UA / RU
Підтримати ZN.ua

Четверта влада як останній бастіон, або Що може об’єднати суспільство

Процеси дезінтеграції, розкладу та імпотенції, які охопили практично весь верхній ешелон трьох гі...

Автори: Валерій Говгаленко, Василь Зеленчук

Процеси дезінтеграції, розкладу та імпотенції, які охопили практично весь верхній ешелон трьох гілок влади, відбивають остаточне падіння епохи пострадянського свавілля в економіці, політиці та суспільних відносинах в Україні. Водночас виразки й метастази верхніх рівнів загрожують поширитися на все суспільство в Україні у вигляді тотальної корупції та беззаконня. Єдиним острівцем, меншою мірою ураженим заангажованістю та корупцією, поки що залишається четверта влада (ЗМІ та неурядові громадські організації — НГО). Вочевидь, завдяки більшій близькості до здорової частини суспільства.

Не бажаючи пасивно чекати, коли все суспільство зануриться в хаос, ми зробили низку, можна сказати, відчайдушних кроків — вирішили об’єднатися і діяти самостійно. Діяти, доки ще зберігаються умови відносно вільного існування ЗМІ та НГО.

Влада регіональних баронів руйнує демократію

Розпочинаючи свою діяльність навесні 2007-го в рамках Всеукраїнської громадської організації «Антикримінальний вибір», ми зрозуміли, що найцинічніший і найстрашніший ворог боротьби з корупцією — це «партій­ний» підхід до оцінки діяльності чиновника, поділ на своїх («недоторканних») і чужих (суб’єктів «для биття»). Тому ми змушені були також створити незалежний громадський рух «Севастополь без корупції», девіз якого — «Корупція не має партійності».

У севастопольській газеті «Подробности», яку ми видаємо, ми піддали розголосу факти масових зловживань і корупції в міській адміністрації, керованій мером Сергієм Куніциним. Зловживання можна поділити на три великі групи. Першу становлять схеми незаконного надання землі різноманітним фірмам в обхід конкурсів та аукціонів із використанням «примусових судових рішень» з укладення договорів «суперфіцій». На тлі казок про прозорі аукціони на кумедні клаптики землі СМДА програла в «судову рулетку» суперфіцій понад 300 гектарів землі в заповідних зонах на мисі Сарич та на кращих ділянках у центрі Севастополя. Нам довелося для прикладу опублікувати й описати докладно шість таких судових рішень тільки за 2007 рік: на 185 га, 12 га, 27 га, 4,3 га, 6 га і 6,6 га (відповідно, судові справи — №2-17/10516-2007, №2-7/14229-2007А, № 2-13/16322-2007, № 2-17/5421-2007, №2-17/7002-2007, №2-17/9329-2007). Є ще понад десяток аналогічних документів. СМДА була співучасницею всіх цих програних угод.

Один гектар такої землі, за найскромнішими нормативними оцінками, відповідно до матеріалів кримінальної справи, «щодо 185 га в с. Флотському» коштує 1,7 млн. грн., або 340 тис. доларів. Це при цінах три тисячі доларів за сотку. У результаті повз бюджет «пішло» 510 млн. грн. Але де ви бачили в Севастополі такі ціни на землю в центрі та на ПБК?! Адже орендована під будівництва земля фактично переходить у власність орендаря. І на тіньовому ринку продається за ринковою вартістю. Мінімум, 10 тис. доларів. Тоді, з урахуванням реальної ціни, — це 1,5 млрд. гривень!

Сьогодні Сергій Куніцин виправдується з екранів, мовляв, навіть Вищий господарський суд вважає одну з таких угод-суперфіцій обґрунтованою. Можна було б із цим погодитися, якщо розглядати її як угоду між двома ізольованими суб’єктами, а не як типову шахрайську схему крадіжки землі, якій додали видимості законності. Якщо не привернути увагу Вищого господарського суду до тієї обставини, що земля взагалі-то виділяється на основі конкурсів, а не «розіграної» суперечки двох суб’єктів, він затвердить формально всі ці угоди. Сьогодні маніпулювати повністю залежним судом, який скомпрометував себе, відносно легко.

