Багатьом керівникам компаній, мабуть, відома ситуація, коли з колективу йдуть найліпші співробітники. Це тим паче прикро, коли на навчання новачка особливостям роботи в компанії було витрачено багато часу.
У чому ж річ? Є дві основні причини втрати працівників, на яких покладалися чималі сподівання: або коли йому перестала подобатися робота, або не складаються стосунки з керівництвом.
Спробуємо розібратися з другим випадком. Що може змусити фахівця подати заяву про звільнення? Адже він, здавалося б, довго шукав цю посаду, з ентузіазмом узявся за роботу...
Великий обсяг роботи
Напружена праця, часто без перерв, перекурів, кава-брейків, перепочинку, - основна причина емоційного вигорання людини. Багато хто з керівників підрозділів намагається вичавити з талановитих співробітників максимум можливого. Проте людина - не машина. Перевантаження лише зменшує продуктивність праці, спричиняє роздратування, втомлюваність, а відтак і захворюваність. Вже науково доведено, що, наприклад, застудні захворювання є наслідком передовсім втоми. Невипадково терапевти радять пацієнтові просто взяти бодай один вихідний. Адже ГРЗ належать до групи психосоматичних.
Брак морального і матеріального заохочення
Тож як утримати в компанії потрібного вам співробітника? Приміром, якщо хочете збільшити для нього обсяг роботи, то мусите компенсувати це премією, грошовою надбавкою, підвищенням на посаді. Доречними будуть і популярні нині бонуси у вигляді квитка до театру, СПА-центру тощо. Вони не вимагають великих фінансових витрат, особливо коли компанія до цього не готова. Але людині приємно. Її працю помічено, оцінено.
Допоможе утримати хорошого фахівця й проведення між підрозділами компанії конкурсу, наприклад, на визначення найкращого виконавця службових обов'язків. Це згуртовує і поліпшує клімат у колективі. Приз переможцям - торт на весь відділ або звільнення від чергування у вихідні дні тощо - і надихне, і заохотить до роботи.
А банальне навантаження роботою тільки пригнічує цінного працівника, відбиває бажання працювати краще, і, зрештою, він кине вам заяву на стіл.
Скупість керівника на слова подяки
"Тепле слово і кішці приємне" - говорить приповідка. Хорошому співробітникові - також. Навіть тоді, коли він має велику внутрішню мотивацію і цілком віддається улюбленій справі.
Дуже шкода, коли керівники недооцінюють значення морального заохочення. Частіше хваліть співробітників не тільки у своєму кабінеті, а й у присутності всього колективу. І тоді їм не спаде на думку шукати нову роботу.
Навіть звичайне "спасибі" наприкінці робочого дня не залишиться без відповіді. Працівник зрозуміє, що його поважають, цінують, що йому вдячні. А слова: "Молодець, тільки ти міг це зробити!", "Ми без тебе не можемо обійтися", "Ти наша гордість", - надихають особливо.
Треба виховувати патріотизм і любов до своєї компанії. Однак багато хто з керівників про це забуває. Мало того, припускається помилки, кидаючи через плече: "У нас незамінних немає, і без тебе обійдемося". Таке трапляється, на жаль, майже в 90% компаній і організацій. Люди чудово відчувають ставлення до них і за першої ж нагоди звільняються.
Брак елементарної уваги
Більше ніж половина тих, хто насмілився покинути свою начебто непогану роботу, каже, що їх до цього змусило ставлення начальника. А тим часом воно дуже важливе. Не випадково розумні директори вміють підтримувати баланс у спілкуванні на офіційному й людському рівнях.
Власне, це дуже просто. Наприклад, той чи іншій успіх ліпше відзначити разом із працівником. Водночас не завадить і поспівчувати колезі, якщо в нього якісь неприємності. Звичайні слова "Як справи? Як настрій?" розтоплять будь-який лід.
Невиконання обіцянок
Щоразу, коли беруть нового працівника, начальник обіцяє йому вигідні умови роботи, всіляку підтримку і допомогу. Якщо це не порожні слова, його авторитет зростає не тільки в очах новачка, а й усього колективу.
Забуваючи про обіцяне, керівник втрачає довіру, чим викликає образу, неповагу до себе. Можна не сумніватися - звільнення співробітника, якого нещодавно взяв на роботу, не забариться: бо сам його до цього й спровокував.
Просування малоефективних співробітників
Хоча радянські часи давно позаду, у нас, як і колись, частенько закривають вакансії своїми людьми. Коли керівник бере когось на посаду або "за дзвінком", або родичів, це погано впливає на весь колектив. Зникає мотивація боротися за успіх у роботі. А навіщо? Адже лаври все одно дістануться "своїй людині"? Найкращі відрядження, вигідні завдання, просування кар'єрними щаблями того, хто на це не заслуговує, - усе це тільки збільшує напруження в колективі і зменшує віддачу в роботі. Потрібно визначитися, що для вас як керівника важливіше: успіх компанії, прибутки, справжній фахівець на відповідній посаді чи прилаштований на неї власний син, дружина, невістка або друг? Якщо друге, то це чи не найперший привід для "зірочок" вашої компанії переконатися в тому, що їх тут не цінують. Наслідки цього очевидні.
Незалучення працівників до обговорення проблем
У будь-якій компанії трапляються тяжкі часи. Обговорювати їх, шукати ради ліпше не в колі наближених, а у форматі круглого стола, запросивши працівників усіх підрозділів, а здібних, талановитих фахівців (хай вони й не обіймають керівних посад) - насамперед. І спробувати разом розібратися, чому так вийшло, що потрібно зробити для виправлення ситуації. Хай кожен висловить свою думку.
Таким чином ви продемонструєте довіру до співробітників, оціните їхні ідеї, досвід. Це добрий привід морально заохотити всіх і виховати любов до своєї компанії. Адже відповідальність за її успіхи і долю покладається на кожного, хто в ній працює, а не лише на директора. Таку довіру співробітники цінуватимуть і дорожитимуть своїм місцем роботи.
Як психолог і рекрутер з досвіду знаю, що все будується на добрих стосунках. Завдяки їм реально розв'язати будь-які проблеми.
Хочете утримати фахівців, які здатні забезпечити розвиток вашої компанії і великі прибутки, пам'ятайте - все залежить від ставлення до них. І тоді очолювана вами компанія ніколи
не потерпатиме від плинності кадрів.