Морякам слід не покладатися на добру волю судновласників, які грають зараз головну роль у розв’язанні проблем, що виникають з піратами, а поставити їх в умови, коли забезпечення безпеки судна набагато вигідніше матеріально, ніж уповільнені переговори із загарбниками, заявив в статті для «Дзеркала тижня» доктор технічних наук, професор, судновий старший механік Анатолій Фока.
«Оскільки наші моряки сьогодні наймаються на судна компаній усіх морських держав, то вплив на судновласників повинен мати всесвітній характер, а не обмежуватися якимись місцевими результатами», — вважає Анатолій Фока.
На його думку, на першому плані тут знаходяться профспілки (причому мова не йде про розвалені українські морські профспілки). Необхідно домовлятися на рівні вищих профспілкових об'єднань країни, а також на рівні уряду, з міжнародними профспілками (ITF), які можуть реально впливати на будь-якого судновласника.
Так, судновласник повинен, наймаючи моряка, внести в угоду страхове відшкодування (у
великих розмірах) у разі потрапляння судна до рук піратів. На флоті також діє система контрактів, і моряк повинен ретельно перевіряти й осмислювати всі положення контракту, особливо розділи щодо його соціального захисту, і лише тоді ухвалювати рішення — йти в дану компанію чи ні.
При цьому, на думку Анатолія Фоки, вже очевидно, що жодні відносини з піратами на урядовому рівні неможливі. Жоден уряд не може дозволити собі вийти на прямі контакти з піратами, — це тільки узаконить їхній промисел.
«Якщо сьогодні уряд України організовує викуп своїх моряків, то завтра пірати ганятимуться за кожним судном, на борту якого є хоч один українець, — адже платитиме уряд. Ось чому сьогодні жоден уряд (від США до Верхньої Вольти) не заходить у перемовини з піратами», — пише експерт.
Докладніше читайте в статті Анатолія Фоки «І ще про піратів Сомалі» у свіжому номері «ДТ».