Друга група зловживань пов’язана з маніпуляціями з використанням бюджетних коштів за Програмою соціально-економічного розвитку Севастополя за 2007 рік і коштів із фонду Кабміну. Виявлення цих фактів також не потребує надмірних зусиль. Достатньо взяти звіт адміністрації з виконання плану СЕР і проїхатися об’єктами, за які відзвітували як за здані. Лише за одну поїздку ми недорахували понад 10 млн. грн. і сфотографували пустирі замість очисних споруд, побудованих доріг та будинків. Чимало фірм виконували роботи без упорядкування кошторисної та проектної документації — тобто за цінами, взятими зі стелі. Особливо сумно було рахувати те, що було «зроблено» у періоди ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Третя група зловживань — це корупційна система у будівельній сфері Севастополя. Здається, крім сімферопольської фірми «Консоль» та ще пари організацій, у Севастополі взагалі нікому будувати. Мало того, що відразу з приходом Сергія Куніцина під контроль його колишнього міністра в уряді АРК О.Гресса потрапила головна проектна організація КримНДОпроект, який володіє Генпланом міста. Проте, в обхід закону про держслужбу, на посаду ГАСКу призначена «своя» людина з тієї ж таки «Консолі» з освітою вчителя фізкультури, а відділення кадастру та земельного управління взагалі розмістили в будинку приватної фірми «КримНДОпроект». Кадастр сьогодні доступний лише вузькій групі осіб.

Договори на забудову житла укладали без необхідних відрахувань 10% на інфраструктуру та потреби міста. Відповідно до даних контрольної комісії депутатів, зі 120 тис. кв. метрів, зданих у 2007 році, місто мало одержати, прямо чи в еквіваленті, 12 тис. кв. метрів для когось із 7500 черговиків. Проте реально отримано шість квартир, або близько 300 кв. метрів, причому чотири з них — узаконене самозахоплення. У грошовому вираженні — із призначених 30 млн. грн. містом отримано тільки шість.

Коли ми направили перші листи президентові, прем’єру, генпрокурору, Верховній Раді та в інші інстанції, то сподівалися, що наша виконавча влада швидко розбереться, вживе заходів, прийме кадрові рішення і зміцнить свій авторитет. І цьому масовому свавіллю буде покладено край. Влада покаже, що вона здатна самоочищатися і т.п. Проте з грудня 2007 року, коли з’явилися перші публікації, і по березень 2008 року на наші листи просто не звернули уваги. Почалася кампанія погроз, спроб дискредитації нас із боку СМДА. Повідомлялося навіть, не без участі ряду функціонерів центральних органів АКВ, що реєстрація нашої міської організації «Антикримінальний вибір» незаконна. Начебто це усуває самі факти корупції.

У березні вже міська рада відреагувала на наші публікації, створивши комісії та провівши розслідування фактів, які не тільки підтвердилися, а й започаткували ланцюгову реакцію виявлення нових, в інших сферах. Крім того, найгіршим чином працювало комунальне господарство міста в зимовий період і т.п. Заговорили про протистояння двох гілок влади і нібито «партійність» конфлікту. На кшталт «влада» проти «опозиції». Але це сьогоднішні спроби зобразити конфлікт таким. Опозиція лише зіграла свою роль сторожового пса демократії й відреагувала на події. Сорок організацій провели мітинг проти корупції в адміністрації. Відсутність реакції центральної виконавчої влади дискредитує її авторитет в очах населення і підштовхує до висловлення недовіри керівництву СМДА через консультативний референдум або іншу форму опитування населення. Таке відчуття, що в прем’єра і президента закінчилася лава запасних глав адміністрації з нормальною репутацією. Тут стандартна подія вилилася, фактично, у форум недовіри не тільки місцевій, а й центральній владі.

