Третину свого життя сучасна жінка проводить у менопаузі. Загалом нічого трагічного в тому факті, що жінка більше не може стати матір’ю, не було б, якби не ставлення суспільства до «дами клімактеричного віку», не страх втратити колишню зовнішність і не наслідок гормональної перебудови для всього організму. Як боротися з останнім медики придумали ще півстоліття тому, розробивши метод замісної гормональної терапії (ЗГТ). Вона полягає в призначенні жінці естрогенів чи їхній комбінації з прогестеронами замість уже не продукованих організмом у потрібних кількостях гормонів. Тривалий час така терапія вважалася панацеєю для збереження здоров’я жінки в період менопаузи. А що відбувається насправді?
Зменшення продукування гормонів супроводжується так званим клімактеричним синдромом, від якого страждає ледь не половина жінок віком від 45 до 50 і більше років. З’являються несподівані припливи жару і нічне потіння (у декого через це навіть розвивається безсоння), головний біль, запаморочення, стрибки тиску, прискорене серцебиття і біль у суглобах. Жінка почувається пригніченою, впадає в депресію, нерідко дуже тяжку і тривалу, погано спить, у результаті чого може дуже швидко перетворитися на справжню стару бабу.
Плюс до всього починає змінюватися і зовнішність. Поступово втрачає еластичність шкіра, з’являються зморшки, погіршується стан волосся, втрачають пружність м’язи, збільшується загальна вага тіла. «Що ж, нічого не вдієш — старість», — думає багато хто і змиряється з неминучим. Тим часом старість у настільки молодому за сучасними уявленнями віці, як 45, 50 і навіть 60 років, — це стан не здоров’я, а свідомості. Правильно призначена замісна гормональна терапія не лише знімає неприємні симптоми, а й сприяє розгладжуванню передчасних зморщок, перешкоджає збільшенню ваги, словом, повертає організм практично в той стан, у якому він перебував до настання менопаузи.
Однак, зрозуміло, що лише задля збереження зовнішності жоден лікар не став би призначати гормони. Все лихо в тім, що зміна обміну речовин нерідко спричиняє остеопороз, діабет, гіпертонію та серцево-судинні захворювання. Лікувати кожен із них окремо — заняття невдячне: доводиться приймати близько десятка і більше таблеток щодня, чимало з яких знижують дію одне одного. Вчасно ж призначена ЗГТ здатна за допомогою одного препарату запобігти розвитку більшості з перелічених тяжких захворювань.
Однак попри настільки дивовижні результати, суперечки навколо цього методу сучасної ендокринної гінекології з кожним роком розпалюються дедалі жорсткіші. Річ у тім, що опоненти, проводячи практично аналогічні дослідження, отримують прямо протилежні результати.
З одного боку, існує низка авторитетних досліджень, які доводять позитивний вплив гормонотерапії на організм зрілої жінки. Приміром, вона на третину знижує ризик розвитку ішемічної хвороби, зменшує можливість виникнення діабету, деяких урологічних захворювань, а також різкого зниження гостроти зору. Дані багатьох досліджень підтверджують, що адекватне гормональне заміщення запобігає втраті кісткової маси, викликаної дефіцитом естрогенів, і знижує кількість переломів. Одночасно значно знижується ризик раку товстої кишки, порівняно з жінками, котрі не приймають замісну гормонотерапію. При ранньому початку лікування естрогени протидіють розвитку атеросклерозу — за рахунок впливу на стінки судин і жирового обміну. Завдяки захисній дії на судинну стінку і судинорозширювальному ефекту, уведені гормони позитивно впливають на артеріальну систему (за відсутності тяжких атеросклеротичних уражень судин).
З іншого боку, результати не менш авторитетних досліджень свідчать про те, що ЗГТ, навпаки, підвищує ризик серцево-судинних захворювань, ймовірність утворення кров’яних тромбів у легенях, розвиток раку яєчників і молочної залози, не справляючи при цьому ніякого впливу на розвиток хвороби Альцгеймера та депресії. У чому ж річ? Сьогодні понад 20 млн. жінок у всьому світі (від 20 до 40% у західних країнах і до 2% в Україні) приймають замісну гормональну терапію. Невже всі вони тільки шкодять своєму здоров’ю?
— Останнім часом з’явилося багато публікацій, котрі запевняють, що гормони — це погано, — коментує президент Української асоціації з менопаузи, професор Тетяна Татарчук. — Начитавшись їх, чимало пацієнтів приходять до лікаря і просять не призначати гормонотерапію. Нинішня ситуація дуже нагадує ту, що відбулася свого часу з антибіотиками. Спочатку вони здавалися неймовірно ефективними: люди перестали вмирати від багатьох невиліковних на той момент хвороб. Але потім антибіотики стали призначати не тільки для лікування серйозних хвороб, а й для профілактики: варто дитині закашляти, як вона відразу отримувала антибіотик. Таке застосування, природно, почало викликати ускладнення. Однак відмовлятися від антибіотиків не можна, так само як і від ЗГТ. Як і антибіотики, вона показана далеко не всім. Тільки для того, щоб позбутися зморщок, пити гормональні таблетки не можна. Рішення про їхнє призначення може приймати лише лікар, який проведе обстеження і підбере необхідний препарат й індивідуальну дозу.
