Якщо логіку Ільфа та Петрова застосувати до життєпису фешенебельного району Сеула Родео-стріт, то велика кількість бутиків та клінік косметичної хірургії змушує припустити, що місцеві жителі народжуються лише для того, щоб придбати собі шмотку з усесвітньо відомим лейблом і зробити підтяжку всього, що тільки можна підтягти. І якщо на манливий поклик бутиків люди різного віку відгукуються, то про те, що потрібно від косметологів п’ятирічним дітям, які становлять значну частину клієнтів місцевих хірургів, зрозуміти вдасться не відразу. Виявляється, турботливі мами поспішають зробити своїм малюкам операцію френектомії, під час якої проводиться невеличкий надріз під’язичної вуздечки, що має латинську назву frenulum. Передбачається, що після такої операції язик дитини стане довшим і гнучкішим, що забезпечить їй легше оволодіння англійською мовою.
У сучасній Південній Кореї бездоганне володіння англійською вважається неодмінною умовою отримання престижної роботи. А корейцям, як і японцям та китайцям, найважче навчитися правильно вимовляти звуки Р та Л. Поширена думка, що саме через анатомічні особливості азіатських народностей. Логіка тут проста: європейці та американці самі довгі, і язики в них довгі. І без хірургічного втручання рівноправності не доб’єшся. Ось і викладають забезпечені батьки від 230 до 400 доларів за операцію, яка триває якихось 10 хвилин і проводиться під місцевою анестезією.
Втім, на цьому їхні старання не закінчуються. Точніше, вони починаються набагато раніше. Спеціальні відеокурси англійської для немовлят, на які шестимісячне маля мусить витрачати не менше п’яти годин на тиждень, стали в країні надзвичайно популярним товаром. Щойно навчившись ходити, діти з забезпечених сімей починають відвідувати репетиторів, за годину занять у яких їхні батьки викладають 50 доларів. У шкільні роки після основних уроків, серед яких англійська далеко не на останньому місці, діти вирушають на спеціальні курси. В цілому на такі потреби в масштабах країни витрачається близько 3 мільярдів доларів.