Біологами з Ізраїлю та США вперше отримано зображення, створене за допомогою ДНК-кодування. На одному ДНК-чіпі вчені сховали дві картинки, дешифруванням яких займалися спеціально сконструйовані молекули.
У широкому сенсі біологічним комп'ютером можна вважати будь-який живий організм, проте в даному випадку в людини відсутня пряма можливість ним керувати.
Новий крок у напрямку розвитку біологічного програмування було зроблено фахівцями з дослідницького інституту Скріппса (Scripps Research Institute) та Ізраїльського технологічного інституту (Technion). За допомогою молекул ДНК їм вдалося закодувати, а потім розшифрувати і побачити зображення.
Як пояснив професор Ехуд Кейнан (Ehud Keinan), що очолює групу вчених, які займалися розробкою: "Будь-який комп'ютер містить чотири основні компоненти: устаткування, програмне забезпечення, пристрої введення і виведення інформації". У біологічному комп'ютері на відміну від електронних аналогів роль цих компонентів виконували молекули. Через це біокомп'ютер не виглядає як комп'ютер у звичному розумінні.
Механізм, при якому один біологічний комплекс молекул впливає і активізує інший, призводячи до здійснення певних хімічних реакцій, замінює у ДНК-комп'ютері "залізо" і програмне забезпечення. Пристроєм введення служить молекула, що проходить певні зміни, які заздалегідь встановлюються середовищем-програмою. Пристроєм виведення також є певні молекули, пишуть вчені у статті у журналі Angewandte Chemie.
"Комп'ютер складається з хімічних компонентів, в основному молекул ДНК і АТФ. Причому останні використовуються як джерело живлення для біокомп'ютера. Весь процес обчислення на цьому комп'ютері - це фактично каскад заздалегідь запрограмованих біохімічних реакцій", - розповідає професор.
Професор додає, що багато найбільших комп'ютерних компаній дуже зацікавлені у подальшій розробці цього напряму. ДНК-комп'ютер, звичайно, не замінить собою електронний аналог, що володіє більшою швидкістю і надійністю у сфері виконання традиційних комп'ютерних завдань. Все тому, що хімічні реакції протікають повільніше, аніж рухається потік електронів. Однак паралельне виконання таких реакцій могло б зробити сумарний процес більш швидким.
Це не перший випадок створення ДНК-програмованої системи. Ще у 2003 році ізраїльські вчені з інституту Вейцмана (Weizmann Institute of Science) розробили ДНК-комп'ютер, що працює без допомоги зовнішніх джерел живлення. А зовсім нещодавно фахівці з Японії навчилися направляти мініатюрний молекулярний потяг по розгалуженій мережі рейок з ДНК. !zn
Читайте також:
Гонконгські вчені перетворили бактерію на сховище даних
Вчені офіційно підтвердили проникнення у підльодовикове озеро в Антарктиді
Тропічні ліси в Африці знищили люди, - вчені
