Влада міста хоче знести єдину в Одесі старообрядницьку церкву. І на її місці побудувати чи то елітний житловий будинок, чи то торговий центр. Чиновники самі до пуття не знають. Їм байдуже. Усім заправляє одна комерційна структура, котрій особливо протегувала попередня місцева влада. Саме від неї структура й отримала необмежені права на реконструкцію старих кварталів у районі знаменитого «Привозу». При цьому долю будинків, які опинилися в зоні знесення, вона стала вирішувати самостійно, на власний розсуд. А це житлові будинки, крамниці і... церква. Однак чому треба зносити храм, не зовсім зрозуміло. Але влада цього питання з парафіянами не обговорювала. Вона все віддала на відкуп комерсантам. А для тих головне — якнайбільше вичавити грошей із супервигідного проекту, яким є реконструкція старих кварталів. А тому, складаючи перелік об’єктів, власники яких мають отримати компенсацію, храм вони свідомо пропустили. Вдали, що церкви на цьому місці взагалі немає. Хоча це величезний будинок заввишки у два поверхи, площею 545,7 кв. м. Зрозуміло чому, адже компенсацією в кілька тисяч гривень тут не обмежитися.
Коли парафіяни дізналися про знесення храму і звернулися по допомогу до керівництва міста, колишній мер Одеси Руслан Боделан послав віруючих вирішувати свою проблему з приватною структурою. Старообрядницькій громаді знадобився рік зусиль і ходінь по кабінетах, щоб влада нарешті видала додаткове рішення і зобов’язала комерсантів до початку реконструкції надати для церкви інший будинок. Однак у відповідь комерсанти стали позиватися з містом, вимагаючи скасувати це рішення, бо воно, вдумайтеся, ущемляє, як вони стверджують, їхні законні права. Але найобурливіше, що й при новій владі ці «грошові мішки» продовжують діяти так само.
Проводить реконструкцію кварталів ЗАТ «Футбольний клуб «Чорноморець». Ця приватна структура звернулася до міста із клопотанням надати їй можливість реконструювати старі квартали, і влада своїм рішенням від 15.01.2004 р. визначила її головним забудовником. Без жодних тендерів. Сьогодні реконструкція йде повним ходом. Будівництво вже підпирає церкву, під її стінами купа сміття. Що буде далі, парафіяни не знають. Вони були на прийомі у нової влади, однак повної ясності немає. Заступник мера Одеси Михайло Кучук пообіцяв, що ніхто їх на вулицю не виселить. Однак це всього лише слова. По-перше, місто не може надати для церкви іншу культову споруду — її просто немає. По-друге, колишня влада узгодила виділення земельної ділянки неподалік залізничного вокзалу для спорудження нового храму. Старообрядницька громада навіть замовила проект споруди. Однак у віруючих немає коштів на її будівництво. А забудовник — ЗАТ «ФК «Чорноморець» — відшкодовувати збитки у зв’язку зі знесенням церкви не хоче, хоча, за законом, зобов’язаний. А по-третє, нові керівники вже заявили, що виділену ділянку церкві не можуть дати — комунікації не дозволяють там вести будівництво. Швидше за все, хтось інший, із грошима, уподобав для себе це місце, на розі Італійського бульвару та Гімназичної.
Віце-мер вважає, що у церкви немає жодної проблеми: є рішення міськвиконкому (прийняте попередньою владою), і ЗАТ «ФК «Чорноморець» зобов’язаний надати будинок для церкви. Що цікаво, дізнавшись про те, що ЗАТ із цього приводу позивається з містом, Кучук зателефонував керівництву «ФК «Чорноморець». І керівництво пообіцяло Михайлу Іллічу відкликати свою позовну заяву. Але, як виявилося, із заступником міського голови комерсанти пожартували. Ніхто позов відкликати не збирався. Після цієї телефонної розмови відбулося два судові засідання. І 22 липня суд після тривалого затягування справи виніс рішення — відмовити ЗАТ «ФК Чорноморець», який вимагав скасувати рішення міськвиконкому про надання нової споруди для церкви. Однак це зовсім не означає, що комерсанти виконають рішення міста. У господарському суді вже вісім місяців лежить без руху позовна заява старообрядницької церкви, яка просить зобов’язати «ФК «Чорноморець» відшкодувати церкві збитки у зв’язку зі знесенням храму. Але ЗАТ усе робило для того, щоб вона довго лежала під сукном. Коли буде винесене рішення (а за законом, логікою і здоровим глуздом, воно не може бути на користь комерсантів), то надії, що його буде виконано, теж жодної.
Хто в місті господар?
Ситуація зі знесенням старообрядницької церкви зачіпає дуже багато аспектів. І не тільки моральних. Це своєрідний тест для старо-нової міської влади на предмет її служіння інтересам городян чи «грошовим мішкам». До речі, перші виявлені порушення, про які заявила команда Едуарда Гурвіца, взявши у свої руки керівництво містом, стосувалися саме спорудження будинків без жодних дозвільних документів. Це те, чим грішить сьогодні «ФК «Чорноморець». Влада тоді підкреслила: цьому неподобству буде покладено край. Більше того, відповідаючи на запитання журналістів стосовно реконструкції кварталів у районі «Привозу», мер Одеси Едуард Гурвіц прямо заявив: Климов у місті господарювати не буде.
