На жаль, нам невідоме справжнє ім’я тієї героїчної жінки, яка 307 років тому, 21 серпня 1695 року, в солідному англійському купецькому виданні «Як поліпшити господарство й торгівлю» опублікувала під псевдонімом своє шлюбне оголошення. Перше платне оголошення такого роду. Ми не знаємо також, якого віку була ця рішуча англійка, яка була з себе, а головне — що саме штовхнуло її на такий «подвиг».
А за тих часів це справді був подвиг — збереглися свідчення, що обурена «громадськість» зажадала негайно заарештувати руйнівницю моралі й помістити її в божевільню, знаменитий Бедлам. Слава Богу, що ревнителям моральності так і не вдалося її ідентифікувати, хоча під підозру потрапила тоді не одна стара діва чи молода вдова Лондона. Сама жінка після такого буму, природно, не зважилася розсекретити своє справжнє ім’я. Дісталося і «просунутому» редактору видання, якому довелося потім виправдовуватися перед своїми читачами.
Ми вибираємо, нас вибирають...
Проте вже через сто років після першого досвіду такі запрошення до знайомства надійно окупували сторінки різних газет і журналів у Європі та Америці. Щоправда, за тих часів такі оголошення давали в основному чоловіки, для жінки це вважалося непристойним. Причому представників сильної статі цікавив не колір волосся чи стрункість талії наречених, а їх суспільний статус і економічне становище. Про спорідненість душ на основі спільних духовних інтересів або знаків Зодіаку не йшлося.
Радянський Союз двадцятого століття не набагато поступався Британії сімнадцятого в суворості до шлюбних оголошень, за винятком прибалтійських газет. Я пам’ятаю, як була вражена, побачивши в газеті «Вечерняя Рига» незвичну тоді для нас рубрику знайомств, заповнену дивовижною інформацією, — вік, зріст, вага, колір волосся тощо. Сьогодні такі розділи міцно посіли своє місце й в українських газетах. Понад те, за всіма правилами ринкової економіки, це явище вже встигло пережити стихійний бум, послаблення інтересу, структурування попиту-пропозиції й утворення чітких ринкових сегментів бізнесу знайомств. Це й публікації в ЗМІ, і оголошення по радіо, і «біжучий рядок» на телеекрані, і різноманітні шлюбні агентства, й Інтернет.
Виникло нове явище — з’явилися і фахівці, які досліджують його. В основному це психологи й соціологи, які вивчають сферу сімейних відносин або проблеми самітності людей у мегаполісах.
— Можна сказати, що ви читаєте рубрики знайомств через суто науковий інтерес? — запитую я соціолога Ірину Кривцову.
— Напевно, так сказати не можна. Крім наукового інтересу — я збираю матеріал для дисертації, — у мене є й просто людська цікавість, оскільки я сама ще незаміжня, тобто, так би мовити, перебуваю в стадії пошуку партнера. А статистика виявляє надзвичайні речі. Виявляється, приміром, що інтереси чоловіків і жінок тут часто радикальним чином не збігаються. Приміром, чимало чоловіків чомусь просто мріють про «кирпатеньку», та жодна жінка ні разу не згадала, описуючи себе, форму свого носа. Хай це просто потішний курйоз, та є і серйозніші «різночитання». Прекрасна стать, приміром, щосили козиряє своєю вищою освітою чи навіть двома, тоді як у запитах чоловіків ця риса стоїть аж на дванадцятому місці після стрункості, заможності, хазяйновитості, почуття гумору, наявності квартири та інших достоїнств.
— А чи декларують свою фінансову спроможність самі чоловіки?
— Так, але лише приблизно в десятій частині оголошень. Така сама частина зізнається, що не має квартири або в них погані житлові умови. А решта про цю важливу складову нашого життя просто мовчать. Хоч би там як — ці статистичні дані можна якось пояснити. Та є й геть загадкові речі. Приміром, до служб Інтернет-знайомств із усіх знаків Зодіаку чомусь найчастіше звертаються чоловіки-Овни, хоча в жодному з описів цього знака такі схильності не зазначаються.
