Виступ Гриневич відбувся в рамках дводенної міжнародної конференції «Бюджет, фінансування та автономія школи: Україна та Центрально-Східна Європа», передає кореспондент DT.UA. Форум є своєрідним підсумком проекту, що впродовж 2008-2010 років реалізовувався Програмою підтримки ініціатив місцевого самоврядування (Інститут відкритого суспільства, Будапешт) та Міжнародним фондом «Відродження».
«Сьогоднішня конференція, присвячена аналізу моделей фінансування освіти, що працюють за кордоном і які можуть працювати у нас, спонукає до висновку: вочевидь, найдієвішою є схема спільної відповідальності і співпраці - держави, органів місцевого самоврядування і шкіл, - сказала Гриневич. - Треба розвивати систему контролю якості освітніх послуг: батьки, платники податків, мають отримати гарантії від держави, що їхня дитина отримає відповідний рівень освіти».
Лілія Гриневич зазначила, що, за результатами міжнародних порівняльних досліджень, автономія школи є однією з передумов успішних результатів навчання: «Автономія стимулює до пошуку, більш цікавого застосування нових технологій, створює певний інноваційний простір. Зі сторони ж держави важливо забезпечити контроль кінцевих результатів навчання, аби автономія не перетворювалась у вседозволеність».
Метою вказаного проекту було комплексно і всебічно дослідити систему фінансування загальної середньої освіти в Україні та виробити рекомендації щодо її ефективного реформування. Робота експертів зосередилась на двох аспектах - вивчення системи управління і розподілення коштів на рівнях: міська адміністрація - школи (на прикладі столиці) та область - школи (на прикладі Донецької та Львівської областей).
Зокрема, експерти, котрі працювали у Львівській області, з’ясували, що у порівнянні з 2000-им у 2009-му чисельність учнів у школах області зменшилась на майже на третину, класів - на 16,4%. Нині завантаженість тамтешніх шкіл складає 61,5%, а вартість навчання одного учня у школах І ступеня коливається від 1,5 до 38,9 тис. грн.
Фахівці, які аналізували систему фінансування освіти у Донецькій області, стверджують: не зважаючи на збільшення бюджетних видатків на освіту (з 6,3% ВВП у 2009 році до 6,6% ВВП у 2010 році) ефективність їхнього використання була і залишаються дуже низькою. Рівень забезпечення шкіл сучасними засобами навчання (кабінети біології, фізики, хімії) відповідний - усього 29,3%. А понад 70% коштів, котрі виділяються на освіту, йдуть не на підвищення її якості, а на зарплату і комунальні платежі.