Без обов'язкових «квот» на використання в тих або інших сферах життя українська мова через декілька поколінь може втратити комунікативну функцію і перетворитися на мертву мову. Про це заявив автор дослідження «Мовний баланс України» за 2008-2009 роки Олег Медведєв 14 вересня на презентації дослідження «Мовний баланс України» за 2008-2009 роки сьогодні в Києві.
Він пояснив, що в дослідженні на підставі статистичних і соціологічних даних аналізується співвідношення вживання української і російської мов у приватній і різних сферах громадського життя.
За словами Медведєва, «українське суспільство складається не з двох, а з трьох мовних співтовариств: україномовних, російськомовних і билінгвів». З них, за даними дослідження, 36% громадян у сім'ї спілкуються тільки українською мовою, 36% - тільки на російській, останні 27% - білінгви.
При цьому в суспільному житті реальна присутність української мови складає менше 50%, хоча українську рідною мовою визнають 67% громадян.
Водночас, він зазначив, що «в Україні у всіх сферах суспільного життя, окрім освіти, реклами і кінотеатрального прокату, домінує російська мова».
За його словами, результати дослідження показують, що 40,5% громадян звертаються до чиновників українською мовою, 39% - на російській. При цьому відповідь на українській вони можуть отримати лише в 37% випадків.
«Склався міф, що в Україні можна дивитися кіно лише українською мовою і немає можливості дивитися російське кіно, тоді як у 2008-2009 рр. майже 30% фільмокопій було показано російською мовою звучання, українською, відповідно, - 70%», – зазначивМедведєв.
Згідно з даними аналізу сукупного річного тиражу накладів газет в Україні, 70% з них виходять російською мовою, близько 30% - українською. При цьому Медведєв стверджує, що кількість накладів україномовних видань постійно зменшується, а російськомовних – зростає, крім того, прайм-тайм найпопулярніших телеканалів є здебільшого російськомовним.
Говорячи про ситуацію на книжковому ринку, експерт зазначив, що на 9 книжок російською мовою припадає лише 1 українською.
За його словами, лише у навчальному процесі в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, крім великих міст Сходу та Півдня, на рівні 80% істотно переважає українська мова.
При цьому, за даними Медведєва, лише 7% громадян вважають мовне питання актуальним та відносять до переліку тих 25 основних життєвих проблем, які їх непокоять. Водночас, дослідження засвідчило, що в Україні рівень володіння російською мовою на 10-15% вищий, ніж українською.
Новий закон про мови
Говорячи про зареєстрований у Верховній Раді законопроект Про мови в Україні, Медведєв зазначив: "В законі двомовність подається, як велика цінність, але Дух і Буква Закону полягає в тому, що насправді цей закон направлений не на утримання двомовної України, а на побудову одномовної. Мені здається, що автори законопроекту - це якісь, очевидно, симпатики “русского мира”, які знають, які кнопки треба натиснути, щоб вимкнути кнопку української мови".
Нагадаємо, 7 вересня у Верховній Раді було зареєстровано проект закону «Про мови в Україні», внесений представниками коаліції Олександром Єфремовим, Петром Симоненко і Сергієм Гриневецьким.
Функціонуванню російської мови присвячена окрема стаття законопроекту. У ній признається українсько-російська двомовність, а також те, що для більшості громадян України російський є або рідною мовою, або мовою повсякденного спілкування. За даними перепису населення 2001 року, 29,6% населення вважають російську мову рідною.
В разі ухвалення законопроекту права носіїв регіональних мов враховуватимуться майже у всіх сферах діяльності. Наприклад, основною мовою ділового спілкування визнається українська мова, проте в процесі складання документів може використовуватися і регіональна мова. Ст. 21 законопроекту гарантує громадянам України право здобування освіти на українській і російській мовах і на інших регіональних мовах в межах тих територій, де вони поширені. Мовою судочинства є український, але на певних територіях слухання можуть вестися і на інших регіональних мовах. Слідство і дізнання дозволяється вести на українській і російській мовах. Затриманим необхідно пояснювати причини затримання на тій мові, яку вони розуміють, а при необхідності залучати перекладача.
За матеріалами: УНІАН