— Ірино, а що змушує цих людей братися за ручку або комп’ютерну «мишку», щоб удатися до такого опосередкованого способу контакту з зовнішнім світом?
— Багато фахівців вважають, що автори оголошень — психологічно неблагополучні люди, яким властиве ослаблення чи утрудненість контакту з навколишніми. У такий спосіб вони намагаються дати раду ситуації, намагаються все-таки втекти від самітності. Гадаю, багатьом людям, особливо вже не юним, просто ніде або ніколи шукати партнера.
— Чи досягається утилітарно-практична мета таких публікацій? Чи можна в такий спосіб справді створити сім’ю?
— У певній кількості випадків — безумовно. Я, приміром, знаю не одну подружню пару, яка перетворила факт свого незвичайного знайомства в гарну сімейну легенду. А решта? Що ж, у них залишається хвилювання від самої можливості погратися в «долю» і, може, нові приємні знайомства, які не переросли в кохання.
Обмін—купівля—продаж
Я почала переглядати підшивку оголошень про знайомства, які мені дала Ірина, і ніби занурилася в море розмаїтих емоцій. Фахівці з оголошень рекомендують на початку повідомлення ставити якесь ключове слово, що акцентує головну потребу автора оголошення. І багато хто не знаходить нічого виразнішого, ніж слова «нормальний», «надійний» і «серйозний», — люди шукають нормальних стосунків, мріють про зустріч із надійним другом, заявляють про серйозність своїх намірів.
«Нормальні дівчата, напишіть мені!»
«Познайомлюся з дівчиною, для якої ще щось важать нормальні людські стосунки».
«Хотілося б для створення нормальної сім’ї зустріти надійного чоловіка».
«Чекаю відповіді лише від серйозних чоловіків».
«Якщо ви так само, як і я, переконані, що самітність для людини — не нормальний стан, відгукніться»...
Досить часто буває, що текст складений просто й невибагливо, та за ним відчувається ціла життєва драма.
«Я молодий, освічений, маю квартиру й хорошу роботу, та інвалід із дитинства, з труднощами пересуваюся. Хочу познайомитися з простою, доброю дівчиною для створення сім’ї».
«Так сталося, що я виховую дітей — двох чотирирічних хлопчиків-близнюків — сама. Буду хорошою дружиною чоловікові, який погодиться взяти на себе нелегку відповідальність батька».
Проте нерідко автори оголошень шукають не чоловіка, не коханого, а швидше, партнера для сімейного бізнес-проекту. Що ж, це теж вибір, віяння часу.
Приміром, коли «...молода симпатична студентка з габаритами 87-64-92» пише, що «бажає познайомитися з чоловіком на предмет створення сім’ї», а до переліку його бажаних рис — «інтелект, шляхетність, освіченість» — відкрито додає «із квартирою та машиною», все відразу зрозуміло. Інколи предмет обміну позначений дуже туманно.
«Хочу віддати те, що маю, і одержати те, що хочу».
«Постараюся вирішити ваші проблеми в обмін на вирішення моїх».
«Ще незнайома кохана! Я віддам тобі всього себе в надії на адекватну відповідь»...
Характер цього обміну—купівлі—продажу коливається в дуже значних межах — від патетичної обіцянки 17-річної фотомоделі «подарувати законному й заможному чоловікові свою юну красу й незайманість» або обіцянок «молодого чоловіка атлетичної статури та ніжної душі внести в життя небідної дружини бальзаківського віку романтичні переміни» — до цинічного (чи просто глузливого?) заклику відгукнутися «...багатенького крокодила, можна до 80 років, на подружній поклик молоденької, гарненької та розкутої дівчини, яка не дасть йому нудьгувати».
Буває, що шлюбна угода є цілком прозорим прикриттям суто ділових інтересів.
«Симпатична випускниця університету візьме цивільний або законний шлюб із заможним паном за умови надання ним цікавої та високооплачуваної роботи».
