Поради першопроходцям
Аж до останнього часу в парах з істотною (вісім-десять років і більше) різницею у віці між партнерами чоловік був, як правило, старшим. Тепер на наших очах зароджується нова «мода», і кількість союзів, у яких старша жінка, рік у рік зростає. Зокрема, за даними недавніх опитувань, майже третина американок у віці від 40 до 69 років зустрічається з чоловіками, молодшими від них на десять і більше років. Ставлення до таких пар у суспільстві поки що, м’яко кажучи, неоднозначне. На них дивляться, про них пліткують, над ними підсміюються, їх осуджують... Причому чим консервативніше оточення, як правило, переважно перепадає на горіхи жіночій стороні. Схвалення може викликати хіба припущення, що молодий чоловік у такий спосіб «тренується» з досвідченішою партнеркою. Така асиметрія простежується і всередині різновікової пари: якщо для чоловіка наявність молодої подруги підвищує його самооцінку й соціальний престиж, то жінці у дзеркальній ситуації найчастіше буває незатишно, особливо спочатку. І все через стереотип, відповідно до якого головну цінність жінки становлять молодість і краса. Згадаймо, однак, ази соціальної психології: будь-який стереотип якщо й несе в собі зерно істини, то тільки при дуже узагальненому, «середньостатистичному» погляді, а в кожному конкретному випадку різні люди почуваються й поводяться по-різному. Головне, що в означеній розбіжності поведінкових реакцій чоловіків і жінок немає нічого генетично чи біологічно визначеного. Причини її — суто соціального характеру, і тому їх не тільки можна подолати на рівні індивідуальних історій («локально»), а й, очевидно, вони змінюватимуться з часом «глобально». Рано чи пізно суспільна думка сприйме тенденцію, що її уособлюють такі пари. Зрозуміло, «мейнстримом» вони не стануть, оскільки більшість людей прагнуть шукати собі пару серед однолітків, проте і з розряду обурливих дивовиж вийдуть незаперечно.
Навіщо йому це треба?
З психологічної точки зору, потяг деяких відносно молодих чоловіків до більш зрілих жінок пояснюється тими ж самими причинами, з яких багато хто з нас шукає близької дружби зі старшими за віком людьми. Близьке спілкування з людиною, котра вже подолала випробування, страхи, тривоги й сумніви, пов’язані з етапом, який переживаємо ми, може енергетично підживлювати нас, дарувати нам спокійну силу і впевненість. Ця сама мотивація спостерігається і в більш традиційних союзах між зрілим чоловіком і молодою жінкою, попри те, що суспільство найчастіше зводить усе виключно до сексуального аспекту. До того ж у більшості відносно молодих жінок цокають горезвісні біологічні годинники, отож їм потрібен не тільки коханець і чоловік, а й батько їхніх (майбутніх) дітей, годувальник, захисник, глава родини і т.п. І далеко не всі їхні однолітки-чоловіки готові й бажають відповідати цим вимогам. Ідеальним варіантом для них є жінка, котра вже вирішила своє репродуктивне завдання або відмовилася його вирішувати.
Чим старші партнери, тим менш помітна й важлива різниця у віці між ними. Найскладніший варіант — коли чоловік зовсім недавно перетнув поріг свого двадцятиріччя. Він ще тільки формується як особистість, почуття його мінливі, та й виражати їх він ще як слід не навчився. Проте це не найстрашніше: його справжнє ставлення до партнерки проявляється не у словах, а в справах. Якщо він щиро цікавиться нею як особистістю, поважає її і прагне бути корисним, — вона цілком може стати його першою справжньою любов’ю. Стосунки з ним схожі на емоційну гойдалку й під силу тільки впевненим у собі жінкам з урівноваженим характером, які добре можуть впоратися з власним життям, незалежно від коханця. Спроби його контролювати приречені на невдачу. Тривалий і стабільний роман із ним навряд чи вийде, отже, не слід «прикипати» до нього надто сильно. Це не означає не любити. Найкращий варіант — трохи відсторонена, «споглядальна» любов.
Легше, коли вік вашого молодого партнера близький до тридцяти. Такому чоловікові, швидше за все, вже не треба втовкмачувати базові правила стосунків між дорослими людьми. Він уже трохи стабілізувався й усвідомив себе, почав не просто працювати, а й заробляти... Проте сам факт, що ви старші, провокує вас ввійти в роль «другої матері», «учительки життя», «тихої гавані»... Замість усіх цих невдячних ролей краще взяти єдино достойну: Коханої Жінки. Любіть його, підтримуйте емоційно, схвалюйте його рішення (якщо вірите хоча б на йоту, що вони правильні), але не робіть нічого за або замість нього. Не перебирайте на себе всю фінансову відповідальність у вашій парі, навіть якщо заробляєте набагато більше. І не поспішайте вкладати в нього власні гроші чи використовувати свої зв’язки для розв’язання його проблем і задоволення його потреб — люди схильні більше цінувати те, чого вони домоглися своїми власними силами. Ну і, звісно ж, не намагайтеся «купити» його кохання, особливо коли відчуваєте, що воно минає, — все одно не купите, а гідність, не кажучи вже про гроші, втратите...