При цьому ніхто з прибічників замісної гормонотерапії не заперечує можливості побічних ефектів. Так, уперше розпочата гормональна терапія вже за наявності захворювань серцево-судинної системи (стенокардія, атеросклероз чи попередній інфаркт міокарда) може негативно вплинути і не підходить для вторинної профілактики цих захворювань. Таким пацієнткам якщо і призначають гормонотерапію, то тільки в комплексі з відповідним терапевтичним лікуванням (наприклад, статинами) і при постійному спостереженні гінеколога та кардіолога. Існують дані, що вказують на зростання відносного ризику венозних тромбоемболічних захворювань при гормональній терапії. У 50-річної жінки абсолютний ризик збільшується на один випадок на тисячу жінок у рік. Насамперед ризик підвищений на початку терапії й у тих жінок, у яких в особистому та/або сімейному анамнезі є вказівки на схильність до тромбоутворення.
Всі ризики добре відомі, тому лікар у кожному окремому випадку старанно зважує користь і ризик терапії для пацієнтки. Але протипоказання є практично при кожному лікувальному заході: навіть при прийомі звичайних вітамінів чи таблеток від кашлю. Однак противники ЗГТ наводять дані, які дискредитують методику і вказують на її явну шкоду.
— Дійсно, — пояснює заввідділу Інституту ендокринології й обміну речовин ім. В.Комісаренка, член-кореспондент НАН і АМН професор Олександр Рєзніков, — у деяких дослідженнях показано збільшення випадків раку молочної залози і серцево-судинних захворювань на тлі прийому ЗГТ. Але вся річ у тім, що в цих дослідженнях брали участь жінки старше 63 років, тобто у віці, коли існує безліч інших ризиків розвитку тяжких захворювань. Замісна ж гормонотерапія найбільш ефективна при своєчасному призначенні — із перших порушень циклу і появи клімактеричних симптомів. Що ж стосується раку молочної залози, то гормони не провокують його розвиток. Просто при призначенні ЗГТ пацієнтка в обов’язковому порядку проходить ретельне обстеження, у тому числі і мамографію, за допомогою якої виявляється вже наявна пухлина.
Якщо ж діяти розумно, то замісна гормональна терапія на ранніх етапах, на думку старшого наукового працівника Інституту кардіології ім. М.Стражеска доцента Ірини Давидової, може виявитися справжнім благом. «З допомогою ЗГТ, — пояснює вона, — ми прибираємо тло, на якому можуть потім розвиватися атеросклероз, артеріальна гіпертензія та інші захворювання. У деяких випадках вона є базовою терапією, котра покращує ефект інших методів».
— Бачили б ви пацієнток, — розповідає завкафедрою акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького професор Віра Пирогова, — яких привів до лікаря саме клімактеричний синдром. Його симптоми часто не лише змінюють настрій і зовнішність, додаючи зайві років 20, а й призводять до того, що жінка просто не в змозі працювати. Зате вже через три місяці застосування ЗГТ, котра покращує всі функції організму, жінка буквально перетворюється і знову стає молодою, енергійною, здатною плідно працювати.
Словом, сьогодні ясно одне: у багатьох випадках замісна гормонотерапія справді робить чудеса, повертаючи жінці, здавалося, назавжди втрачене відчуття молодості і колишню радість життя. Але не слід впадати у відчай і тим, кому така терапія протипоказана повністю чи частково.
У ряді випадків — при слабо виражених клімактеричних порушеннях — допомагають різні рослинні екстракти, що містять естрогеноподібні речовини — фітоестрогени. Також медики рекомендують активний спосіб життя, позитивні емоції, заняття спортом і раціональне харчування. Для профілактики остеопорозу рекомендують збалансовану дієту з підвищеним вмістом кальцію чи щоденну зарядку або серйозні заняття спортом: біг, теніс, аеробіка, шейпінг. Подібні заняття допомагають збільшити щільність кісток і зменшити ризик захворювання. До того ж, продовжуючи займатися спортом, жінка залишається сильною, гнучкою і спритною, а отже, зменшується й імовірність того, що вона впаде і щось зламає. Заняття спортом покращують настрій, а отже, знімається і частина психологічних проблем.
Тож на кого перетворитися після 45-ти — на «ягідку» чи злісну і буркотливу «бабу-ягу» — залежить від самої жінки, її бажання зберегти молодість і енергійність. Ну а якщо необхідно, то на допомогу можна покликати гормональні таблетки.