UA / RU
Підтримати ZN.ua

Великий адронний колайдер майже спростував теорію суперсиметрії

На основі даних, зібраних детекторами Великого адронного колайдера, не було виявлено підтвердження гіпотези суперсиметрії, яка, зокрема, передбачає, що у кожної елементарної частинки існує суперсиметричний «двійник».

Нове дослідження не відкидає гіпотезу цілком, але встановлює нові межі для її виявлення.

Першими теорію суперсиметрії сформулювали австрійський фізик Юліус Вессо і італійський фізик Бруно Зуміно в 1973 році. У ній ідеться, що існує певний тип симетрії між двома основними класами частинок - бозонами і ферміонами. Фактично, гіпотеза суперсиметрії дозволяє за допомогою перетворень зв'язати в одне ціле речовину і випромінювання.

На сьогодні експериментального підтвердження цієї теорії не існує. Для її перевірки є кілька способів. Один з них - знайти певні ланцюжки перетворення елементарних частинок у колайдері (всередині ВАК елементарні частинки стикаються одна з одною, і цей процес спричиняє до послідовного утворення інших частинок). Науковці шукали такі ланцюжки перетворень в даних, зібраних детектором CMS.

Інший спосіб - пошук не нових частинок, а виявлення «нестачі» енергії при певних типах зіткнень. Згідно з положеннями гіпотези суперсиметрії, за такий недолік «відповідальні» нейтраліно - один з типів гіпотетичних суперсиметричних частинок.

Дані зібрані з детекторів CMS і ATLAS, які науковці отримували протягом 2010 року, показали відсутність подій, які б довели реальність гіпотези суперсиметрії. Проте дослідники уточнюють, що поки ще рано категорично заявляти про її неслушність, - можливо, описані в теорії явища виявляються на вищих енергетичних межах.

За матеріалами Physics World