UA / RU
Підтримати ZN.ua

Українці - лідери серед мігрантів у Росії та Польщі

Українці опинилися на десятому місці серед тих, хто виїжджає до розвинених країн, а до першої трійки списку входять китайці, румуни та індуси. Такий висновок зробили експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Українці очолюють списки нових мігрантів у Росії та Польщі. Популярною залишається і Чехія, де українці на першому місці також серед тих, хто просить притулку.

У 2009 році (це останні статистичні дані, які цього тижня оприлюднили у паризькій штаб-квартирі ОЕСР) на Захід виїхали 126 тисяч українців - це на 14% менше, ніж у 2007 році. Українці часто вирушають і до Росії, де у 2009 році зафіксовано 46 тисяч мігрантів.

До Польщі мігрували 10 тисяч українців. Громадяни України також на першому місці серед нових мігрантів у Чехії - 8 тисяч, хоча це у п'ять разів менше у порівнянні з 2007 роком. Через світову фінансову кризу офіційна Прага істотно обмежила доступ іноземцям на свій ринок праці.

У 2009 році у Чехії заявки на отримання політичного притулку подали 220 українців, а десять років тому - майже 4,5 тисяч. У 2009 році у Росії прохання про притулок подали 10 українців, у Словаччині - 13, у Польщі -36.

У той же час у Польщі та Чехії вихідці з України активно реєструвалися як підприємці. В обох країнах вони на другому місці після в'єтнамців серед іноземців, які займаються підприємництвом.

Також експерти відзначають, що переважна більшість українських мігрантів в Італії - жінки. У 2009 році було офіційно зареєстровано 174 тисячі вихідців з України, з них 80% - жінки. Вони допомагають італійцям доглядати за дітьми, літніми та хворими людьми. Така робота завжди є, незважаючи на кризу, і фахівці відзначають, що нестабільність економічної ситуації менше вплинула на перспективи працевлаштування для жінок-заробітчанок.

Організація економічного співробітництва та розвитку була створена в 1961 році для зміцнення і підвищення ефективності економік держав-членів, поліпшення соціально-економічних умов та ситуації із зайнятістю, забезпечення економічного зростання, як індустріально розвинених, так і країн, що розвиваються.