Науковці встановили, що нездатний до польоту птах, що жив на Ямайці, бився зі своїми суперниками й хижаками за допомогою крил, перетворених у ході еволюції дубини.
Науковці встановили, що нездатний до польоту птах, який жив на Ямайці, бився зі своїми суперниками й хижаками за допомогою крил, перетворених у ході еволюції на киї. Він належав до родини ібісових, був розміром з курку, перевершуючи її в озброєнні, й вимер близько 10 тисяч років тому.
Британська преса надрукувала назву викопної істоти - Xenicibis xympithecus - і показала зображення її скелета. Вона мала те, чого не було в інших відомих науці пернатих, ссавців, земноводних або амфібій - бойові нарости на передніх кінцівках.
Один з п'ястків цього птаха довший, важчий і товщий, ніж у його родичів. Дослідники пишуть, що під час бійки ця кістка діяла як «суглобистий кий» або ціп.
«Про застосування цих київ ми можемо судити з того, що сучасні ібіси хапають один одного дзьобами й б'ють крилами, - сказав співробітник Єльського університету в США Ніколас Лонгріч .- Ми вивчили дві кістки викопної тварини, які, швидше за все, були зламані під час бою з іншим таким птахом».
Відомо, що лебеді під час сварки лупцюють один одного крилами або захищають у такий спосіб свій виводок. Інші птахи, наприклад, паламедеї, чайки й шпорцеві гуси, «відростили» собі на ногах шпори, щоб завдавати супротивнику максимальних пошкоджень.
Для цього, судячи з усього, призначалися й так звані «мушкетні кулі» на крилах вимерлого дрозда-самітника з острова Родрігес в Індійському океані. Він був родичем додо, який жив у Маврикії.
Палеонтолог з лондонського Музею природничої історії Джуліан Хьюман зауважив, що на відміну від більшості інших нелітаючих птахів, Xenicibis зберіг довгі крила, що збільшувало силу його ударів.
«Пташенята ібісів вилітають з гнізда досить пізно, щоб зменшити ймовірність загибелі від хижаків, - сказав Хьюман. - На Ямайці в стародавніх ібісів було ще більше ворогів».
Відомо також, що ібіси особливо ревно охороняють свою територію від родичів. Це означає, що киї на крилах, можливо, пускали в хід і для з'ясування відносин між сусідами або особинами різної статі.