За два місяці до опитування 25 травня, на початку квітня, ми підготували сім пакетів із копіями документів у додатку на 102 сторінках кожен і подали в сім інстанцій із заявами, підписаними главою ГР «Севастополь без корупції» із зворотним повідомленням про доставку. Яким же був наш подив, коли чотири з п’яти пакетів, відправлених через головпоштамт, були повернуті назад через півтора місяця без розгляду, як «непідписані» та неправильно оформлені: із Генпрокуратури, адміністрації президента, від прем’єра, СБУ з пропозицією звертатися в місцеві прокуратури та суди. З цього ми дійшли висновку, що наша пошта, вочевидь, піддається активній «перлюстрації», тобто змінюється її зміст. Решта пакетів, відправлені з кур’єрами, прийняті з підписами і без проблем. Зокрема у Верховну Раду, яка постановою №2369 від 5 червня 2008 року і 406 голосами «за» створила тимчасову слідчу комісію з розслідування обставин зловживань у Севастополі. У стенограмі виступів є посилання на наші публікації.

Крім того, в епоху електронних підписів і телефонів ми наочно переконалися в існуванні ганебної радянської практики формальних відмов у прийомі листів та заяв із боку центральних органів, попри наявність імені, прізвища та зворотної адреси. Шановним інстанціям простіше було витратитися на зворотну пересилку, ніж підняти трубку й переконатися в неанонімності адресата. У результаті проігноровано ще одну можливість своєчасної реакції виконавчої влади. Отже, влада регіонального барона ще більше дискредитує і руйнує демократію.

Ви можете запитати нас: а де ж ваша об’єктивність, невже інші гілки влади в місті ні за що критикувати? Зрозуміло, є серйозні недоліки в роботі і міськради, і наших судів. Ми підготували ряд матеріалів про факти зловживань у сфері розподілу земельних ділянок через земельну комісію і звернулися в міськраду з пропозицією вжити заходів із розслідування та навести лад самостійно. Вже перша публікація викликала гострий резонанс і невдоволення на нашу адресу. Проте ми сподіваємося, що наші публікації буде взято до уваги. Інакше нам також доведеться звертатися до Верховної Ради та центральних органів.

Пропозиція звернутися в суд як прокляття

Коли не працюють виконавча та представницька гілки влади, є надія на судову. Проте що стосується судів — ситуація прямо катастрофічна. Сьогодні пропозиція звернутися в суд звучить як прокляття. Суди навчилися єзуїтського правила тяганини. До нас приносять справи з чотирма-п’ятьма судами, перекваліфікаціями та дослідуванням. Слід зазначити, що явища масової корупції починають опускатися практично на найнижчий рівень у суспільстві. Найбільш криміногенна сфера — це земельні відносини. У Севастополі близько 50 тисяч приватних земельних наділів, об’єднаних у кілька сотень гаражних, садових, будівельних та інших кооперативів. Наразі спостерігається масове захоплення таких товариств. Садові, гаражні товариства незаконно перереєстровуються на обслуговуючі, виробничі кооперативи, користуючись некомпетент­ністю, безпорадністю членів цих товариств, а також величезними прогалинами в законодавстві щодо таких товариств. Порушу­ються статутні процедури. Їхня земля і майно опиняються в особистому розпорядженні голів чи купки правління. Члени кооперативів (пенсіонери, незаможні і просто малограмотні громадяни) обманом або силою позбавляються ділянок.

Адміністрація на місцях самоусувається від вирішення таких конфліктів. У беззаконнях часто беруть участь суди, інші правоохоронні структури, отримуючи й перепродуючи ділянки через посередників.

Після того як завдяки нашій публікації був «врятований» від захоплення один із гаражних кооперативів «Гавань» у складі близько тисячі членів, нас завалили десятками звернень з аналогічних справ. Показово, що юристи, яких просять допомогти у відстоюванні інтересів таких кооперативів, беруть гонорари до 100 тис. грн! Листи і скарги, зробивши величезні кола по інстанціях, аж із президентом і Генпро­куратурою включно, повертаються туди, де вони одержали першу відмову. Це масове знущання над правосуддям.

