UA / RU
Підтримати ZN.ua

Фонди розвитку громад: філантропія для всіх. Наші ідеї — ваші гроші

Наприкінці травня в місті Луцьку пройшов ярмарок соціальних ідей. Продавалися ідеї, оформлені у проекти...

Автор: Андрій Скіпальський

Наприкінці травня в місті Луцьку пройшов ярмарок соціальних ідей. Продавалися ідеї, оформлені у проекти. Покупцями були місцевий бізнес і влада, продавцями — громадські організації міста. Відповідно прибуток має отримати громада у вигляді вирішення певних соціальних проблем міста. Замовником та посередником на цьому дійстві виступав Фонд місцевого розвитку міста Луцька — нове громадське об’єднання, що ставить за мету створити платформу для діалогу та поєднати зусилля представників трьох секторів громади задля вирішення нагальних проблем останньої. Такими секторами суспільства є громадяни—бізнес— влада. Іншим завданням фонду є залучення та акумулювання ресурсів для впровадження соціальних проектів.

Фонд громади міста Луцька створений та працює у форматі фондів розвитку громади (ФГ). Фонд громади (Community Foundation) загальновживане визначення громадських фундацій, що залучають кошти донорів, громадян, інколи держави та направляють їх на користь громади. Ідея фондів полягає в тому, щоб на певній території для населення працювала благодійна структура, якій довіряли б і яка була б ефективним механізмом вирішення нагальних проблем. Особливостями такої форми благодійних установ є територіальна обмеженість діяльності й орієнтація на певну громаду та її потреби. Під громадою найчастіше розуміють особливе середовище, до якого люди відчувають приналежність, або територію, що включає всі вікові, етнічні, релігійні та соціальні групи населення. За визначенням американських експертів, уособленням фонду громади є організація-грантодавець, яка об’єднує доходи та активи з різних джерел — приватні, корпоративні, державні — та спрямовує їх на задоволення визначених потреб цієї громади.

100 років ФГ

Розвиток благодійних інституцій у різних державах має свою окрему історію. Але історія виникнення фондів громад розпочалася тільки в минулому столітті. Так, перший фонд громад у США був створений у 1914 році в Клівленді, штат Огайо, за підтримки Джона Д. Рокфеллера. Історія його створення досить цікава. Переїжджаючи до Нью-Йорка, повірений у справах магната Фредерік Гофф вирішує створити подібну структуру для потреб свого рідного міста та громади, яка залишалася без благодійних ресурсів. Нині це потужна установа, вартість активів якої перевищує мільярд доларів. Сьогодні в США діє близько 600 фондів громад із сумарною вартістю активів близько 30 мільярдів доларів.

В Європі піонерами, які перейняли та адаптували концепцію ФГ, стали британці. З певних історичних та культурних причин із 70-х років ХХ століття в Британії почали розвиватися аналогічні установи. На цей час існує потужна мережа, що налічує близько 65 організацій. У Східній Європі першим було зареєстровано фонд у Словацькій Республіці в 1994 році. А за останні 20 років розвиток громадської філантропії перетворився на цілий рух: з 1996 року в Німеччині створено 50, у Росії — 15, у Польщі — 12 ФГ.

В Україні на початку ХХ століття найбільшим благодійним центром можна вважати місто Київ. У 1913 році тут налічувалося близько 90 благодійних організацій та товариств. Багато з них існувало при церквах та релігійних установах. Християнське вчення взагалі було основною рушійною силою розвитку благодійності на українських теренах, яка й мала тривалий час суто церковно-громадський характер. Так от, у тому ж таки 1913-му капітали благодійних установ Києва становили понад шість мільйонів рублів, а щорічні доходи та витрати були на рівні одного мільйона. Значних масштабів набувала індивідуальна філантропічна діяльність заможних родин. На цьому періоді історія громадської філантропії обривається, і ми переходимо на початок ХХІ століття, коли кілька благодійних фундацій в Україні почали діяти як фонди розвитку громади.

