Астрономічна обсерваторія Київського національного університету ім. Тараса Шевченка міститься в центрі столиці. Узвишшя, на якому її зведено, називають Олеговою могилою — за переказами, саме тут прийняв свою смерть віщий Олег від коня свого. Видно, хтось заповзятливий пройшовся древнім пагорбом з рулеткою та калькулятором і зрозумів, що гроші лежать прямо під ногами, — тутешній простір позбавив сну не одного забудовника. Але чомусь пощастило саме фірмі ТММ. Тут вирішили побудувати три багатоповерхових будинки з підземними гаражами. Хоча якщо прибрати пам’ятку архітектури, яка охороняється державою, — тобто обсерваторію, будинків можна поставити й чотири…
В Інтернеті можна відшукати листа ректора КНУ В.Скопенка, адресованого київському міському голові О.Омельченку, в якому він просить «оформити КНУ ім. Т.Г.Шевченка право постійного користування земельною ділянкою площею 2,18 га для будівництва житлового комплексу з підземною автостоянкою з реконструкцією (знесенням, перенесенням) існуючої обсерваторії на вулиці Обсерваторній, 3». Датовано цю супліку 4 лютого нинішнього року. Новий лист, як бачимо з Інтернету, було підписано наступного ж дня проректором Ю.Сябренком і відправлено у Всеукраїнський науково-методичний центр архітектурної спадщини з проханням підготувати «історико-містобудівне обгрунтування. Оплату за виконані роботи проведе ТОВ «Фірма ТММ» на підставі договору з університетом». При цьому проректор посилається на доручення О.Омельченка від 5 (!) лютого ц.р., відповідно до якого, університет збирає висновки міських служб у зв’язку з запланованим будівництвом.
За словами астрономів, ректор у них нечастий гість — уперше прийшов сюди взимку, щоб повідомити новину про будівництво. З його слів вони зрозуміли, що обсерваторія має два варіанти — або переїхати на околицю міста в район виставкового комплексу «Експоцентр України», де знаходяться більшість факультетів університету, або, звільнивши територію під житлові будинки, розміститися на їхніх дахах.
— Гадаю, ректорові університету варто було б поцікавитися історією нашої обсерваторії, — розповів професор Олександр Осипов. — Попри занедбаність території і бідність, це ж не приблудне дитя університету, а науковий центр. Не роздумуючи, вирішили знести будинки, але ж там жили Всехсвятський, Нечипоренко, якого, до речі, звідси забрав НКВС. Вони створювали світову славу обсерваторії. Куди подіти експонати музею? Там зберігаються неоціненні рукописи, фотографії, унікальні документи, — де ще знайдеш «Часопис спостережень», розпочатий 1848 року?..
Лише далекі від астрономії люди можуть вірити в те, що обсерваторія зможе працювати на даху. Бували часи, коли рефрактор стояв на вежі, на рівні третього поверху. Але роботі дуже заважали пориви вітру, і вежу довелося демонтувати. І знаменита Віденська обсерваторія, і Паризька розмістили устаткування з упором на фундамент, дах для цього не придатний.
Сім’я професора А.Казанцева теж живе тут в одному зі старих будинків. Це житло вважається відомчим, квартиру не можна приватизувати, тож тепер доведеться здатися на милість переможців.
Але Анатолія Михайловича нині найменше турбує квартирне питання:
— Куди переселять, там і житимемо. Але переїзд обсерваторії на виставку — це катастрофа. На вивчення астроклімату, як правило, іде, у щонайкращому разі, декілька років, на Олеговому пагорбі цим займалися не одне десятиліття. Тож на зазначений відтинок часу припиняться всі дослідження і спостереження. Сонячний телескоп, створений колись нашими вченими, «помре» для науки — його не можна переміщати. Тому вчена рада обсерваторії категорично проти будівництва на нашій території і переїзду наукової бази на нове місце.
— Торік ЮНЕСКО ухвалила програму, що допоможе об’єднати й підвищити якість астрономічних досліджень у південно-східній Європі та Україні, — підтверджує А.Казанцев. — Ця впливова організація оцінює наш рівень, порівняно з іншими країнами регіону, як нормальний. З Великобританією, звичайно, не можемо суперничати, але на пострадянському просторі ми посідаємо гідне місце. Якщо зараз розпочнемо переїзд, то вже не зможемо займатися дослідженнями й автоматично випадемо з програми ЮНЕСКО, яка не тільки підтримує нас сьогодні, а й дає впевненість у майбутньому.
До речі, ми займаємося не тільки наукою, а й навчанням, просвітницькою діяльністю. Коли можна було спостерігати протистояння Землі й Марса, до нас приходило дуже багато відвідувачів. До того ж не лише студенти і школярі, а й співробітники іноземних посольств, що хотіли побачити живе зоряне небо...
Щоб серед сотень абітурієнтів вибрати лише десять майбутніх астрономів, треба не один рік терпляче й уважно працювати з підлітками так, як це роблять вчені обсерваторії.