Багато хто дивується, чому в Україні так багато авто «лексусів». Левова частка їх з’являється сьогодні на сльозах і немочі цих обманутих людей.

Напередодні референдуму-опитування 25 травня про недовіру адміністрації Сергія Куніцина очікувалася відносна низька явка громадян на дільниці голосування, оскільки рівень довіри сьогодні низький як до виконавчої, так і до представницької влади. Проте грубі дії міськ­адміністрації від імені президента, поява сумнівних судових рішень про припинення референдуму та опитувань, шантаж, закриття ділянок — «2004 рік навпаки!» — усе це викликало обурення громадян і їхню високу активність.

Фактично наша й кілька інших організацій та ЗМІ виявляються останнім незаангажованим бастіоном, який ще тримається і на який сьогодні сподіваються громадяни в Севастополі — представники і блакитних, і помаранчевих, і червоних, і інших кольо­рів колишніх надій та уподобань.

У зв’язку з цим ми звертаємося до всіх представників усіх гілок влади з таким.

1. Шановні президенте, прем’єре й інші представники виконавчої влади! Нинішнє корупційне свавілля та зниження вашого авторитету — це результат і вашої бездіяльності, невжиття необхідних заходів, неприйняття кадрових рішень, нереагування на процеси в суспільстві. Кожна хвилина зволікання з рішеннями, реакцією на події працює на знищення вашого авторитету як представників виконавчої влади. Ми не знаємо, як ви поділите повноваження, але тільки від вас залежить організація роботи адміністрацій та заміна їхніх керівників.

2. Шановні депутати Верхов­ної Ради від коаліції та опозиції! У своїй роботі все суспільство змушене керуватися застарілим законом про корупцію, а також проміжними указами президента про концепцію боротьби з корупцією. Ви ратифікували у 2006 році міжнародну Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією, але вона поки що не набрала чинності. Надайте їй, будь ласка, спільно з президентом та урядом. Сьогодні корупція — поки що не кримінальний, а адміністративний злочин. І пам’ятайте: суспільство чекає від вас не «змови еліт» і «широких коаліцій», а об’єднання суспільства навколо спільних принципів нашого існування.

3. Виконавці і законодавці! Терміново розпочніть реформу судової системи — вона вже в колапсі й не може вас ні доповнити, ні підстрахувати. Вона — гальмо.

4. Терміново ухваліть закон, який би регулював відносини в селянських, земельних, садових, гаражних товариствах і кооперативах, захищав би права їхніх членів, обмежував би маніпулювання статутом. Кожен день зволікання — це тисяча обманутих, пограбованих і зневірених.

Що об’єднає суспільство

Ми переконалися, що суспільство в Україні може бути об’єднане. Треба тільки навчитися формувати спільні принципи та ідеї. Якщо вам, як представникам влади, бракує часу або у вас дефіцит ідей, ми пропонуємо на перший випадок використовувати наші принципи й концепції, які ми у своїх організаціях уже виробили для формування загальнонаціональної об’єднавчої ідеї:

1. Концепцію єдності суспільства.

2. Концепцію мовної політики (публікувалася в «ДТ» №21 від 03.06.06).

3. Концепцію примирення нації.

Насамкінець ми звертаємося до всіх громадян в Україні.

Шановні співвітчизники на Заході та Сході! Беріть приклад із Севастополя! Не залишайтеся товариством із обмеженою відповідальністю. Об’єднуйтеся, формуйте структури громадянського суспільства — не дозволяйте себе принижувати беззаконням, виступайте проти корупції та маніпулювань. Не розділяйте на «своїх» і «чужих» пройдисвітів, котрі використовують ваш патріотизм, честь, ваші мрії, обманюють і грабують вас. Будьмо в головному єдині, а в спірному — вільні, тоді нас чекають любов і порозуміння.