Яким шляхом іти?

Сподіваюся, що в читача не виникає сумнівів, що йти таки потрібно. Найкраще — йти своїм шляхом, вивчивши досвід попередників. Існує щонайменше дві основні концепції ФГ: фонди, орієнтовані на потреби громади, та фонди, орієнтовані на потреби донора. Крім того, навіть коли донором є комерційна структура, місцеву владу все одно не можна ігнорувати. Та й не потрібно, адже в наших умовах це інструмент впливу, джерело додаткових ресурсів та підтримки, якої потребують новостворені фонди на першому етапі становлення. Для українського середовища громадських організацій наявність фонду громади може в майбутньому стати питанням виживання в сенсі потенційного джерела фінансування. Питання самостійності та незаангажованості фондів реалізується через представництво в керівному органі фонду: громада має бути представлена у всьому її розмаїтті.

На даному етапі Україна тільки долучилася до процесу формування фондів громад різних рівнів. Їх кількість досить обмежена, тож про вартість фінансових активів говорити ще рано. Триває процес становлення, обміну досвідом, навчання та розвитку. Є велика кількість благодійних структур, які можна розділити на: 1) благодійні організації, що існують в основному на гранти іноземних донорів і виконують свої соціальні проекти; 2) благодійні фонди при бізнес-структурах, які зорієнтовані переважно на соціальні пріоритети засновника; 3) змішаний тип — коли робиться спроба обслуговувати потреби як суспільства, так і благодійника. Практики кажуть, що існує й четвертий тип благодійництва, орієнтованого не на пріоритети, а на кишеню засновника. Про таких — не тут.

Для громадян

На яку ж практичну користь можуть розраховувати громадяни, якщо в їхньому місті є подібна структура? По-перше, за наявності ініціативної групи або іншого об’єднання, а також індивідуально, люди можуть звернутися туди зі своїми проблемами та отримати фінансову підтримку на їх вирішення. По-друге, це альтернативне джерело фінансування діяльності професійних неприбуткових організацій, які можуть скласти конкуренцію державним соціальним програмам. Крім того, формується позитивний імідж фонду, а відповідно й структур, що співпрацюють з ним. Останній аспект є досить важливим для «відбілювання» благодійності в Україні, подолання стагнації та недовіри.

Приклад. Громада села Довгошиї, що на Рівненщині, на чолі з директором школи звернулася до громадської організації «Комітет виборців України» в м. Рівному з пропозицією допомогти реалізувати соціальний проект для сільської школи. Одним із напрямів діяльності КВУ є розвиток та підтримка місцевих громад. Протягом шести місяців розроблялися проекти, збиралися кошти, велися переговори з владою та місцевими підприємцями. В результаті, великий спортивний зал довгошиївської школи на 230 учнів було повністю відремонтовано. На роботу пішло втричі менше коштів, ніж за державним кошторисом, і набагато менше часу. Тяганина із запитами до районної ради щодо ремонту спортзалу та відписки з приводу нестачі коштів тривала на цей час уже десять років. Неоціненним є те, що працювала вся громада: фарбували, клали підлогу, вантажили дошки, ремонтували стіни та опалення. З 200 сільських дворів було зібрано «живими» грошима 2 тис. гривень! Загальна вартість ремонту становила 31 тис. грн., з якої 40% — внесок громади, близько 40% — внесок іноземних донорів, 20% — влади та місцевих приватних підприємців.

Для бізнесу

Для бізнесу благодійництво в Україні залишається переважно бізнесом. Зі своїми стратегіями, ринком, попитом та прибутком. Прибутком часто є соціальний капітал, позитивний імідж у суспільстві, лояльність споживачів, а відповідно — збільшення прибутків. Зазначені фонди дають змогу ефективно вести цей бізнес, впроваджувати соціальні інвестиції, професійно керувати та розподіляти кошти. Зазвичай комерційні структури не мають на це часу й ресурсів без створення «свого» фонду.

