Проте у план реконструкції є підступ. По-перше, «відбудовувати» збираються нібито за «історичним» проектом шотландського архітектора Гесте, який створив у 1817 році Контрактовий будинок. Поруч з ним Гесте планував побудувати магістрат, проте ця ідея так і не була реалізована. Тепер же київські чиновники збираються «відновити» будівлю, яка ніколи не існувала, видавши її за історичну.
По-друге, сумніви викликає призначення нової будівлі. «Якщо місто знайде гроші, там буде Музей історії Києва. Якщо потрібно буде шукати спонсора, це буде громадський центр або готель, тому що зараз модно будувати готелі. Будемо будувати те, що нам замовлять і за що заплатять», - заявив головний архітектор проекту Юрій Лосицький, відповідаючи на запитання представників Києво-Могилянської академії в інтерв'ю студентській газеті «Сковорода».
«Таке будівництво знищить публічний простір площі і залишки соціального життя, - вважає Інна Совсун, член робочої групи Києво-Могилянської Академії з питань реконструкції Контрактової площі. - У те, що знайдуться гроші для Музею історії Києва, я не вірю».
Окрім того, влада планує поставити на Контрактовій площі пам'ятник Петру Могилі. «Сам проект пам'ятника наші колеги з кафедри культурології оцінюють досить низько. До того ж пам'ятник коштує 10 мільйонів гривень! І його збираються поставити перед корпусом Академії, де доводиться економити на всьому - аж до електроенергії», - говорить І.Совсун.
Директор Центру археології Києва Інституту археології НАНУ Михайло Сагайдак заявив, що при проектуванні не було враховано думку вчених. У результаті при будівництві ТРЦ може бути знищено унікальні археологічні артефакти, яких дуже багато під землею на Контрактовій площі.
Ідея реконструкції площі з'явилася у чиновників КМДА та Подільської адміністрації. Одним з головних її промоутерів був Руслан Кухаренко, тодішній начальник главку охорони культурної спадщини. Восени минулого року його заарештували за звинуваченням у махінаціях. Із СІЗО він вийшов тільки у січні, а незабаром має постати перед судом.
Власне будівництвом займатиметься архітектурна майстерня Юрія Лосицького, яка працювала раніше над відновленням Михайлівського собору. При цьому думка інших зацікавлених сторін, зокрема Києво-Могилянської академії, громадських організацій Подолу, наприклад «Старий Поділ», не враховується.
Приватного інвестора, що бажає вкласти гроші у проект магістрату, поки не знайшли. Проте вже зараз можна спрогнозувати, що власниками приміщення в такому комерційно привабливому місці стануть аж ніяк не громадські організації чи освітні центри.
Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Ігоря Луценка, Олени Мельник «Київ, який ми втрачаємо-2».