«Мила хазяйновита жінка, яка володіє англійською та німецькою мовами, шукає чоловіка з ПМЖ у країнах Європи».
«Цікавий інтелігентний чоловік буде радий одружитися з жінкою, яка допоможе йому відкрити свій бізнес».
Як бачите, різняться не лише ціни, а й валюта, краса, молодість, заможність, хазяйновитість, жіночність, наявність машини, квартири, життя за кордоном і т.д. і т.п. На ринкових вагах точно зважують, скільки краси потрібно заплатити за заможність... Деякі звернення настільки художні, що змушують підозрювати в авторі прихований талант якщо не письменника, то фахівця з рекламних текстів уже точно. Приміром, як не відгукнутися на ці вірші в прозі?
«Хотіли б ви після виснажливого робочого дня, відчинивши двері свого будинку, вдихнути тонкий запах рум’яної смаженої курочки та приємні пахощі запашного пирога? Відчинити двері, де вас зустрінуть ніжні очі вашої дружини та її ласкаві руки? Якщо так, то телефонуйте»...
«Мила моя, я відчуваю, що ти десь поруч, хоча ще далеко. Я вже не можу без тебе, твоїх рук і вуст, без тебе всієї... Я бачу тебе як наяву — ти чарівна, зовні дуже сексуальна, у тебе шикарна усмішка й спопеляючий погляд. Ти ніжна і беззахисна, та водночас мужня і сильна. Кохання означає так багато для нас обох... Не втрать мене!»
«Чарівна юна білява Попелюшко з блакитними очима! Та, що з дитинства мріяла про доблесного лицаря, який відвезе на білому коні у світ здійсненних мрій і безмірного щастя. У лицаря є замок у країні Ілюзій, романтична зовнішність, учений ступінь і свій маленький бізнес. Відгукнися, єдина у світі блондинко!»
Міський міні-романс
І все-таки оголошення знайомств — це не просто суто утилітарний жанр на кшталт «куплю—продам—найму». Це свого роду міні-сповідь, міні-молитва, міський міні-романс. Тут не потрібно кожне слово сприймати на віру, буквально. Може, найголовніше — це те, що не сказано прямо, що залишається за рамками слів. Так, фраза «Шукаю супутника життя» найінформативніша, але чомусь люди пишуть її досить рідко, придумуючи послання на кілька рядків, які все-таки відбивають особистість.
«Я кльовий чувак! Хай!»
«Буду радий познайомитися з жінкою, яка веде здоровий спосіб життя. Про себе — вегетаріанець, не п’ю, не курю, йог, космічне мислення».
«Хочу любити, страждати, горіти, дарувати квіти й пісні співати, повсякчас на руках носити й лише тебе любити».
«Приречений по життю закохуватися в стерв. Шукаю яскраву, розумну й гарну жінку з жахливим характером».
«Познайомлю любу маму з добрим чоловіком близько 50 років».
«Познайомлюся з серйозними намірами з молодою мініатюрною брюнеткою. Для випробування почуттів пропоную влітку відпочинок на яхті. Про себе: я старий, лисий і товстий».
«Хотів би зустрітися з жінкою, активно небайдужою до свідомості Кришни».
«Де ти, мій єдиний — жебрак, альфонс, алкаш, дурень... Якщо почуття гумору дозволило тобі побачити себе, то буду рада знайомству».
«Шукаю дружину, яка має головні жіночі чесноти — яка вміє любити й прощати, а також добре готувати, утримувати будинок у чистоті й затишку. Ваша дитина не буде перешкодою».
Яка товкотнеча на сторінках знайомств, який хаос, яка суперечка, яка різноголосиця менталітетів! Які натяки на багаті сюжети! Яка енергія емоцій! Попри благополучний шлюб, мені навіть захотілося спробувати себе в цьому жанрі. Та, якщо чесно, просидівши з півгодини перед клавіатурою, я так нічого й не написала. Виявляється, це так важко — висловити себе всього у двох рядках, та ще й так, щоб відгукнувся саме той…