Таку думку висловлюють експерти, зокрема директор Національного института стратегичних досліджень Вадим Єрмолаєв, в своєму матеріалі "Реформа Збройних cил України: актуальність, міжнародний досвід, національні особливості та пріоритети" для нового номеру "Дзеркала тижня. Україна".
Метою збройної агресії проти України, вважають експерти, може бути заміна чинної політичної влади іншою, лояльною до агресора, для встановлення контролю над її економікою, територією, «силовими» структурами, засобами масової інформації, інфраструктурою тощо або з іншою, більш обмеженою метою.
При цьому малоймовірними є вторгнення на нашу територію великих угруповань сухопутних військ агресора, ведення ними масштабних наземних бойових дій і тим паче подальша окупація всієї України, тоді як більш імовірними видаються подібні дії щодо окремих її регіонів. Тому другим з головних завдань ЗС повинно бути відбиття можливої збройної агресії, здатної призвести в довгостроковій перспективі до локальної або регіональної війни проти України.
Збройна агресія проти України не може здійснюватися за лекалами конфліктів у колишній Югославії, Іраку та Лівії, зауважують експерти.
Вона безпосередньо межує з Євросоюзом і Росією. Їхні важливі об’єкти розташовані на незначній відстані від кордонів України, на території якої є 17 ядерних реакторів, десятки небезпечних хімічних виробництв, каскади водосховищ і гребель, тисячі кілометрів життєво важливих для Європи і Росії транзитних газо-, аміако- та нафтопроводів, повітряних, залізничних та автомобільних транспортних коридорів тощо. Наслідки масованих повітряних ударів по цілях в Україні можуть стати занадто небезпечними для Європи і Росії. Всі пам’ятають вибух лише одного чорнобильського реактора.
У разі масштабної агресії проти України потоки біженців можуть створити загрозу гуманітарної катастрофи не тільки для неї, а й для країн ЄС та європейської частини території Росії. Наша держава один з провідних світових експортерів зернових культур. Бойові дії на її території можуть призвести до припинення нею експорту зерна та дестабілізації цін на міжнародному продовольчому ринку.
Докладніше читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".