UA / RU
Підтримати ZN.ua

Вчені запропонували спосіб перевірити існування Матриці

У рамках нової роботи вчені підійшли до так званого питання симуляції з точки зору фізики. Вони припустили, що обчислення надкомп'ютерами майбутнього проводяться на основі квантової хромодинаміки на дискретній числовій сітці з дуже маленьклю просторовою роздільною здатністю.

Фізики зі США і Німеччини запропонували експериментальну перевірку того факту, що ми і видимий нами Всесвіт є в міру достовірною комп'ютерною моделлю.

Сама гіпотеза про симуляцію, про яку йде мова, була сформульована відомим шведським філософом-трансгуманістом Ніком Бостромом у статті 2003 року в журналі Philosophical Quarterly. У ній він наводить аргументацію на користь наступного твердження: якщо припустити, що одного разу людство розвинеться у надцивілізацію, то поточний стан, з великою часткою ймовірності, є результатом моделювання процесу еволюції нашими нащадками. Роботи Бострома неодноразово критикувалися (російський філософ Данило Медвєдєв написав відому статтю "Чи живемо ми в спекуляції Ніка Бострома?").

У рамках же нової роботи вчені підійшли до так званого питання симуляції з точки зору фізики. Вони припустили, що обчислення надкомп'ютерами майбутнього проводяться на основі квантової хромодинаміки на дискретній числовій сітці з дуже маленьклю просторовою роздільною здатністю. В даний час моделювання такого роду проводиться для областей діаметром кілька фемтометра з кроком 0,1 фемтометра. За розрахунками фізиків, область розміром метр на метр з тим же кроком при збереженні сучасних темпів росту обчислювальних потужностей можна буде змоделювати через 140 років.

Аналіз учених показав, що, якщо Всесвіт є комп'ютерною симуляцією, то в спектрі космічних променів на певних енергіях повинен бути обрив. Примітно, що такий обрив дійсно є - це межа Грайзена - Зацепіна - Кузьміна, яка складає 50 ексаелектронвольт. Для того, щоб ця межа була артефактом комп'ютерної моделі, її просторовий крок повинен бути на 11 порядків менше існуючих моделей.

Крім того, розподіл космічних променів має наслідувати симетрію від сітки, на якій проводяться обчислення. Як наслідок, наприклад, якщо ця сітка кубічна, то розподіл має бути дуже неізотропним. Наскільки такого роду передбачення можна перевірити існуючими технічними засобами, автори не говорять. !zn

Читайте також:

Нобелівська премія з фізики присуджена вченим Сержу Арошу і Девіду Вайнленду

Астрономи перевірять Теорію відносності за допомогою чорної діри

Вчені мають намір синтезувати неіснуючі елементи таблиці Мендєлєєва

«Шнобелівську» премію отримали фізики за пояснення причин і траєкторій руху хвоста поні