«Рішення про зміну покарання засудженим було прийняте на основі зміненого законодавства. 29 грудня 1999 року Конституційний суд України скасував смертну кару. Згодом, а саме 4 квітня 2000 року набув чинності закон "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України". Цим законом з законодавства виключалось поняття смертної кари та встановлювався новий вид покарання – довічне позбавлення волі. Таким чином, упродовж більше трьох місяців (з 29 грудня 1999 року по 4 квітня 2000 року) найсуворішим видом покарання за Кримінальним кодексом України 1960 року було позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років», - ідеться в заяві ВС.
Зазначена ситуація спричинила численні звернення до Верховного Суду України осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, вчинені ними у період з 29 грудня 1999 року по 4 квітня 2000 року, з клопотаннями про заміну довічного позбавлення волі позбавленням волі на п'ятнадцять років.
У зв'язку з цим у 2009 році на спільних засіданнях Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України було переглянуто ряд кримінальних справ у порядку виключного провадження та ухвалено рішення про заміну довічного позбавлення волі позбавленням волі на п'ятнадцять років.
Відповідно до вимог частини першої статті 6 Кримінального кодексу України 1960 року та частини другої статті 4 Кримінального кодексу України 2001 року злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час його вчинення.
Перегляд цих кримінальних справ здійснювався за участю заступника Генерального прокурора України, який вважав позицію заявників про необхідність заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на п'ятнадцять років позбавлення волі юридично обґрунтованою. Більше того, у ряді випадків підставою для перегляду вироків у такій категорії справ було подання Генеральної прокуратури України.
Слід зазначити, що всі ці рішення Верховного Суду України не скасовано і на даний час виконуються відповідними державними органами, а засуджені у цих справах особи відбувають призначене їм покарання, повідомляє прес-служба ВС.
Розуміючи, що правова ситуація із вказаного питання потребує юридичної чіткості й однозначності, Верховний Суд України ще 4 червня 2010 року звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення відповідних норм Конституції та Кримінального кодексу України стосовно дії в часі положення, що визначило заміну смертної кари довічним позбавленням волі.
Відповідне тлумачення цієї правової ситуації Конституційний Суд України дав у своєму Рішенні від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011.
Таким чином, твердження заступника Генерального прокурора України Михайла Гаврилюка про те, що судді Верховного Суду України, які брали участь у прийнятті зазначених судових рішень, порушили присягу судді, є безпідставними.
Як відомо, 7 листопада 2011 року заступник Генерального прокурора України, член Вищої ради юстиції М.Гаврилюк провів брифінг, на якому повідомив журналістів про те, що судді Верховного Суду України незаконно змінили вироки 15 особам, що вчинили особливо небезпечні для суспільства насильницькі злочини, з довічного ув’язнення на позбавлення волі на п'ятнадцять років.