Відпустка...
З яким словом вона асоціюється у вас?
Відпочинок, планування, радість, гроші, дозвіл, відсторонення від справ, переключення від буденності? Ви можете доповнити цей ряд.
Навіщо ми взагалі це робили раніше?
Припускаю, щоб відпочити від чогось, насолоджуватися часом, проведеним із рідними, відкрити себе та світ навколо, пройти санаторне лікування, знайти відповіді на запитання.
Зазвичай це була ціла подія. Відпустка — це завжди про майбутнє, а отже про планування.
Підготовка до неї енергозатратна, адже для цього потрібно:
- продумати деталі відпочинку;
- завершити/делегувати робочі справи;
- подбати про домашніх тварин, квіти, город на час відсутності;
- створити комфорт для себе в нових умовах (особливо якщо ви маєте дітей і вирушаєте в подорож);
- мати сили (інакше відпустка перетвориться тільки на спання в красивому місці в готелі та фразу «не чіпайте мене») і багато чого іншого.
Також у нашій культурі відпустка досить часто асоціюється зі словом «розкіш» (саме тому є багато статей і лайфхаків, як відпочивати дешево). Відпочинок асоціюється зі словом-клеймом «ледар», — заведено засиджуватися на роботі чи виконувати її за трьох (а це означає, що ніким буде тебе замінити), а також неприйнятно казати вголос «я втомився/-лася» (як правило, ми це вже викрикуємо комусь у дуже некоректній формі).
Хоча коли нашим близьким було кепсько, ми радили їм відпочити.
Коли хтось повертався з відпустки чи виставляв свої фото, ми раділи разом із ним.
То що ж змінилося? Чому зараз це слово і все, що з ним пов’язане (наприклад, чиєсь фото з пляжу), може викликати злість, роздратування, непорозуміння та величезне бажання «розкрити» людям очі на те, що відбувається нині в країні. Чому думка про відпочинок примушує засоромитись і відчути провину?
— Не на часі.
Коли я зараз кажу слово «відпустка», то бачу перед собою волонтерів і посадовців; людей, які чекають на рідних, та тих, хто їх уже оплакує. Я бачу багатодітну сім’ю, якій і доти було непросто, і нову сім’ю; бачу того, хто з останніх сил тримається за роботу, і людину, котра повністю залежить від підтримки держави.
І я думаю: якщо ця людина не витримає навантаження, хто розкаже мені про те, як воно тоді було?
Хто збиратиме докази чи писатиме книжку?
Хто замінить цього фахівця, якщо він вигорить? Хто навчить наступного?
Хто надасть допомогу, якщо людини, котра допомагає, просто не стане?
Хто навчить наших дітей радіти й жити?
Ми всі втомилися від тривоги, невизначеності, втрат, очікувань новин та звуків сирени.
Ми втомилися вирішувати проблеми, які не вирішуються просто так. Вони потребують нового підходу.
Ми втомилися бути ввічливими. Інколи ми вже не можемо співпереживати. Наше тіло не витримує навантаження: біль у м’язах, загострення хронічних хвороб, зниження розумових здібностей, низька працездатність. Постійне вивільнення адреналіну може призвести до пошкодження кровоносних судин і підвищення ризику інфаркту та інсульту. Підвищений кортизол допомагає нам відновити енергію, та водночас сприяє накопиченню жирових тканин, що призводить до набирання зайвих кілограмів.
Чим більше ми перебуваємо у стресі, тим більше ми втрачаємо: своє здоров’я, стосунки з близькими, продуктивність, уважність до деталей, можливість відчувати, а отже бути опорою для когось.
Нам усім потрібна підтримка. Цілком логічно бути серед людей, які поділяють ваші погляди й почуття, шукати їх. Особливо коли стільки болю. Науковці стверджують, що наявність емоційної підтримки допомагає витримувати в період хронічного стресу.
Потрібно знайти момент для відпочинку, адже нам важливо, щоб наша «система безпеки» спрацювала, коли настане час.
