Перебуваючи майже рік в Едмонтоні, я все думав, куди ж мені податися на відпочинок — так щоб було і близько, і цікаво. І ось трапилася нагода разом із групою Альбертського подорожнього бюро (Alberta Travel) відвідати найближчі околиці: курорт «Лілове озеро» (Lily Like Resort), Національний парк «Elk Island» та Село спадщини української культури. Разом вони входять до «Калинового краю» (Kalyna Country) — унікального екомузею, що поєднує проживання на заповідній території, сучасний рівень інфраструктури відпочинку й дозвілля із збереженням історичних місць, експонатів та підтриманням первісного ландшафту.
Ось індіанська дорога, якою століттями, знаючи дику місцевість, ходило корінне населення цих місць — індіанці. Далі нашаровується пізніша історія: стара залізниця, прості дерев’яні хати перших поселенців, незліченна кількість церков, розкиданих безкрайніми просторами альбертських прерій. У деяких із них, до речі, й досі правлять церковну службу. Найголовніше: ніхто не збирається все це знищувати. Адже ці місця надають Альберті неповторного історичного колориту, що, як з’ясувалося, до того ж має практичне застосування і є базою відпочинку та краєзнавства. Особисто мені приємно відзначити, що екомузей має українську домінанту, оскільки його територія була спочатку заселена переважно емігрантами з України, хоч тут також помітна присутність й інших етнічних груп: німців, поляків, євреїв, румунів, індіанців та ін. Усе це створює неповторну канадську мозаїку, чим і приваблює численних мешканців Альберти та туристів.
Трохи стомившись від дороги, спочатку заїхали ми до курорту «Лілове озеро», який вражає не лише романтичною назвою, а й своєю простотою та оригінальністю. Ліпшого місця й шукати не треба, якщо ви втомилися від міського гамору та метушні, хочете побути на самоті чи в гурті друзів, відсвяткувати день народження чи весілля або й провести ділову зустріч. Поруч із затишними помешканнями тут є чудові зали ресторанів та барів із вишуканою смачною їжею, ігрові зали. Можна також розважитися риболовлею, поплавати у човні, пограти у фісбі-гольф, поїздити верхи на конях або просто «поспілкуватися» з тваринами, які або вільно прогулюються (лами), або є в зоопарку (олені, дикі кабани); взимку до послуг відпочиваючих лижі та ковзани. Лише за $99 на дві доби тут можна розкішно провести вікенд.
Одне з місць, що приваблюють мандрівників до Калинового краю, — це безумовно, мальовничий «Елк Айленд Парк», розташований за 45 км на схід від Едмонтона, площею 194 кв. км. Це, по суті, збережений у первісному вигляді острів дикої природи, де можна побачити степових та лісових бізонів, лосів і мусів, спостерігати за птахами або просто подихати запашним лісовим повітрям, побути біля озера чи поплавати у човні.
Завершальним етапом нашого денного туру стало Село спадщини української культури — музей просто неба, що лежить за 35 хвилин їзди на схід від Едмонтона. Спочатку приватна власність, музей згодом відійшов до уряду і став територією державно-історичного значення та джерелом оновлення всього регіону. Саме село-музей дало поштовх розширенню заповідної зони і створенню Калинового краю. Значною мірою воно нагадало мені подібні музеї під відкритим небом у Києві, Переяславі-Хмельницькому та Чернівцях. У досить докладних деталях тут відтворено освоєння цього краю українськими емігрантами, їхній побут, спосіб ведення господарства, особливості громадського життя. Стежка вивела нас до бурдею — заглибленого в землю маленького приміщення, в якому мешкали по приїзді новоприбульці. Згодом вони будували невеликі хати, як правило, на дві кімнати, де юрмилася велика родина. Біля хати — невеликий город та підсобні приміщення. Цікаво, що для максимальної ідентичності присадибні ділянки засаджені тією городиною, яку вирощували першопоселенці; свій первісний вигляд зберігають тут і свійські тварини: кури, вівці, свині, коні. Атмосферу життя першопоселенців відчуваєш, заходячи до однокімнатної школи та церкви, крамниці чи кузні, готелю чи складу. Проте найбільше вражає театралізація завдяки співробітникам музею, які, переодягнуті в першопоселенський одяг, ходять вулицями села або пораються біля хати, говорять українською мовою — одне слово, оживляють історію. Тому не намагайтесь, наприклад, купити щось у крамниці за сучасні гроші. Вам просто скажуть, що не знають таких грошей.
Отакою цікавою та насиченою виявилася моя мандрівка Калиновим краєм. Тим більше, що мали всезнаючого гіда — Ярса Балана, одного з засновників екомузею, який зі знанням справи, цікаво розповідав нам, допитливим мандрівникам, про історію і сьогодення цього мальовничого куточка Канади, що так нагадує Україну. Але я захопився розповіддю — приїжджайте і переконайтеся самі. Докладнішу інформацію про Калиновий край можна знайти на інтернет-сторінці: www.kalynacountry.ab.ca.