У місті Лева набувати туристичних вражень можна кількома способами. Перший — записатися на екскурсійну подорож, другий — просто зібрати речі, сісти у вихідні на поїзд чи автобус і махнути куди душа забажає. Організована місцевою туристичною фірмою автобусна екскурсія буде набагато комфортніша, проте влетить у добру копійку. «Дика» поїздка теж задоволення не з дешевих: на дводенну подорож необхідно зібрати не менше ніж 500 грн.
Перше питання, яке необхідно вирішити заздалегідь, — забронювати місце в готелі, що не завжди легко. (Завдання значно спрощується, якщо маєте у Львові друзів чи добрих знайомих, котрі нададуть вам притулок.) Найдешевше місце в тримісному номері не найдорожчого і не найкомфортнішого львівського готелю коштує 40 грн., у двомісному — удвічі дорожче. Отже, вигідніше приїжджати втрьох. Чимало львівських готелів розраховані на заможних клієнтів, тому їхні не завжди виправдані ціни часом вельми «кусаються». Туристи нерідко дивуються, що вода — за графіком, але нічліг у двомісному номері дво- тризіркового готелю становить близько 160—180 грн. За номер у готелях середнього класу «Власта», «Львів», «Незалежність» узагалі доведеться викласти приблизно 400 грн. Тішить лише те, що кількість львівських готелів постійно зростає. З’явилися нові місця розміщення на околицях міста — «Перлина Львова», «Галактика». Сподіватимемося, з часом конкуренція змусить їхніх власників знизити ціни.
Туристичний сезон у Львові розпочинається з другої половини квітня. На першотравневі свята наше місто стає тотально польським: у цей період у сусідів — день Конституції, і поляки влаштовують собі тривалий вікенд. Місця в готелях замовляють за півроку. Це часто ставить у незручне становище вітчизняні туристичні фірми, які продають тури з ночівлею у Львові, а потім починають гарячково шукати, де розселити туристів.
Проте подорожувати Львовом можна будь-якої пори року. Якщо налаштовані відчути дух старовинної архітектури, то цьому не завадить навіть дощ: він лише підкреслить сувору вишуканість цих споруд. Місто, звичайно, можна оглянути самостійно, але краще зробити це у складі екскурсійної групи. У першому випадку доведеться запастися різноманітними путівниками, однак часу на їх вивчення буде обмаль. Не розраховуйте, що вам допоможуть місцеві жителі, на жаль, переважна більшість львів’ян мало або майже нічого не знає про рідне місто. Послуги екскурсовода, залежно від маршруту, обійдуться в середньому приблизно в 150 грн., автобусна екскурсія — майже вдвічі дорожче. Нині немає, як раніше, збірних екскурсійних груп, отож гіда доведеться замовляти самому. Втім, якщо пощастить, можете приєднатися до якоїсь групи. Подорож містом триває зазвичай не менше ніж три години, зате інформації та вражень матимете вдосталь.
Туристів же, головним чином поляків, приваблюють розташовані у старій частині міста ретро-кафе. Одне з таких — на площі Ринок: з дубовими лавами, старовинними інтер’єрами та стилізованим посудом. Вас пригостять супом із галушками, українським борщем, і, звичайно ж, варениками. Втім, вареники у Львові ще треба пошукати: оскільки коштують вони дешево, то й годувати ними не вигідно.
Неподалік — ресторанчик «Старий рояль», де справді стоїть цей інструмент. Трохи далі — сучасніший «Ноїв ковчег». Завдяки рекламі та гарному ставленню до клієнтів популярними є ресторанчики «Шері», «Кактус», кав’ярні «Дзиґа», легендарна «Під синьою пляшкою», «Світ кави», кондитерська «Вероніка». Не прогадаєте, якщо завітаєте до ресторанчика «Фреска», що на вулиці Краківській, власники якого витратили чималі кошти, щоб зберегти його найбільшу цінність — фрески початку XIX ст. Випити справжньої кави вам запропонують у фірмовій кав’ярні «Галка» на вулиці Ковжуна.
У Львові вже тривалий час функціонують своєрідні кав’ярні, де збираються художники, архітектори, актори та інші представники богемних професій. На розташованій неподалік від площі Ринок вулиці Вірменській є кав’ярня із досить недорогими стравами, де збираються художники. Тут ви зможете випити кави, посмакувати тістечками. А в ресторані «Порохова вежа», що на Валах, зустріти відомих архітекторів. Утім, розповідати про всі ці «смачні» місця марна справа: краще один раз побачити, аніж сто разів почути.