UA / RU
Підтримати ZN.ua

Чи розумні жінки? Емоційно-наукові нотатки

У серпні в одному з номерів «Дзеркала тижня» у статті, присвяченій «жіночій темі», прозвучав випад феміністки на адресу українських жінок...

Автор: Анатолій Чуприков

У серпні в одному з номерів «Дзеркала тижня» у статті, присвяченій «жіночій темі», прозвучав випад феміністки на адресу українських жінок. Сформулювати його можна приблизно так: настільки яскраво вдягатися й чепуритися, як це роблять сьогодні українські жінки, ніхто в цивілізованому світі, окрім повій, собі не дозволяє; панує унісекс і в повсякденному одязі, і в поведінці. Слід сказати, що багато іноземців, з якими мені доводилося спілкуватися, захоплювалися миловидістю наших дівчат і жінок, їхнім умінням вигідно подати себе. З жалем доводиться констатувати, що ніхто з читачів поки не відреагував на цей випад стосовно українок. Вимушений я, чоловік, заради привертання захопленої (на думку авторки — «хтивої») уваги якого українки вдаються до яскравого одягу та косметики, виступити на їхній захист. Основний аргумент на захист моїх землячок такий: українки, представниці південно-східних слов’ян, за темпераментом і поведінкою відрізняються від жінок Англії, Німеччини, США та Канади (сам порівнював!). Відрізняються настільки здавна, що ці особливості поведінки, які обурили автора статті, міцно ввійшли в менталітет народу, стали його відмінною рисою. Хто з наших сучасників може сказати, коли, в якому столітті українські дівчата й молодиці почали у святкові дні наряджатися у вишиванки, вінки та стрічки? Як здається, ця традиція виникла кілька століть тому, а можливо, не лише передувала, а й спричинила появу української нації. Сьогодні жінки в Україні вдягаються інакше, ніж раніше, але навіть у штучно зістареній «джинсі» й іншому вбранні вони виглядають витончено (привабливо).

Схоже, що процитований випад проти привабливості українок відгонить браком інтелігентності й типовим прагненням феміністок до знеособлювання статей.

Після такого вступу хочу доповнити замітки Оксани Приходько (за матеріалами зарубіжної преси; «Дзеркало тижня» №32 від 26.08.06), що висвітлюють дискусію в науково-популярній пресі про те, хто розумніший — чоловіки чи жінки? Треба сказати, що ця дискусія почалася в наукових колах задовго до необачного висловлювання Ларрі Самерса стосовно того, що більш скромне представництво жінок в академічному світі може бути пояснене різним рівнем уроджених розумових здібностей. Необережний Ларрі поплатився за ці висловлювання відставкою з посади президента Гарвардського університету.

Сьогодні вчені з різних позицій висвітлюють це складне питання — хто розумніший?

У дискусії про розум, можливо, доречно домовитися про те, що саме ми розуміємо під ним. Якщо обмежитися рамками здатності опановувати абстрактно-символічні знання, тобто переважно лівопівкульними функціями, то в цьому разі я належу до кола вчених, які беззастережно віддають першість популяції жінок.

Коли розмірковують про розподіл варіантів IQ у чоловічій і жіночій популяції, великі розбіжності в даних серед чоловіків (від геніїв до ідіотів) і більш усереднено-монолітні показники в жінок, то не враховують однієї обставини. Число геніїв серед чоловіків мінімальне, а ось число осіб із низьким IQ виразно перевищує аналогічні показники серед жінок. В умовах безкоштовного і рівного доступу до вищої освіти (багаторічний експеримент проведено в СРСР) число жінок із вищою освітою було достовірно більшим порівняно з чоловіками. При цьому рівний доступ до вищої освіти обох статей можна назвати лише відносним. Приміром, при вступі в медичні вузи юнаків «тягли за вуха», а розумним дівчатам завищували прохідний бал. Країні потрібні були на випадок війни хірурги і військові лікарі. Природно, я не виключаю для чоловіків можливості ефективно використовувати свої посередні розумові здібності за рахунок вольової цілеспрямованості й енергетики (заслуга тестостерону!) і... чоловічого шовінізму. У Верховній Раді, як відомо, число жінок не пропорційне їхньому відсотку в електораті.

Складається враження, що природа спеціально «винайшла» феномен лівопівкульної переваги жінок. Вона яскраво дається взнаки в строках появи перших слів і фразового мовлення в дівчаток порівняно з хлопчиками. Дівчатка, як правило, белькочуть перші слова й починають користуватися реченнями на чотири-шість місяців раніше за хлопчиків. Свого часу ми перевіряли ще раз дані англійців Оунстеда і Тейлора в нашій популяції дітей. Виявилося, що вони мають рацію, коли кажуть про те, що вразливість лівої півкулі у дівчаток стосовно ураження психоневрологічними розладами правої й порівняно з уразливістю обох півкуль у хлопчиків різко знижується на другому році життя. Тобто тоді, коли в дівчаток починають функціонувати мовні зони лівої півкулі.

Невже цей лівопівкульний феномен створений природою виключно для того, щоб жінки більш активно експлуатували телефон і «заговорювали» нас, чоловіків? Мабуть, відповідь на це запитання не може бути однозначною. Балакучість жінок, безперечно, сама по собі важлива, наприклад, у перші роки виховання дитини — для опанування мови та соціалізації дітей. У близькій формі це знаходять і в інших ссавців. Приміром, за кордоном спроби навчити мавп жестової мови глухих виявилися успішними насамперед у самок, і саме останні намагалися передати ці навички своєму нащадкові.

Однак наукові дані останнього десятиріччя свідчать також про те, що до лівопівкульних мозкових функцій у жінок належить створення і збереження «генеративної домінанти», або домінанти відтворення нащадка, тобто нервових механізмів відтворення нащадка.

Так от, за даними багаторічних досліджень авторитетних російських учених, розташування генеративної домінанти під час овуляторно-місячного циклу й під час вагітності найбільш оптимальне і частіше закінчується народженням здорового нащадка в тому разі, якщо вона розташована в лівій півкулі мозку. Науковий сенс цих комплексних акушерсько-нейрофізіологічних досліджень дуже складний, тому ми обмежимося центральним висновком. Можливо, в тому, що природа створила нас різними (зокрема за розумом), закладено вищий сенс, і для збереження людства як виду не треба цей сенс знищувати. Коли здійсниться велика мрія феміністок і жінки почнуть розмножуватися брунькуванням (клонуванням), це, швидше за все, буде інший вид ссавців.

Словом, можна припустити, що вищі інтелектуальні здібності жінок з’явилися у зв’язку з важливою лівопівкульною функцією — створенням «генеративної домінанти». Заради цього варто бути терпимим до жіночої балакучості. Тому я наполегливо пропоную жінкам-науковцям у період вагітності тимчасово не писати дисертацій, наукових доповідей, щоб не витискати з лівої півкулі настільки дорогоцінну для здоров’я матері та майбутньої дитини домінанту.

Отож милі й розумні українки, опирайтеся хвилям фемінізму, які докотилися до нас, і несіть далі крізь віки свою жіночу чарівність, бережіть і жалійте своїх недалеких чоловіків, і завдяки вам буде жива Україна!