Особливо загрозливою є ситуація в країнах Балтії, де кожний четвертий уже живе в бідності. Найкращі ж статистичні дані були отримані з Чехії, Словаччини, Нідерландів та Словенії. При цьому рівень бідності зменшився у Польщі, Ірландії та Словаччині і зріс у Німеччині, Латвії, Фінляндії та Швеції.
На думку експертів, загроза бідності зростає для людини, якщо вона з будь-яких причин залишає постійне місце праці та переходить на так звану «не типову форму» роботи, приміром, шукає собі тимчасового підробітку чи погоджується на працю на неповний день. З'явилася категорія «робітників-жебраків» - людей, які мають роботу і старанно її виконують, але, незважаючи на це, заробляють не достатньо і через це перебувають в категорії «жебраки».
На межі бідності балансують самотні літні люди, матері-одиначки, які виховують дітей без фінансової допомоги партнера. А також родини, де працює лише один з батьків. Відповідно й діти з таких сімей перебувають у категорії ризику і можуть дуже швидко потрапити до групи жебраків. Окрім цього, людям, які не мають громадянства однієї з країн Євросоюзу, бідність загрожує більше, ніж тим, хто має паспорт держави ЄС.
При цьому помітною є тенденція зростання різниці між бідними та заможними. Спостерігається так звана «абсолютна поляризація доходу», коли статки бідних меншають, а прибутки багатіїв значно зростають.
Людина вважається в ЄС такою, що перебуває на межі бідності, якщо її доход після сплати податків є нижчим за 60 відсотків мінімального доходу, встановленого у тій країні, де ця людина мешкає.
За матеріалам Deutsche Welle