Приклад. Фундація ім. Короля Юрія з Івано-Франківська діє як модель фонду громади. В основу одного з останніх проектів організації лягла ініціатива підвищити соціальну відповідальність місцевих промисловців. Було знайдено двох місцевих виробників — м’ясної та хлібопекарської продукції, — які погодилися продавати окремі види виробів зі спеціальною рекламною наліпкою та перераховувати один відсоток від продажу на користь фонду. Наліпки містили логотипи фонду та виробника, звернення до громадян та пояснення щодо їх внеску на потреби дітей-інвалідів при купівлі цього продукту. Впродовж кількох місяців було зібрано понад п’ять тисяч гривень, на які придбано обладнання для дитячого реабілітаційного центру.

Для влади

ФГ може стати дієвим інструментом та партнером у виконанні завдань щодо розвитку регіонів. Участь місцевого керівництва у наглядових радах та комітетах створює атмосферу довіри та співпраці між секторами. Підтримка фонду — це й здобуття політичного капіталу для місцевих політиків у громадах.

Приклад. Створенню фонду міста Луцька передувала активна міжсекторальна співпраця громадських організацій, влади та бізнесу у формі Громадської ради соціального партнерства. Дійшовши порозуміння, лідери цієї структури вирішили створити спільний соціальний проект на майбутнє. Цим проектом є фонд, до правління якого залучено представників таких бізнес-компаній, як «Волинь-Авто», «Луцьк-Фудз», «Гнідавський цукровий завод», а також заступника голови Луцької міської ради та інших лідерів громади. Слід зазначити, що популярність, відданість справі та впливовість членів керівного органу фонду надзвичайно важливі для розвитку фонду громади. Саме ці люди створюють імідж організації, забезпечують її незалежність та неупередженість.

Іншим прикладом новачка є Фонд громади міста Коломиї. Ініціатори його створення — небайдужі підприємці та громадські діячі. До управління ресурсами та фондом входять 12 осіб: пенсіонери, робітники, держслужбовці, підприємці та керівники різних установ. З метою забезпечити зв’язок із громадою, до розробки емблем та логотипів залучили дітей, які брали участь у спеціальному конкурсі. Переможці отримали призи. Наразі емблему втілено у значках, футболках, кепках. Студенти-волонтери щонеділі виходять в людні місця зі скриньками й збирають пожертви. Кажуть, за раз вдається зібрати до 500—600 гривень. Першим пріоритетним проектом фонд Коломиї визначив лікування та реабілітацію дітей-інвалідів.

Лідери громади, єднаймося!

Як показує досвід наших західних сусідів, а також і своїх першопрохідців, спільні ресурси, ідеї та дії роблять неймовірні речі. Змінюється ставлення до громади, міста, благодійності та благодійників. Створюється відчуття причетності до добрих справ. І такі системні зміни позитивно вплинуть на наступні покоління. А це найголовніше.

Експерти стверджують, що становлення фонду громади — тривалий процес. За сприятливих умов розвитку, інституційна та фінансова стабільність досягається за 20—30 років. Так було в Європі. Так, напевне, буде і в нас. Важливо, що такі інституції вже діють в Україні й чимдалі створюються нові, закладається фундамент благодійництва. Отож чекаємо, ні — працюємо ще років десь так 10—15 до кращого майбутнього.

І ще. У травні спільними коштами сільської громади села Хрінники, що на Рівненщині (80%), іноземних донорів (10%) та влади (10%) було відремонтовано та здано в експлуатацію сільський дитячий садочок на 25 місць. Точніше сказати, його взагалі не існувало в цьому досить великому селі. Дитячий заклад переобладнали з колишнього будинку побуту. Цього літа він прийме перших дітей. Можна поїхати, подивитися, а найцікавіше — поговорити з людьми, котрі це зробили — їх багато.