Як зазначив на прес-конференції у вівторок, 23 серпня, в Києві глава соціологічної служби центру Андрій Биченко, за останні 11 років в Україні розширилося вживання української мови як у сферах народного господарства, так і на побутовому рівні.
За його словами, з 2004 року спостерігається тенденція збільшення кількості громадян, які переходять у побуті на державну мову.
У той же час, соціолог зазначив, що існують серйозні регіональні відмінності в цьому питанні. У центральних і західних областях переважає українська мова, а в східних і південних - російська. У Києві показники приблизно однакові, проте трохи більше людей вдома спілкуються російською мовою. Крім того, цікавими є дані по Дніпропетровській області, де кількість громадян, які розмовляють українською та російською мовами також приблизно однакова: у Дніпропетровську і великих містах переважно розмовляють російською мовою, а в селах і невеликих містах - українською.
А. Биченко не вважає, що в Україні якимсь насильницьким чином впроваджують українську мову. «Незважаючи на те, що кількість тих, хто розмовляє українською мовою зростає, кількість тих, хто вважає її рідною мовою, все одно менше порівняно з цією цифрою», - сказав він. За даними соцопитування, таких громадян в Україні 62%.
Соціолог також звернув увагу на те, що кількість тих, хто розмовляє українською мовою в громадських місцях менша, ніж у побуті, й становить 49,2%, а російською - 48,7%.
Експерт пояснює це тим, що в громадських місцях і в транспорті на громадян України може чинитися певний підсвідомий тиск, а також це певна данина традиції, коли україномовна особа на вулиці спілкується російською мовою.
Крім цього, згідно з даними опитування, 31,8% громадян України пишаються українською мовою. 56,6% громадян України вважають, що кожен громадянин України має обов'язково знати українську мову, 38,2% так не вважають.
У ході соціологічного дослідження опитано 2007 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що відображає доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Опитування здійснювали в 132 населених пунктах, з яких 74 міста. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.