— Коли було запущено перший радянський штучний супутник Землі, саме тут була основна станція, яка його спостерігала, — розповів директор Астрономічної обсерваторії КНУ Б.Гнатик. — Олександр Осипов проводив тоді всі дослідження, Москва з ним підтримувала постійний зв’язок. Це був справді зоряний час університетської обсерваторії. А нині ректорат визнає, що ми в них на останньому плані, й ніякого поліпшення фінансування не передбачається. Необхідно реформувати обсерваторію. Як варіант нам пропонують допомогу від фірми ТММ, що уклала договір про співробітництво з університетом. Правда, самого договору ми не бачили, але зі слів ректора і проректора, які були на зустрічі, стало відомо: ця фірма побудує на нашій території три елітні житлові будинки. За свої кошти ТММ може перенести телескопи на дахи цих же споруд. Університет одержить 10% житла для своїх співробітників. Корпус Беретті залишиться, а решту знесуть.
Колектив висловив свою думку — таке сусідство науки і будівництва неможливе. Університет фактично втратить цю територію.
— А обсерваторію хіба ні?
— Ректор нас запевнив, що вирішуватиме вчена рада, ректорат не буде нав’язувати свою думку, але це, за його словами, єдиний реальний варіант. Я ж вважаю, що нам необхідно реформуватися — лабораторний корпус може бути розміщений поруч із фізичним факультетом КНУ, а тут необхідно створити науково-просвітницький центр на кшталт тих, які працюють при університетах багатьох країн. Але одержати невідомо коли новий корпус на околиці, віддавши натомість землю на Обсерваторній, — це, на мій погляд, величезний удар по престижу як університету, так і держави загалом.
Не залишилася осторонь проблеми Українська астрономічна асоціація (УАА), очолювана академіком НАН України Я.Яцківом. У своїй заяві астрономи нагадують, що університетська обсерваторія вціліла в роки революції і громадянської війни, вистояла під час Другої світової війни, а ось тепер, у мирний час, змушена «капітулювати». За словами Ярослава Степановича, тут можливий тільки один варіант — збереження обсерваторії на її історичній території з подальшою реконструкцією. Астрономи звернулися зі своєю заявою в державні інстанції, у ЗМІ, надіслали її також членам опікунської ради університету, главою якої є спікер парламенту В.Литвин. Ярослав Степанович повідомив, що першим відгукнувся на їхнє звернення член опікунської ради, президент НАНУ Борис Патон, який висловився за збереження університетської обсерваторії...
Підтримав бойовий дух астрономів і лист головного управління містобудування, архітектури і дизайну Київської міськдержадміністрації (КМДА), в якому повідомляється, що це управління «у встановленому порядку не надавало позитивних висновків на забудову території Астрономічної обсерваторії КНУ».
Але будівельники стверджують, що договір з університетом уже підписано, і якщо вуз його розірве в односторонньому порядку, то муситиме заплатити неустойку. Хоча університет і утримується від коментарів, його позиція відома з раніше згаданого листа, в якому пропонується на вибір «реконструкція (знесення, перенесення) існуючої обсерваторії»…
P.S. На черговому засіданні містобудівної ради присутні хотіли взнати позицію головного управління охорони культурної спадщини КМДА, яку очолює Р.Кухаренко. Його відповідь дуже обнадійлива — в жодному разі не можна будувати на Олеговому пагорбі висотні будинки, адже це буде порушенням будівельних, моральних і всіляких інших норм. Ось тут час би всім аплодувати цій принциповості, але кажуть, цього не сталося тільки тому, що представник замовника зачитав вголос отриману ним офіційну позитивну (!) відповідь головного управління, підписану Р.Кухаренком. Навіть люті язики відзначили, що він блискуче вийшов із критичної ситуації: мовляв, на папері — моя думка як чиновника, а тут я висловив свою принципову позицію як громадянин! Схоже, держава цілком може пишатися громадянською позицією своїх чиновників, особливо коли ті перебувають поза своїми кабінетами. Шкода тільки, що з державним підходом у них не склалося.
Ми хотіли привітати Р.Кухаренка з таким мужнім вчинком і з перших рук дізнатися про деталі справи, але дівчина в приймальні з кимось довго обговорювала прохання з’єднати по телефону з шефом, а потім переадресувала на прес-центр. На жаль, за цим номером чутно було тільки автовідповідач. Повторне прохання з’єднати з паном Кухаренком дівчина знову довго з кимось обговорювала, і, мабуть, їй порадили не турбувати принципового шефа через дрібниці. Так і зависнуло в повітрі ще одне питання, котре не дає спокою багатьом киянам, які не забули скандал із приводу будівництва басейну під стінами Софії Київської і ресторану на території Києво-Печерської лаври. Як стверджувала столична прокуратура, на санкціях в обох випадках стояв підпис Р.Кухаренка. Цю історію я нагадала ще й тому, що деякі учасники обговорення обурювалися: «Ще ніхто нічого не зносить на Обсерваторній і нічого не будує, навіщо нагнітати обстановку!» Але ж, шановні добродії, після бійки, як відомо, кулаками не махають. Який сенс зараз обурюватися несмаком на Майдані Незалежності? Або заторам у районі Бессарабки? Там обіцяли спорудити підземні транспортні розв’язки, але якось сам собою утворився торговий центр. Чиновники тепер розводять руками — так уже вийшло, ну, не зносити ж тепер! Погодьтеся, коли з’являться житлові будинки на Олеговому пагорбі, обговорювати цю тему буде трохи запізно...