Співробітники Національної сонячної обсерваторії (США) показали, що в майбутньому нас може очікувати тривалий період практично повної відсутності сонячних плям. Попереднє зникнення сонячних плям супроводжувалося на Землі малим льодовиковим періодом.Сонячні плями спостерігаються як області зниженої світності, температура плазми у яких зменшується. При їх формуванні потужне магнітне поле пригнічує конвективні рухи речовини, перешкоджаючи нормальному перенесенню енергії і викликаючи потемніння фотосфери. Найбільшої сили поле досягає у найтемнішій частині плями - його тіні.
Вимірювання індукції поля у тіні плям почалися у Національній сонячній обсерваторії у дев'яностих роках минулого століття. Експериментальна методика заснована на ефекті Зеємана - розщепленні спектральних ліній (вчені використовують лінію заліза на 1 564,8 нм) під дією магнітного поля. Величина цього розщеплення і дозволяє судити про те, яке значення індукції.
Обробивши зібрану інформацію, автори з'ясували, що середнє значення індукції поступово знижується і в даний час складає близько 2 000 Гс. Той мінімум, при якому ще можуть формуватися плями, знаходиться біля позначки в 1 500 Гс; якщо тенденція збережеться, прийдешній 25-й сонячний цикл може залишитися без плям.
«Звичайно, наші передбачення не можна вважати точними, - попереджає один з учасників дослідження Вільям Лівінгстон. - Час покаже, як поведе себе наша зірка». Девід Хатауей з Центру космічних польотів Маршалла погоджується з колегою, зазначаючи, що експериментальні дані можуть бути помітно зміщені в область великих плям з потужними магнітними полями.
Варто нагадати, що людство вже пережило один період довготривалого зменшення числа сонячних плям (мінімум Маундера), що розпочався у 1645-му і завершився тільки в 1715 році. Мінімум Маундера збігається за часом з однією з найбільш холодних фаз малого льодовикового періоду.За матеріалами Компьюленты