— Так, я все розумію, але ж не на часі.
— А коли буде на часі?
— Коли закінчиться війна.
— О ні.
Встановіть дедлайн, коли почнеться ваша відпустка (примітка: крайній термін виконання якоїсь роботи або поставленого завдання) — коли буде завершено проєкт, кінчаться жнива, приїде бабця, почнеться вересень, я пофарбуюся…
Зараз важко щось планувати, а ви зробіть це. За потреби — змініть свої плани. Як завжди.
Зараз немає ресурсів відпочити, як раніше. А ви виходьте з наявних можливостей.
Добре було б кудись поїхати, але ви можете організувати відпочинок і там, де перебуваєте.
Продумайте, скільки днів ви реально можете відпочити.
Підготуйтеся до відпустки.
- Вимкніть звук у соціальних мережах (особливо в робочих чатах); налаштуйте автоматичну відповідь в електронних листах «зараз мене немає на робочому місці, прошу почекати або зверніться за вказаним номером телефону».
- Делегуйте справи іншим (хоч би як грубо це звучало, світ не зупиниться без вас, але комусь буде важче).
- Домовтеся з подругами про час, коли вони можуть наглянути за дітьми. Пошукайте місцеві табори чи майстер-класи для дітей на місцевих сайтах чи в соціальних мережах вашого міста (багато дозвілля для дітей організовують благодійні організації, церкви, бібліотеки, соціальні служби).
- Дозвольте собі не виконувати хатні справи ідеально (раніше, коли ви були у відпустці, — пилюка лежала).
- Подумайте, в яких випадках ви можете включитися в роботу.
- Продумуйте/пропишіть приблизний план на день (нічого не заплануєте — будете прибирати квартиру чи нервуватися, що не дають спокійно подивитися кіно).
- Зробіть це, попри свій настрій чи погоду.
- Під кінець дня спитайте себе, як ви почуваєтеся сьогодні і що варто змінити в завтрашньому дні, щоб почуватися ще краще.
- Знайдіть людей, з котрими можете розділити радість відпочинку.
Декілька порад для відпустки
З’їжте морозиво, прогулюючись як турист і відкриваючи для себе нові стежки та місця.
Почитайте книжку в парку, в якому ще не були.
Відвідайте спільний простір для відпочинку, наприклад хаб чи медіатеку. Там точно буде зручне крісло для вас, кава в горнятку та щось цікаве.
Поїдьте в гості.
Дізнайтеся історію створення будівлі поблизу, сходіть на виставку, подивіться документальний фільм.
Наповніть свій день різними подіями, не прив’язаними одна до одної.
«Відпустку ми плануємо. А ось відпочиваємо ми без конкретної мети, тобто пропускаємо конкурс під назвою «нарешті я зроблю те, до чого руки не доходили».
«Я мушу відпочити» буде сприйняте мозком як команда, і він працюватиме знову.
Відрядження чи вирішення особистих справ може бути приємним переключенням буденності. Проте ви працювали.
Тільки ви можете дати собі дозвіл на відпустку й організувати її.
Важко вимовити слово «відпочинок»?
Виберіть альтернативну назву: час для відновлення; вільні вихідні; час турботи про себе та своїх близьких; відвідування місця сили; час подумати, як бути далі; вдячність собі за вже зроблене; час перед початком важкої праці; перепочинок.
Відпочинок — це не про те, що мені байдуже. Це про те, що попереду багато роботи, яку я хочу зробити добре, не приносячи себе в жертву.
Відпустка — це не розвага. Це можливість побути певний час без болю та навантаження. Це можливість перезавантажитися, щоби працювати без ускладнень для власного здоров’я.
Це маленький крок до відновлення контролю над своїм життям.
У статті йдеться про людей, котрі не перебувають під окупацією та не проживають на території активних бойових дій.
Більше статей Ірини Королець читайте за посиланням.