Якщо ви думаєте, що народжуєте своїх дітей, аби пізнати радість материнства й подарувати країні нових, таких потрібних їй громадян, то ви глибоко помиляєтеся.
Насправді ви народжуєте дітей для того, щоб уряд із першого по тридцятий день їхньої появи на світ зміг на них пропіаритися і, чого там приховувати, непогано заробити на відкотах із "пакетів малюка", яких ще не роздали, але які (через затягування термінів та порушення процедури їх закупівлі) вже стали притчею во язицех.
Із наближенням 1 вересня - анонсованої дати видачі перших бебі-боксів, ідея ця з кожним днем видавалася все дивнішою. І те, що починалося як непродуманий піар, тепер уже цілком тягне на велику аферу.
Нібито державна підтримка батьків при народженні дитини - ідея як не глянь чудова. З демографією в нас не дуже, і базовий бебі-бокс укупі з виплатами при народженні дитини - хороша підмога для сім'ї з невисокими доходами. У фінів така практика існує вже 60 років. Основне завдання - підтримати і зберегти в сім'ї дитину. Сім'я може взяти бебі-бокс або сертифікат у магазин. Уся процедура в Фінляндії розписана скрупульозно й максимально прозоро - від розрахунків медичного й соціального ефектів і до процедури відбору товарів для бебі-боксу та правил участі в тендері. Крім того, щорічно опитується населення, враховуються побажання.
В українських же реаліях історія з бебі-боксами, запущена урядом у публічний простір акурат до 1 червня - Міжнародного дня захисту дітей, стала виглядати непристойно з самого початку. Після презентації на останньому травневому засіданні Кабміну заступниці міністра соціальної політики з питань євроінтеграції Олександри Чуркіної на потік журналістських запитань чиновники відстрілювалися порожніми фразами. Очевидно, гадаючи, що ось запуститься проект, перші власники "пакет малюка" будуть задоволені й тим переб'ють незручні запитання. А там, дивитися, бажання порпатися в бюрократичних підтекстах і між рядками саме відпаде. Не вийде!
Відповідальне батьківство від безвідповідального уряду
Бебі-бокси - лише перший крок проекту державної підтримки відповідального батьківства, презентацію якого розміщено на офіційному сайті Мінсоцполітики. Дивитися на неї без дрожу не можна. Якими мотивами керувалися експерти ООН, вирішивши його підтримати, зрозуміти важко. Чи то кращих проектів в Україні не знайшлося, чи то зрозуміли, як можна заробити на цих.
Починається проект із визначення основних проблем, які він має вирішити: "старіння" материнства, наявність у 50% вагітних різних хвороб і щорічне народження 10% дітей з патологіями, які призводять до інвалідизації та смерті. Спірне абсолютно все. Особливо за наявності реальних проблем: сирітства при живих батьках - пияцтва й наркоманії в сім'ях, підліткової злочинності, жорстокості й байдужності стосовно дітей, недоступності кваліфікованої медичної допомоги та багато іншого. Але ці проблеми вирішувати складно, дорого й довго.
Значно простіше, поставивши перед собою абсурдні проблеми батьківства, взятися їх вирішувати не менш абсурдними методами: видаючи комплекти речей першої необхідності для немовлят породіллям, компенсуючи 1,5 тис. грн на оплату послуг няньки, які коштують набагато дорожче, і проводячи обстеження на TORCH-інфекції вже при подачі заяви про реєстрацію шлюбу. Ось така "турбота держави" - проста, зрозуміла і, за великим рахунком, нікому не потрібна.
"Оцінки з погляду соціальної ефективності - немає, - каже національний програмний директор "SOS Дитячі містечка - Україна" Дар'я Касьянова. - Про це не згадують ні О.Чуркіна, ні представники ЮНІСЕФ. А без соціальної складової бебі-бокси неефективні, - допомога має бути адресною і прозорою.
Що я маю на увазі під соціальною складовою? Наприклад, якщо мама планує отримати таку допомогу, то має стати на облік із вагітності в потрібний період.
"Пакети малюка" планують просто видавати кожній породіллі на виписці з пологового будинку. Тим часом отримувати коробку краще не в пологовому будинку, а вдома. Такий набір - хороша можливість увійти в сім'ю й запобігти жорстокому поводженню з дитиною. Це - профілактика відмов, здоров'я дитини й мами. Це має бути спільною роботою медика і соцпрацівника - виявляти соціальне неблагополуччя. Моніторинг за результатом - через три місяці після видачі. Дивимося динаміку, оцінюємо ризики, вирішуємо - продовжувати чи ні.
Але цієї складової немає. Ніде в документах я її не знайшла. Хоча цим питанням має займатися департамент соцпослуг Мінсоцполітики".
