Експерти: У громадському житті зростає роль неформальних груп
У громадському житті України все більшу роль відіграють незареєстровані ініціативні групи, які самоорганізовуються навколо конкретних проблем. Такий висновок зробив експерт центру соціальних досліджень Socis Олександр Стогній, співробітник Мінюсту Іван Бован і замміністра праці і соцполітики Віктор Іванкевич.
У громадському житті України все більшу роль відіграють незареєстровані ініціативні групи, які самоорганізовуються навколо конкретних проблем. Такий висновок зробив експерт центру соціальних досліджень Socis Олександр Стогній, співробітник Мінюсту Іван Бован і замміністра праці і соцполітики Віктор Іванкевич. «У кінці 2009 року ми проводили дослідження, щоб дізнатися, хто саме виступав ініціатором проведення публічних суспільних кампаній в регіонах — місцеві об'єднання, філії обласних або всеукраїнських організацій, або ж окремі ініціативні групи громадян. — Результати виявилися дещо несподіваними. Все більшу роль при проведенні публічних кампаній з просування і захисту суспільних інтересів відіграють незареєстровані ініціативні групи», - зазначив Стогній.
На думку експерта, подібні групи є достатньо оперативними, але, у більшості випадків, існують виключно до моменту вирішення первинної проблеми.
«Вони (групи – ред.) найчастіше оперативно самоорганізовуються навколо конкретної проблеми та діють при цьому незалежно, і переважно самі ж фінансують свою діяльність без пошуку грантів або спонсорів. Проте після вирішення питання групи припиняють свою діяльність. Як було з'ясовано в ході дослідження, значна частина кампаній ініціативних груп була направлена на вирішення проблем житлових умов, на захист дітей від всіх форм дискримінації, екологічні ініціативи, впорядкування територій», - констатував експерт.
Збільшення чисельності незареєстрованих ініціативних груп визнає і співробітник Мінюсту Іван Бован
«Останні декілька років спостерігається тенденція до напівлегального існування цивільних організацій, — говорить Бован. — При чому ця тенденція, як інфекція, перекинулася з регіонального на національний рівень. Як приклад наведу громадську організацію «Україна не бордель!». Її представники виступають з гучними заявами, їм санкціонують мітинги, але за фактом— це не більш ніж громадська організація на словах. Нічого протизаконного вони не чинять — ми ж не можемо всіх примушувати реєструватися або заборонити без неї вважатися громадською організацією».
Позитивно оцінює досвід стихійної самоорганізації українських громадян заступник міністра праці і соціальної політики Віктор Іванкевич.
«Досвід самоорганізації громадян, особливо успішний, дуже важливий, — вважає він. — Такі успіхи, особливо якщо їх закріпити обговоренням, осмисленням, системною освітою, поступово приводять до закріплення організаційної структури активу організації. Вибудовується система розділення ролей і функцій активістів у кожній такій ініціативній групі, і надалі з неї може сформуватися стійкий інститут цивільної самоорганізації».
Детальніше про тенденції в розвитку українського суспільного сектора читайте в свіжому номері «Дзеркала тижня».