Леонід Климов — народний депутат України, керівник Одеської обласної організації Партії регіонів. Щоправда, одеситам він більше відомий як один із найбагатших людей міста, а не парламентарій. Позаяк людина він зовсім не публічна. Навіть у Верховній Раді, судячи з даних парламентського сайта, він жодного разу не виступив: ні з трибуни, ні з місця. Зате створені ним комерційні структури видно в Одесі повсюди. Хоч куди кинь оком, скрізь наштовхнешся на вивіску Імексбанк, медична компанія «Андромед», будівельна компанія «Примор’я» тощо. Саме йому й підконтрольна комерційна структура, яка веде реконструкцію кварталів у районі «Привозу». Пан Климов офіційно є почесним президентом ЗАТ «Футбольний клуб «Чорноморець». Представники старообрядницької громади у жовтні минулого року зустрічалися з ним. І Леонід Михайлович тоді пообіцяв, що всі роботи з перенесення та спорудження нового храму будуть оплачені. І що розпорядження з цього приводу він уже дав своїм підлеглим. Але це були всього лише слова. І сьогодні інші народні депутати, зокрема Антон Кіссе, змушені подавати запити в різні інстанції, щоб вирішити проблему, створену климовською комерційною структурою.
До речі, найперша гурвіцівська сесія міськради саме й порушила питання про деякі об’єкти Климова. Було схоже на те, що «нова» влада збирається вгамувати апетити климовської імперії. Насправді виявилося, що це не зовсім так. Трохи поскубавши структури Климова, влада заспокоїлася. Тим часом ЗАТ «Футбольний клуб «Чорноморець» веде реконструкцію без необхідних узгоджень і дозволів, без затвердженого проекту. Як пояснили в управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю, самовільно. За словами начальника ДАБКу Миколи Клюшникова, їм довелося викликати «Беркут», щоб потрапити на об’єкти Климова.
Слід зазначити, діями ЗАТ «ФК «Чорноморець» обурені не лише парафіяни старообрядницької церкви, а й жителі сусідніх будинків, які також потерпають від будівництва. Вони теж не знають, чого їм очікувати від реконструкції. І взагалі невідомо, чим є цей проект. На жаль, нинішня влада, як і попередня, не звикла інформувати громадян. У цілому надувати щоки й говорити правильні слова вона вміє. Про розробку генплану міста, наприклад. А коли доходить до конкретики, то, на жаль, нічого певного. У міському управлінні архітектури пояснили: вони бачили лише ескізний проект забудови кварталів, але він міг змінитися. А остаточного варіанта «ФК «Чорноморець» не подав. Тому на запитання, що там буде побудовано, в управлінні відповісти не можуть. Довелося зателефонувати в офіс відомих у місті архітекторів Повстанюків, які проектували забудову кварталів у районі «Привозу», і дізнатися, що ж стоятиме на місці церкви. На свій подив, із вуст одного з молодших Повстанюків я почула не відповідь на запитання, а обурення. Мовляв, кожен дзвонить: хто зі своїм лотком, хто з крамницею, а ви з церквою, а там гадючник, який давно треба знести... По суті ж запитання архітектор повідомив, що без відома замовника (тобто «ФК «Чорноморець») він не має права розголошувати інформацію. Загалом коментарі, як то кажуть, зайві.
Водночас городянам хотілося б знати й інше. На яких умовах, наприклад, ЗАТ «ФК «Чорноморець» веде реконструкцію? Адже це дуже вигідний проект. Офіси, супермаркети та сучасні житлові будинки в центрі міста коштують величезних грошей, які отримає ЗАТ після будівництва та продажу об’єктів. А що матиме місто, окрім нових будинків? Зрештою, не зрозуміло, яка все ж таки суспільна необхідність у знесенні храму? Це ж не стара й аварійна споруда, яку треба будь-що замінити. Однак міська влада не спромоглася відповісти городянам на всі ці запитання.
Перша старообрядницька церква, а точніше — дерев’яна каплиця з’явилася в Одесі разом із її першими поселенцями — 1798 року. 1828-го старообрядцям передали молитовний будинок на вул. Преображенській. А
1911-го на його місці було побудовано церкву в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці. У 1930-ті роки цей чудовий храм, як і інші церкви, був висаджений у повітря. І тільки наприкінці 1944 року Кагановицький виконком м. Одеси передав старообрядцям у безплатне й безстрокове користування двоповерховий кам’яний церковний будинок на розі колишніх вулиць Куйбишева та Колгоспного провулка. Відтоді й до сьогодні там стоїть діюча Російська старообрядницька православна церква в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці, у якій регулярно проходять богослужіння.
Старообрядці, або старовіри, як відомо, — це частина православних християн, які сповідують віру, що існувала в Росії з моменту хрещення Русі повсюди більше шести століть. У середині XVII століття патріарх Никон за підтримки царя Олексія Михайловича провів церковну реформу: замінив двоперстя на триперстя, виправив богослужебні книги, обряди, ікони, з тим, щоб уніфікувати російську церкву з грецькою. Частина православних відмовилася прийняти нововведення і залишилася вірною старій вірі. За непокору старовірів страчували, переслідували, вони змушені були втікати на північ, до Сибіру, за межі країни на землі, що стояли пусткою, в ліси. Коли, за указом Катерини II, почалося заселення південних новоприєднаних земель (у цей період і було засновано Одесу), переслідування старообрядців припинилося. Так старовіри виявилися серед перших поселенців нового портового міста біля Чорного моря. Коли Бессарабія, де облаштувалося чимало старообрядців, увійшла до складу Російської імперії, їх кількість помітно зросла. Віру своїх предків нащадки старовірів зберігають і донині.