Без цього бебі-бокси - просто впізнаваність, цитованість і лояльність. Принаймні так прем'єр Гройсман із міністром соцполітики Ревою думали у травні, представляючи ідею громадськості.
Відсоток за послуги і медаль за заслуги
Питання з няньками та "безпрецедентно важливим для міцного шлюбу" аналізом на TORCH-інфекції відкладено на перспективу. А ось "пакети малюка" прем'єр пообіцяв видавати з 1 вересня. Пообіцяв, забув, схаменувся, що нічого для цього не зроблено, аж у серпні, коли не залишилося часу на пошуки коштів, складання тендерної документації, оголошення і проведення закупівель, пошук переможців та доставку врочистих пакетів породіллям. Ну, буває, не розрахували сил.
Так це виглядає. Насправді ще на початку червня було створено ініціативну робочу групу з представників громадських організацій і експертів, яка стала посилено працювати над складанням списку предметів для "пакета малюка" - обдуманий мінімум.
Установку громадським активістам дали на те, що в суму 5 тис. грн мають входити упаковка й логістика. Список розрахунковою вартістю до 3 тис. грн, складений робочою групою на початку червня, за винятком окремих позицій, у цілому був прийнятий тільки до 26 червня. Далі його подали на погодження в Мін'юст. Уже затверджений список прес-служба Мінсоцу розіслала журналістам 15 серпня.
В очі відразу впало, що деякі предмети зі списку мають нетипові розміри, яких в Україні не знайти, наприклад матрацик, багаторазова непромокальна пелюшка, та й сама коробка. Всі ці речі в такій специфікації та розмірах скопійовано з "фінської коробки". До речі, і підгузки 1-го розміру (2-5 кг) у кількості 94 шт. уже зняті з виробництва і в Україні не продаються. Тобто вітчизняних виробників і постачальників від участі в проекті відбрили зразу, не стануть же вони в стислий термін шити матрацики нестандартних розмірів і шукати незрозуміло де підгузки, що "вийшли з моди". Але, можливо, ці речі, так і не долетівши, наприклад, у Сомалі або на Таїті, завалялися десь на складах ЮНІСЕФ...
І все-таки ключове питання було в тому, хто ж оплатить "пакет малюка". Згідно з постановою Кабміну №512 від 20.06.2018 р., місцеві бюджети мусять профінансувати цю ініціативу за кошти субвенції з Держбюджету на виплату допомоги сім'ям із дітьми, незаможним сім'ям та інвалідам. Дуже спірно, що це саме та кишеня, в якій треба було шукати кошти на бебі-бокси. Та, оскільки прем'єр реформ не провів, інвестицій не залучив і навіть приватизацію держпідприємств не прискорив, доводиться відбирати гроші в інвалідів та незаможних. Тим більше що нібито знайшлися спонсори, готові підтримати запаморочливі ініціативи Кабміну.
20 серпня у МЕРТ під номером 3919 було зареєстровано проект міжнародної технічної допомоги "Забезпечення соціального захисту і відповідального батьківства в Україні" у рамках Меморандуму України з ООН, вартістю 25 млн дол., терміном реалізації два роки (1.07.2018 - 1.06.2020), де донором значилися ЮНІСЕФ і ЮНОПС (Управління ООН з обслуговування проектів), виконавцем - ЮНОПС, бенефіціаром - Мінсоцполітики, а реципієнти - "будуть визначені у процесі реалізації".
Згідно з договором, відправленим у регіони, допомогу ООН надаватиме Україні ЮНОПС. У проекті угоди з ЮНОПС ідеться вже про співфінансування проекту. Правда, суму не зазначено. Тобто, за ідеєю, частину коштів вилучать із субвенції, а частина надійде від ЮНОПС. Але тільки за ідеєю.
Реалізувати проект так квапилися, що 16 серпня ще збирали в Мінсоцполітики селектор і вносили зміни в угоду з ЮНОПС. Підписувати угоду мають ОДА, і вони не поспішали це робити з об'єктивних, на наш погляд, причин. По-перше, цим вони підтвердять, що готові виконати наперед нездійсненне, враховуючи час, який залишався до 1 вересня, завдання. По-друге, всі розрахунки, згідно з договором з ЮНОПС, будуть у доларах США, що додає курсових ризиків і так ризиковому проекту. Але головне - горезвісне співфінансування взагалі таким не є. Згідно з договором, департамент соціального захисту населення перераховує кошти ЮНОПС, а не навпаки. ЮНОПС лише надає допомогу у "здійсненні заходів" угоди і бере за це додатково 4,5% комісійних.Усе, що робитиме ЮНОПС, - це в певній кількості формувати "пакет малюка" відповідно до переліку, затвердженого наказом Мінсоцполітики, і поставляти на склад, визначений департаментом соцзахисту.
