Галина Гржибовська |
Перед від’їздом Галини на черговий чемпіонат Європи вона зустрілася з невеликою групою журналістів, серед яких був і ваш оглядач.
— За що ви відповідаєте в національній збірній з фігурного катання?
— Ну, не дійшла я лише ще до танців і сподіваюся ніколи не дійти. У мене одиночники — дівчатка та хлопчики, а також спортивні пари.
— Рік нині передолімпійський. Він відрізняється чимось від попереднього?
— Взагалі-то, щороку ми працюємо досить старанно, за повною програмою. Тепер просто хвилювання більше. На чемпіонаті світу буде відбір на Олімпійські ігри, а раніше пройде чемпіонат Європи в Братиславі, куди ми незабаром вилітаємо. А чемпіонат світу в Канаді приблизно через місяць після європейського. Для участі в Олімпіаді треба потрапити до шістнадцяти перших, якщо цього порядку ще не змінили.
— Хто зараз з українських фігуристів може претендувати на олімпійські ліцензії?
— Запитання складне. Покоління, в якому було багато яскравих імен, підростало ще в Радянському Союзі, природно — завершило чи скоро завершуватиме виступи на льоду. А ось за ними утворилася прірва, провал, замінити Петренка та Баюл дуже нелегко й нікому.
Нинішні можуть розраховувати лише на середні результати. Добре б і нашим хлопчикам, і нашим дівчаткам потрапити в десятки, добре б там бути і парам. Це відкрило б шлях до великих змагань наступного року. А спортсмени, котрі не виступатимуть на чемпіонатах Європи та світу, зростати не зможуть — це загартування, досвід, можливість побачити суперників у ділі, не сидіти в болоті, не варитися у власному соку, а виїжджати молодим і загартовуватися в боротьбі. Аби вистачило здоров’я й терпіння. Тому зараз розпочинається дуже відповідальний сезон.
Уже в серпні минулого року Дмитро Дмитренко був другим в Оберсдорфі у важливих міжнародних змаганнях, де й семінари суддівські проводяться, де спортсмени перевіряють свої програми. Звісно, ніхто туди в хорошій формі не з’являється, адже літо. Потім був у Братиславі турнір, присвячений пам’яті Андрія Нєпєли. Дмитренко знову був другим, а на п’ятому етапі Гран-прі в Японії посів п’яте місце — також дуже пристойне, за нього призи належать. Склад був надзвичайно сильним, багато зі світової десятки. Тільки Стойко приїхав і відмовився від виступу.
Зараз вибитися дуже важко навіть на чемпіонаті Європи — у Росії всі сильні, є хороший болгарин, німець. А ось на чемпіонат світу вливаються дуже перспективні нині азіатські країни, де відбір іде з мільйонів фігуристів.
— Які зараз четверні стрибки модні у світі?
— Джентльменський набір — це четверний тулуп у каскаді з потрійним тулупом і ще якимось подвійним стрибком, обов’язково — окремо четверний тулуп і четверний сальхов. Їх виконують Плющенко, Ягудін, усі китайці та японці, ще один росіянин — Климкін — це лідери, їх чоловік десять.
— А які вимоги до одиночниць?
— Добре б робити каскад: стрибок у три оберти плюс ще один такий самий потрійний лутц або потрійний тулуп, але поки що всі остерігаються, хочуть кататися стабільно. Коротше кажучи, повний набір потрійних стрибків плюс каскади. Я була в Канаді на етапі Гран-прі, і там Іра Слуцька хотіла зробити потрійний ритбергер, але не вийшло. Мішель Кван виконала, але каскад слабенький — тулуп—тулуп. А Слуцька добивається в сезоні цього стрибка, але не виходить. Наша Олена Ляшенко стабільно робить потрійні стрибки, крім ритбергера, і каскад у неї хороший: потрійний лутц—подвійний тулуп. Нині Європа покаже, хто сильніший. Поки що всі були в поганій формі. Можуть бути відкриття — одна японська дівчинка розучує потрійний аксель, Маша Бутирська розучує його, але ще нестабільно.
— А які пари в нас виступають?
— Мої учні — чемпіони світу серед юніорів і володарі Гран-прі юніорів Олена Савченко та Станіслав Морозов. Сезон почався невдало, моїх спортсменів переслідують травми та хвороби. Вийшли вони на лід лише 1 жовтня — у партнера була травма однієї ноги, потім операція на другій нозі, і так з липня до вересня. Тобто партнерка каталася, а партнер ні — це пара називається. А 30 жовтня ми полетіли до Канади на етап Гран-прі, там вони обов’язкову програму відкатали добре.
Галя Мельниченко розпочала сезон вдало. Вона виграла Оберсдорф, у Канаді себе чудово показала, про неї заговорили, американці назирці ходили. І за участі Слуцької і Кван казали, що вона краща. А потім травма меніска, і вона не каталася місяць. До складу збірної її тепер ввели авансом, готувалися за скороченою програмою. Шкода, якщо вона не зможе далі виступати. І Світлана Пілпенко зараз лікує ногу. Ось такі невдачі. Треба перетерпіти смугу невдач, що буває після хорошого сезону.
Ми звикли до катка «Крижинка». Директор Олександр Михайлович Тупота про нас піклується. Нам добре готуватися вдома. Дівчатка біля батьків, харчуються звично. Почуваються чудово. Ми зі старшим тренером Мариною Олегівною Амірхановою проти того, щоб готуватися в Америці.
— Скажіть, як ви гадаєте, Оксана Баюл, що недавно посіла п’яте місце серед професіоналів, може відновитися? Зрештою, їй трохи більше двадцяти!
— На мою думку, ні. Вона зробила велику дурницю, коли в 16 років кинула аматорський спорт і з заробленими мільйонами пустилася берега, як то кажуть. Ні, вона не відновиться. Є спортсмени розумні, тактовні, ніколи не хизуються своєю славою, такі як Петренко та Дмитренко. Вони продовжують працювати під тягарем нагород і звань. І ось вони можуть триматися довго. А такі, як Баюл, швидко сходять з арени.
Під завершення до нашої розмови приєднується директор «Крижинки», «батько і благодійник» фігуристів, хокеїстів, шорт-треківців Олександр Михайлович Тупота.
— Є в нас, зрозуміло, проблеми. Насамперед це невчасна оплата оренди льоду міськими спортивними школами. Їх дві з фігурного катання й одна — з хокею. Саме вони забирають половину часу на льоду. Решту — збірні команди з фігурного катання та шорт-треку. Через них я весь час у боргах, лише в грудні торік майже розрахувалися, й однак 10 тисяч гривень винні за оренду. Ще одну проблему нещодавно розв’язав Спорткомітет, за що йому спасибі. Ось платіжка на сучасний комбайн для підготовки льоду, незабаром ми його одержимо з Франції. Вартість — 58 тисяч євро. Лід у нас тепер буде класний.