Ми покладаємо надії на молодь - вона шукає себе, шукає кращого і гостро відчуває, що таке добре. Їй потрібен приклад і мудре виховання. Сьогодні наше найперше завдання - відродити і виховати справжню державну еліту, адже існує велика різниця між політиками і державними мужами.
Про це пише блаженнійший Любомир кардинал Гузар у своїй статті для «Дзеркала тижня. Україна».
«Треба, щоб ми виховали справжню державну еліту. Тобто людей, які знають і чітко хочуть того, що буде добре для народу. Вирощувати еліту - нелегкий процес. Втім, ми не позбавлені можливостей - у нас достатньо людей, щиро зацікавлених у тому, щоб забезпечити загальне благо. Їм тільки треба організуватися. Ми, власне, і знаходимося у фазі первинної організації громадянського суспільства - суспільства, де громада дійсно мудро вирішує насущне», - пише він.
За словами Л.Гузара, у нас є хороша традиція такого суспільства: на початку ХХ ст. значний вплив мали сільські громади, і не тільки на Правобережній, але й на Лівобережній Україні, яка була під царською Росією.
«Інша справа, що цих людей винищили. Але тому і понищили, що вони чинили позитивний вплив на народ. Вони були заможні і вільні, вони дбали про свою громаду і про свою гідність. Вони захищали свої інтереси і мали авторитет», - пише автор.
На думку Л.Гузара, сьогодні наша найперша задача - відродити еліту-людей, у яких є знання, але більше, ніж знання, мудрість, вміння бачити широко, у яких є справжнє розуміння загального блага.
«Еліта - це не просто ті люди, які вміють побачити проблему і знайти швидко рішення. Це люди, які вміють дивитися далеко вперед...Треба дивитися далі, значно далі вперед, щоб розуміти наслідки власних рішень. Той, хто дивиться далеко, насамперед зберігає головне - людську гідність. Навіть якщо потрібно зараз змиритися, перетерпіти деякі незручності ... Є вищі, найважливіші речі, які треба зберегти і затвердити. Еліта - це люди, які бачать ці речі, розуміють їх і втілюють у міру свого знання», - пише далі він.
Те саме і з економікою, вважає владика, - вона повинна бути запланована на тривалий час.
«Ми говоримо, що наше нинішнє керівництво не надто ефективне. Це так. Але згадайте, яка за рахунком ця влада за останні десять років, скільки вже в нас її було, цієї влади? І нинішня не затримається так само, як і попередні. Це все тимчасово - ці люди довго не витримають, вони нездатні. Тільки еліта може витримати довго, втілити довгострокові програми в життя і досягти успіху. А влада, так би мовити, суто політична, скута насамперед власними інтересами, не має шансу на тривале існування. Приходять наступні вибори - і її вже немає», - міркує Л.Гузар.
«У нас, мені здається, багато мудрих людей - вони, можливо, не при владі, але вони можуть виховувати інших», - пише владика.
Проблема тільки в тому, хто прийде на зміну - такі самі, або трохи кращі? «Добре було б, якби - кращі, - пише Л.Гузар. - Для цього не потрібні сила, влада, кулаки - потрібен розум. Потрібні люди, - а вони є у нас навіть сьогодні, - що мають елітарний розум, бачення, розуміння своєї історії, вміння думати, рефлексувати. Вони повинні бути вчителями, виховувати наступне покоління, яке буде відчувати громадську відповідальність».
На думку Л.Гузара, виховання еліти вимагає часу - повинно пройти декілька поколінь, щоб зросла, нарешті, справжня еліта. «Тоді через два, три, чотири покоління ми прийдемо до ефективної демократії», - резюмує Л.Гузар.
Повний текст статті Любомира Гузара читайте у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".
