Решта коштів йдуть на такі милі дрібнички, як канцтовари для офісу, корпоративні посиденьки, телефонний зв'язок і тощо, пише в своїй статті для ZN.UA Ольга Скрипник.
«Якщо хтось думає, що на скромних дитячих обідах не можна заробити на хліб із маслом та ікрою, - він глибоко помиляється. Хоч фірми-постачальники постійно нарікають на життя і стверджують, що вони на волосок від банкрутства, - вклинитися в цей бізнес новачку майже неможливо: 28 підприємств різної форми власності (комунальної, приватної) міцно зайняли свої позиції. Цей інтерес легко зрозуміти - столиця має чималий освітній потенціал: у нас діють 416 загальноосвітніх шкіл, понад 500 дитячих садків і 40 навчальних закладів інтернатного типу», - відзначає автор.
Для перевірки якості харчування в грудні минулого року Київрада створила спеціальну комісію. Депутати зазначають, що, попри численні перевірки контрольних органів, досі так нікому й не вдалося розібратися у схемах, за якими організатори харчування ведуть розрахунки накладних витрат: «На даний період вони складають 50% від суми, виділеної на безкоштовне харчування для школярів 1–4 класів. Тобто із 7 грн. в день дитина отримує харчування всього лише на 3,50 грн».
Детальніше читайте в матеріалі Ольги Скрипник «Шкільні обіди чи крихти з панського столу?» у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».