Тобто ЮНОПС - не донор, а простий агент (за бюджетні гроші), який бере плату за те, що можна було б цілком зробити самотужки за ці ж гроші, заощадивши 4,5%.
При цьому угода з ЮНОПС знімає з нього будь-які ризики за збої в поставках, перекладаючи їх на постачальників та департамент соцзахисту. Департамент же зобов'язується оплатити всі судові витрати і відшкодування, якщо ЮНОПС припуститься помилок у роботі. Перспективна міжнародна співпраця, нічого не скажеш.
Імовірно, сталося таке: прем'єр і міністр соціальної політики не оцінили своїх сил та бюрократичних здібностей, дали наперед нездійсненну обіцянку населенню і в останній момент зрозуміли, що закупівлю товарів та формування бебі-боксів на рівні регіонів виконати не встигнуть. Це довго, складно, а головне - товари в різних областях різнитимуться, як і рівень виконання завдання. Тоді вони вирішили залучити агента, який усе зробить за них, - швидко, централізовано, уніфіковано. Кабмін і без ЮНОПС міг провести таку закупівлю, тільки для цього треба було знайти інше джерело фінансування, все-таки субвенцію обласним бюджетам мають витрачати обласні бюджети. Сума невисока (виходячи з даних Мінсоцполітики, близько 667 млн грн до кінця року), за бажання, знайти ці кошти можна було б, процедура закупівель відпрацьована, список є, людського ресурсу в Мінсоцполітики більше, ніж ефекту від нього. Завдання було цілком під силу, головне - вчасно почати. Але почали, як завжди, в останній момент, не встигнувши навіть джерело фінансування змінити.
Звісно, агента знайшли швидко, - що вартує організації, яка поставляє гуманітарну допомогу в планетарному масштабі, організувати поставку 400 тис. коробок із підгузками (стільки дітей, за даними Мінсоцу, народжується в Україні на рік). Їм - відсоток за послуги, Гройсману з Ревою - медаль за заслуги. Але прив'язка до субвенції як до джерела фінансування зумовила необхідність підпису угоди з ЮНОПС усіх областей. По суті, ОДА мають дати добро на те, що їхні гроші візьмуть і перерахують ЮНОПС, а зверху ще й 4,5% заплатять. Багато з них не погодилися. Завдяки децентралізації в цій країні з'явилися регіональні керівники, які не хочуть беззастережно виконувати вказівки центральної влади. На селекторах їм погрожували взагалі відібрати субвенцію, тиснули великим авторитетом ЮНОПС і невеликим авторитетом соцміністра.
Але буква закону на боці тих керівників ОДА, які відмовилися від цієї очевидної афери. Саме вони, згідно з постановою №512, мають забезпечити до 1 вересня 2018 р. закупівлю товарів, робіт і послуг, пов'язаних із комплектацією "пакета" та його доставкою в пологові будинки. І, починаючи з 1 вересня, вже їх роздавати. З них, на відміну від ЮНОПС, ніхто відповідальності не знімав. Та й міжнародна технічна допомога, відповідно до національного законодавства, надається Україні на безплатній і необоротній основі. І в це формулювання не вписується схема "ми вам - частину держсубвенції, ви нам - товар, ми вам - відсоток за послуги". А закон про публічні закупівлі не повинен ігноруватися тільки тому, що, як сказав представник Мінсоцполітики на селекторі, "є розпорядження Кабміну - треба виконувати. Якщо ми все будемо робити правильно, то ми взагалі нічого не зможемо зробити". На яких підставах Держказначейство перераховуватиме кошти субвенції, якщо жодних закупівель не було, поки що незрозуміло.
До вартості самих бебі-боксів теж є запитання. Згідно з постановою №512, вартість "пакета", без урахування витрат на закупівлю, комплектацію та доставку,становить не більше 5 тис. грн. Роздрібна вартість товарів, що входять у комплект, варіюється від 2,7 тис. (за підрахунками активістів) до приблизно 3,5 тис. грн (Див. список. Для підрахунку ми брали далеко не найдешевші товари, а ті, які були в наявності на сайтах і приблизно підходили за розмірами та відповідали вимогам списку. І навіть вписали в витрати невраховану в п'ятитисячному кошторисі коробку). Гуртова буде ще на 10-20% дешевшою. Куди подінеться різниця, якщо при цьому у вартість не включені ні упаковка, ні логістика? Її додати до суми комісійних, які отримає ЮНОПС?