Початок: брати ініціативу на себе чи виглядати з моря погоди?
Звісно ж, немає жодного сенсу заганяти себе в пастку патріархального розподілу ролей, яка диктує, що ініціативу має проявляти виключно чоловік. Так само недоречно брати на себе роль «сторони-залицяльниці». Найчастіше молодий чоловік ніяковіє перед досвідом привабливої зрілої жінки й боїться насмішок у разі невміло виявленої ініціативи. Йому треба допомогти — звісно, якщо ви самі зацікавлені в ньому. Для початку хоча б дайте йому зрозуміти, що не заперечуватимете. Згадайте прийоми класичного флірту: трохи довший погляд, тепла, ніби запрошувальна усмішка... Краще, щоб у цей час ви були з ним сам на сам, без зайвих свідків. Дуже зручна для обох сторін жартівливість, яка дозволяє прямо висловити свої бажання «у полегшеній формі», а також наявність спільних занять і захоплень, що дозволяє звести акт «офіційного запрошення на побачення» до комфортнішої схеми: «якщо нам обом це цікаво, чому б не робити це разом?»
Ускладнює ситуацію те, що жінка, впіймавши себе на такому бажанні, зазвичай негайно з жахом уявляє свої мнимі й реальні фізичні вади, особливо пов’язані з віком (прив’ялі груди, зморшки, целюліт та інші природні «жахи»...). Розслабтеся: чоловіки сприймають жінку, яка їм сподобалася, «у цілому» і, за дуже поодинокими винятками, не схильні перевіряти на відповідність «стандартові» її окремі риси.
«Оформляти» чи не варто?
Коли в парі старший чоловік, суспільство очікує від нього, що він візьме на себе повну відповідальність за молоду партнерку, включно з пропонуванням руки і серця та матеріальним забезпеченням. На жаль чи на щастя, але ця схема неприйнятна, коли старша в парі — жінка: навіть наймолодших чоловіків суспільство не розглядає як уразливих істот, котрі потребують захисту й вирішення їхніх проблем. Отож у таких пар є ширший спектр варіантів стосунків.
Комусь більше по душі традиційний шлюб (найчастіше це буває, коли в жінки є діти, а її молодий чоловік готовий до ролі батька), когось цілком влаштовує співжиття, яке називається в нас «цивільним шлюбом», а комусь вистачає регулярних зустрічей кілька разів на тиждень. Найголовніше — не слід заганяти себе в рамки того, «як треба». Натомість варто шукати й знаходити рішення, яке вас найбільше влаштовуватиме.
«Близьке коло»
Ніде так не відчувається різниця у віці партнерів, як у компанії його або її друзів. І все-таки цю проблему потрібно вирішувати. Краще, щоб перша зустріч із групою друзів була якомога коротшою і якомога менш офіційною. Ще краще працює індивідуальний підхід: не поспішаючи, при нагоді, зустрічаючись із кожним із них поодинці, ви маєте шанс знайти когось одного, з ким вам буде більш-менш комфортно. Встановивши з цією людиною дружні стосунки, можна поволі розширювати коло спілкування, спираючись на його (чи її) підтримку. Найзручніша форма спільного проведення часу — якісь заходи, коли кожен зайнятий своєю справою і ні в кого немає нагоди зосереджувати увагу на вас. Хтось із них прийме вас, а хтось — ні, і це нормально. Поводьтеся природно, будьте відкритими, цікавтеся ними, їхнім життям, заняттями — зрештою, це може вам знадобитися.
Ваші подруги і друзі, за ідеєю, мають бути на вашому боці. Однак трапляється різне, і хтось із них може вас не зрозуміти. Інколи вина цього — ревнощі, інколи людям просто потрібен час, щоб прийняти факт появи у вас «нестандартного» коханця. Так само, як і тоді, коли входите в коло його друзів, не поспішайте: починайте із зустрічей наодинці з найближчими подругами, поступово розширюючи «зону спілкування». Хоч би як вас переповнювали нові й приголомшливі враження, не діліться надто інтимними подробицями. Керуйтеся здоровим глуздом — деякі люди можуть перебрехати і спотворити будь-яку деталь, і тут уже неважливо — із заздрощів чи з недомислу. Важливий момент: не приховуйте ні соціального стану, ні рівня освіти, ні професії вашого юного обранця, навіть якщо вони дуже скромні. Правда все одно стане відома, а той факт, що ви намагалися її приховати, тільки дасть привід для зайвих пліток. Якщо на вас напосідають із надто приватними запитаннями, відповідати на які не хочеться, — відбивайтеся тією ж самою зброєю: ставте зустрічні запитання, не менш приватного характеру (допомагає, перевірено...)
