Під час дослідження, проведеного групою педіатрів, алергологів та імунологів із Медичного коледжу штату Джорджія, було встановлено, що можливість виникнення алергії у дітей, які на першому році життя тісно спілкувалися з двома або більше домашніми тваринами, на 75% нижча, ніж у тих, хто був позбавлений такої можливості. Причому якщо коло спілкування дитини обмежувалося лише однією твариною, жодного хоч скільки-небудь істотного ефекту виявити не вдалося.
Спостереження велися за п’ятьмастами дітьми, котрі народилися у період з квітня 1987 року по серпень 1989 року, а домашніх тварин репрезентували коти та собаки.
Отриманий результат не так несподіваний, як парадоксальний. Упродовж тривалого часу вважалося, що саме тварини і є тим чинником, від якого сучасна медицина намагається насамперед ізолювати дитину, схильну до алергічної патології.
Водночас висновки вчених авторів дослідження частково підтверджуються і деякими проведеними раніше в Європі дослідженнями, які засвідчили, що діти, котрі виросли поруч із тваринами, значно рідше хворіють на різні алергічні захворювання. Більше того, дані американських фахівців відповідають новому напряму в медицині, прихильники якого вважають, що нинішнє довкілля стало «занадто чистим». Останній постулат важко зрозуміти й логічно обгрунтувати, оскільки у світі щодня синтезується від 30 до 50 нових хімічних сполук, а це аж ніяк не сприяє чистоті — радше навіть навпаки.
Ці ж таки вчені вважають, що проведення вакцинації і застосування антибіотиків послабили імунну систему, внаслідок чого набули великого поширення алергія й астма.
Що ж до антиалергічного впливу домашніх тварин, то, швидше за все, ніякої загадки тут немає: часте контактування з алергенами в малих дозах приводить до поступового притуплення реакції імунітету на подразник, що фахівці називають десенсибілізацією. До речі, останній метод широко застосовується алергологами для лікування різних алергічних реакцій.