Щорічне національне опитування з проблем вживання різноманітних препаратів і питань здоров’я в Америці проводиться з 1971 року. За цей час дані, одержані під час анонімного анкетування 70 тисяч сімей, стали одним із основних джерел інформації з цієї теми як для вчених, так і для політиків. Щоправда, як виявилося, перші й другі зовсім по-різному трактують ті самі результати.
Найпильніший громадський інтерес викликає вживання алкогольної та тютюнової продукції, а також наркотиків підлітками. Дівчатка, які на початку проведення опитувань вирізнялися дуже скромними показниками порівняно з хлопчиками, останнім часом стрімко їх наздоганяють. А впродовж останніх трьох років і взагалі обганяють. Нині, як свідчить американська статистика, у віковій групі від 12 до 17 років саме дівчатка з більшою охотою пробують сигарети, марихуану, алкоголь. І саме вони набагато легше потрапляють у залежність від цих препаратів. Понад те, дівчатка постійно зловживають і досить невинними, на перший погляд, препаратами. Наприклад, засобами для схуднення.
Попри те, що ця інформація викликала неабиякий науковий інтерес і ще більший резонанс у суспільстві, знайти якусь одну, основну причину такого «перекосу» не вдалося. Вчені, лікарі, учителі, батьки й самі підлітки одностайні лише в тому, що в наш непростий час дівчатка зазнають більшого психологічного тиску, ніж хлопчики. Адже їм потрібно не лише добре вчитися, спілкуватися з друзями, справлятися з першими романтичними переживаннями, вирішувати проблеми зі старшим поколінням, що виникають перманентно, а й гнатися за нав’язаними стереотипами щодо «модної» зовнішності. До того ж причини, через які хлопчик і дівчинка роблять свою першу в житті затяжку, зовсім різні. Якщо перші найчастіше роблять це на адреналіновому віражі, то в дівчаток той самий вчинок зазвичай пов’язаний із вирішенням (або ухиленням від вирішення) зовсім інших проблем. Це або закоханість у старшого за віком хлопця, для якого паління та вживання спиртного і наркотиків є обов’язковим атрибутом «дорослого» способу життя. Або потреба в «розраді» після фізичного чи сексуального насильства. Або взагалі боротьба із зайвою вагою.
Наслідки таких захоплень у дівчаток і хлопчиків теж істотно різняться. Причому не тільки за рахунок того, що дівчатка більше схильні до депресії (у разі щоденного вживання марихуани, наприклад, шанс впасти в депресію у дівчинки за інших рівних умов уп’ятеро вищий, ніж у хлопчика), або що перебіг її важчий. Уживання спиртного й наркотиків зазвичай тісно пов’язане з ризикованою сексуальною поведінкою, отже дівчаткам загрожує ще й небажана вагітність, захворювання, які передаються статевим шляхом, не кажучи вже про підвищений ризик для здоров’я їхніх майбутніх дітей.
Примітно, що американська адміністрація з тієї самої доповіді почерпнула зовсім інші, виключно оптимістичні відомості. Той факт, що вживання підлітками важких наркотиків у США знизилося за останні п’ять років на 19 відсотків, дозволив адміністрації Джорджа Буша бадьоро відрапортувати про досягнутий прогрес і поставити питання щодо скорочення фінансування програм профілактики підліткової наркотичної залежності. Зате Джозеф Каліфано, президент Національного центру проблем хімічної залежності та зловживань при Колумбійському університеті, найважливішим із усієї доповіді вважає такий показник: 42 відсотки підлітків заявили, що без проблем можуть щодня діставати марихуану. А це 11 мільйонів дітей! І лише за 2004 рік армія питущих підлітків збільшилася на 1,5 мільйона, дівчат, які курять сигарети, — на 730 тисяч, марихуану — на 675 тисяч. Для хлопчиків аналогічні показники трохи нижчі, але теж досить великі.
Понад те, сучасна промисловість розробляє дедалі більше видів алкогольної та тютюнової продукції, орієнтованої саме на молодих дівчат. До ароматизованих «легких» сигарет додався так званий «алкопоп» — слабоалкогольні напої з фруктовими смаками, спиртовмісні лимонади, міцні напої, підсолоджені та прикрашені.
Утім, не менш радикальні зміни відбуваються й у сім’ї — батьки набагато рідше забороняють своїм дітям уживати спиртні напої і палити, зате дедалі частіше складають їм при цьому компанію. За словами Гарта Лазатера, який 14 років пропрацював шкільним лікарем, таким батькам здається, що це сприяє їхньому зближенню з дітьми. Проте, на думку лікаря, це лише породжує загострене відчуття самотності, занедбаності та непотрібності в дітей, які залишаються сам на сам зі своїми далеко не дитячими проблемами.