Рідня
Рано чи пізно в історії будь-якої пари настає момент, коли партнери усвідомлюють, що в їхніх особистих стосунках незримо, але цілком відчутно присутні інші — батьки та решта членів родини кожного з них. Інколи чинник рідні йде стосункам на користь, значно частіше — навпаки. І навіть у найбільш здоровій родині, яка все розуміє, батьки (особливо матері) юнака, який пов’язав долю з жінкою, старшою за нього, швидше за все, тривожитимуться й сумніватимуться у правильності його вибору. Дайте їм час краще взнати вас і переконатися, що «їхньому хлопчикові» добре з вами, проте особливо на це не розраховуйте й не переживайте даремно, якщо вас усе-таки не приймуть.
Якщо його батьки запросять вас для обговорення перспектив ваших стосунків, не відмовляйтеся, проте під час зустрічі відповідайте тільки на ті запитання, відповісти на які вважаєте за потрібне. Не намагайтеся відкрити свою душу або розповісти історію всього свого життя. Будьте ввічливі й душевні, але не обіцяйте нічого, чого не можете або не хочете виконувати. Найбезпечніший спосіб вести розмову — більше слухати й менше розмовляти. Якщо вже треба щось сказати, то наголошуйте, що ви хочете того самого, що й вони, — щастя їхньому синові. Проведіть підготовчу роботу — виясніть, на що ви можете розраховувати, якщо його сім’я не прийме вас. Якщо однієї розмови буде замало і вас знову запросять «на килим» — справи кепські. Швидше за все, це означає, що вони аж ніяк не можуть змиритися з вашою присутністю в житті їхнього сина. Оскільки ж вам зовсім не потрібні зайві переживання та розбірки, найкраще — елементарно ухилятися від таких зустрічей. Важливий момент: хоч би як злився ваш коханий на своїх батьків, хоч би як сварив їх за «старорежимність» і спроби контролювати, ви не повинні дозволяти собі говорити про них зле — принаймні вголос. Будьте тактовними і стриманими й пам’ятайте: ваші спроби налаштувати його проти них можуть обернутися проти вас.
Чи може опір його рідні зрештою розладнати ваші стосунки? Безумовно. Чи можете ви особисто цьому зашкодити? Практично, ні. Отже, залишається тільки сподіватися на зрілість і силу почуттів вашого партнера. І не забувайте мудрі слова старої пісеньки: «Если невеста ( у нашому випадку — «жених») уходит к другому, то неизвестно, кому повезло».
Ваша рідня теж може спочатку зустріти ваше нове захоплення в багнети — зрозуміло, виключно заради вашої ж користі, а не через роздратування з приводу розпочатого вами «соціального експерименту» (так ви їм і повірили...) До списку типових застережень входять: «він кине тебе заради молодої», «він тебе використовує», «у нього це несерйозно», а то й гірші: «не будь дурепою» або «не ганьбися»... Та якщо ваші рідні насправді піклуються про вас, вони рано чи пізно приймуть ваш вибір. А не приймуть — згадайте, що ви його зробили для себе, а не для них.
«Це ваш син?»
Коли різниця у віці більш-менш значна, це та інші такі запитання неминучі, особливо у початковій фазі стосунків. Проте чим довше ви будете разом, тим глибше і впевненіше самі відчуватимете одне одного як «половинки» і тим очевидніше виглядатимете як «ціле» в очах інших. Щоб не розгублюватися, можна заготувати чергові відповіді, від простого: «Ні, це мій коханець», — до жартівливого: «Ні, що ви — його мати значно молодша».
Звісно, річ не в окремих каверзних запитаннях, а в принципі. Найнадійніший захист від будь-яких «наїздів» — ваше самосприйняття. Люди схильні ставитися до нас так, як ми самі себе відчуваємо зсередини (звичайно, у розумних межах). Коли ми спокійні і впевнені в собі, сторонні сприймають нас так само. А якщо так, то висновок очевидний: випряміть плечі і тримайте голову високо — вам нічого соромитися. Ну подумайте самі: у нього були інші можливості, але він вибрав вас. Він любить вас і вважає вас привабливою і вродливою.
Так, цілком імовірно, що ваші стосунки закінчаться. А яким стосункам гарантована вічність? До того ж, як свідчить досвід, зовсім не обов’язково, що ініціатором розриву буде він.
Однак тривалий і щасливий роман теж можливий. Якщо ви не втратите розум і акуратно «розрулюватимете» стандартні невідповідності, характерні для початкового періоду будь-яких стосунків, — у звичному стилі життя, системі цінностей або навіть банальному рівні доходу, шанси на успіх будуть високі. Чому б і ні? Адже в таких союзах часто саме жінки бувають сповнені енергії та ентузіазму. До того ж вони живуть довше за чоловіків. Отже, не виключено, що ви зможете «синхронізуватися» з вашим партнером більше, ніж можна було собі уявити, спираючись на загальні міркування. Та навіть якщо ваш роман виявиться короткочасним, емоційне потрясіння, палкий секс і погляд на світ молодими очима теж багато чого варті...