Регіони нарікали, чинили опір і торгувалися, особливо непримиренні почали засилати документи й заяви в НАБУ. КМДА, відкинувши договір, оголосила тендер на Prozorro. Ситуація явно вийшла з-під контролю. Прем'єр спробував усю відповідальність перекласти на Мінсоц. 22 серпня на засіданні уряду Кабмін уніс зміни до прийнятого положення, змістивши акценти - ініціатива належить не Кабміну, а Мінсоцполітики. Ті, злякавшись відповідальності, обіцяли, що дотиснуть усі регіони до терміну. Сам термін видачі бебі-боксів наближався невблаганно. І тоді його ще трішки відсунули, внісши зміни до постанови Кабміну №427 від 30.05.2018 р.: "з 1 вересня 2018 р. надання при народженні дитини одиноразової натуральної допомоги "пакет малюка" у рамках державної допомоги сім'ям із дітьми, але не пізніше, ніж через 30 днів після народження дитини".
Запитання і не відповіді
Прояснити ситуацію DT.UA спробувало, надіславши запити керівникові офісу ЮНОПС в Україні Армену Чобаняну та заступнику міністра соціальної політики з питань євроінтеграції Олександрі Чуркіній.
Запитання були такі.
1. Який соціальний ефект очікується від реалізації програми держпідтримки відповідального батьківства, якщо одним із перших її кроків є "пакет малюка", що його батьки немовлят мають отримати вже 1 вересня 2018 р.? Якими методами (покроково) цього ефекту буде досягнуто? Яким чином, хто і з якою періодичністю проводитиме моніторинг виконання програми та досягнутого нею ефекту?
2. Чи буде оголошено тендер через систему Prozorro на закупівлю речей для "пакета малюка", як про це заявляла О.Чуркіна в ефірі UA:Перший? Чи пакети вже закуплено через міжнародні організації, про що свідчать проектні угоди ЮНОПС із ОДА? Хто в такому разі є їхнім постачальником, і чи не суперечить це Бюджетному та Сімейному кодексам України?
3. За нашими розрахунками, речі зі списку "пакета малюка" коштують від 2,7 до 3,2 тис. грн. Заявлено - 5 тис. грн без упаковки і логістики. Як ви можете це прокоментувати? І чи входять у ці 5 тис. грн 4,5%, які з кожного пакета, згідно з угодою, отримає ЮНОПС? Скільки в середньому буде витрачено на логістику та упаковку?
І запитання тільки для ЮНОПС.
4. На які ще заходи будуть витрачені кошти проекту "Забезпечення соціального захисту і відповідального батьківства в Україні" (25 млн дол. США) з 1.07.2018 по 1.06.2020 рр., які джерела та механізм співфінансування?
Відповідь від ЮНОПС надійшла у вигляді телефонного дзвінка: "Запит отримали. Допомоги попросив уряд, а точніше - Мінсоц. Оскільки не всі області підписали договори, керівництво вирішило поки що не коментувати. Щойно всі підпишуть, ми перетелефонуємо".
Чесних відповідей від Мінсоцу ми, взагалі-то, не очікували. Але ті, що нам надіслала прес-служба, читати просто соромно. Загальні фрази й неповні відповіді на запитання 1, 2. І повне ігнорування цілком конкретного запитання 3.
За даними DT.UA, на 30 серпня договори з ЮНОПС підписали 22 ОДА, до цього переліку входить і Київ. Триває тиск на Луганську й Івано-Франківську області. Донецька ОДА, відкинувши договір, написала заяву в НАБУ. На сьогодні частину бебі-боксів уже закуплено ЮНОПС, щоб 1 вересня хтось щось усе-таки отримав. На всіх їх не вистачить (у запасі тепер ще 29 днів), але картинка для новин буде. Якщо бадьорі телесюжети про відвідини прем'єром пологових будинків батьківщини це підтвердять, запитань без відповідей побільшає. На якій підставі проводилася закупівлі, якщо не були підписані всі угоди? Хто і якими коштами оплатив ці товари? Як усі ці процедури вписуються в рамки національного законодавства? А головне - чи хтось відповідатиме за порушення законів? Може, краще замість підгузків і повзунків подарувати українським дітям правову державу, в якій рішення приймаються прозоро й чесно, закони виконуються, а відповідати за помилки - не бояться?
Прикро, якщо хтось намагається вкрасти частину субвенції для незаможних, "впаривши" нашим дітям списану гуманітарку. Ще більш прикро, коли це робиться так очевидно й по-дурному. Хто від цього виграє? І чи буде в результаті цьому радий? У якісь моменти приховати непрофесіоналізм дуже важко, а в якісь - настане кримінальна відповідальність.
Просимо цю статтю вважати офіційним зверненням до НАБУ.