різноманітних міжнародних театральних форумах. Популярні тут і гастролі вуличних театрів. Акторів, загримованих під лицарів-хрестоносців, нерідко можна побачити й на вузьких вуличках Старого Акко. Багато хто з «лицарів» висловлюється російською. Це не дивно, адже з початку 90-х в Акко оселилося чимало вихідців із країн СНД. Нові громадяни вписалися в колоритний місцевий етнічний «ландшафт» і почуваються абсолютно комфортно.
Користуються популярністю серед ізраїльтян та гостей країни і традиційні Дні Ренессансу, які щорічно проводяться під час свята Суккот у фортеці Ієхіам. Фестиваль включає виступи музичних колективів на відкритому повітрі, балетні та театральні спектаклі, всі виконавці яких виступають у костюмах епохи Ренессансу.
Щорічно в період збору врожаю оливок у Місгаві, Сахніні, Назареті та інших районах Західної Галілеї проводиться традиційний Оливковий фестиваль. Любителі легкої класичної музики насолоджуються не тільки мистецтвом, а й божественно гарною, унікальною природою.
У вихідні дні січня, лютого та березня вас неодмінно запросять взяти участь у фестивалі Теплої зими, програма якого включає концерти класичної музики, екзотичні страви місцевої кухні та екскурсії визначними християнськими пам’ятками. Вранці народ роз’їжджає по Галілеї, а ввечері відправляється на концерти, що проходять у церкві християнсько-єврейського селища Нес-Амім.
Подорож християнською Галілеєю — справжнє свято духовності та високої естетики. До того ж дуже багато жителів великих міст і населених пунктів — репатріанти зі СНД, отже розмовляти російською і бути зрозумілим можна практично скрізь. Як кажуть, дрібниця, а приємно...